Рішення № 1637865, 13.05.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.2008 Справа № 6/63

Головуючий суддя - Кадар Й.Й. , розглянувши матеріали

За позовом ВАТ УСК "Дженералі Гарант" в особі Закарпатської філії, м. Ужгород

до відповідача: Акціонерного страхового товариства "Вексель", м. Ужгород

про: стягнення в порядку регресу страхового відшкодування та пені за прострочення його виплати в сумі 20282,36 гривень (з врахування заяви про збільшення позовних вимог від 08.05.2008 року).

За участю представнків:

від позивача - Гончаров В.В., адвокат, представник за довіреністю №3404-1/14 від 19.11.2007 року,

від відповідача - Гичка Б.І., представник за довіреністю №429 від 01.05.2008 року,

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Закарпатської філії, м. Ужгород (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Акціонерного страхового товариства "Вексель", м. Ужгород (далі - відповідач) стягнення в порядку регресу страхового відшкодування та пені за прострочення його виплати в сумі 19972,45 гривень.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні подав суду письмову заяву від 08.05.2008 року в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зільшення позовних вимог, відповідно до якої просить збільшити розмір пені за прострочення відшкодування в порядку регресу шкоди.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 08.05.2008 року, зокрема, стверджує, що страхувальник (влласник транспортного засобу “MERCEDES Benz 208 D”, реєстр. н/з АО 6147 АА) не повідомив страховика (відповідача) про настання страхового випадку, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до п.5 ч.1 ст. 26 Закону України "Про страхування" та п.5 ч.1 ст.991 Цивільного кодексу України. Заперечень щодо розміру відшкодування в порядку регресу та розміру пені не надав. Відмову у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу вважає обгрунтованою, просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 08.05.2008 року оголошувалась перерва до 13.05.2008 року до 14 год. 30 хв. у відповідності до ст. 77 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ВАТ УСК „Гарант-АВТО”, правонаступником якого є ВАТ “УСК “Дженералі Гарант”(Позивач), через Закарпатську обласну дирекцію страхування за полісом добровільного страхування транспортного засобу №19-3340884 від 23.11.06 (далі –Страховий поліс) застрахувало належний Дочинець І.І. транспортний засіб “ВАЗ-21104”, реєстр. н/з АО 1312 АН.

21 серпня 2007 року в с.Біловарці Тячівського району сталася дорожньо-транспортна пригода з участю вказаного застрахованого транспортного засобу та транспортного засобу “MERCEDES Benz 208 D”, реєстр. н/з АО 6147 АА, під керуванням Кубинця А.М.

Дочинець І.І. звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов Страхового полісу є страховим випадком.

30 жовтня 2007 року Позивач, виходячи із звіту автотоварознавчого дослідження №269/09 від 01.09.07 про вартість заподіяного пошкодженням застрахованого ТЗ матеріального збитку та враховуючи умови страхування (франшизу), визначив розмір страхового відшкодування в сумі 20 148,86 грн., про що склав Страховий акт №84130.

На підставі зазначених вище документів Позивач платіжним дорученням №1996 від 30.11.07 сплатив на користь Дочинець І.І. вказану суму страхового відшкодування.

Постановою Тячівського районного суду від 05.11.07 Кубинця А.М. визнано винним у скоєнні вказаної вище ДТП, однак провадження у справі про адміністративне правопорушення закрите у зв'язку із спливом строку для накладення адміністративного стягнення.

Згідно з ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Цивільно-правова відповідальність Кубинця А.М., пов’язана з експлуатацією транспортного засобу “MERCEDES Benz 208 D”, реєстр. н/з АО 6147 АА, застрахована АСТ “Вексель”(Відповідач) в особі його Закарпатської філії за полісом №ВВ/2251358 1-го типу обов’язкового страхування такої відповідальності. Однак умовами цього полісу передбачена франшиза в розмірі 510,00 грн., яку АСТ “Вексель” не відшкодовує. Згідно з п.37.5 ст.37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” дана франшиза повинна компенсуватися страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, тобто Кубинцем А.М.

Таким чином, Відповідач, повинен сплатити Позивачеві 19 638,86 грн. (20 148,86 –510,00) у відшкодування в регресному порядку шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу “MERCEDES Benz 208 D”, реєстр. н/з АО 6147 АА.

11 лютого 2008 року представник Позивача подав до Закарпатської філії Відповідача письмову заяву №25 про виплату вказаної суми страхового відшкодування в порядку регресу, про що подав суду належні докази.

Згідно з приписами п.37.1 ст.37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів.

На порушення цих приписів Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування, а листом Закарпатської філії від 02.04.08 №185 відмовив Позивачеві у цьому. В якості підстави для відмови Позивач зазначив факт неповідомлення його страхувальником Кубинцем А.М. про ДТП.

Відповідно до ст.22 Закону при настанні страхового випадку страховик повинен відшкодувати оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Статтею 32 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено вичерпний перелік випадків, коли така шкода не відшкодовується, відповідно до якого неповідомлення або невчасне повідомлення страхувальника про ДТП до цих випадків не належить.

Неповідомлення страхувальником Кубинцем А.М. Відповідача про ДТП є порушенням договірних зобов'язань, що виникли між ними, а тому жодним чином не може позбавляти постраждалу особу права на відшкодування шкоди, завданої їй з вини Кубинця А.М., транспортний засіб якого забезпечений чинним полісом Відповідача обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Більше того, ст.38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачені заходи впливу страхової компанії до її страхувальників за порушення вимог цього Закону щодо вчасного повідомлення про настання страхового випадку (ДТП), а саме можливість подання до них регресного позову після виплати страхового відшкодування (підпункт “г'” пункту 38.1.1 ст.38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Отже, Відповідач незаконно відмовив у виплаті страхового відшкодування, а відтак порушив строки такої виплати.

З огляду на викладене, заперечення відповідача судом відхиляються

Крім того, пунктом 37.2 ст.37 Закону передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня. Станом на 10.04.08 розмір пені, яку повинен сплатити Відповідач, становив 322,83 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

В судовому засіданні 08.05.2008 року позивач подав суду письмову заяву від 08.05.2008 року в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути нараховану пеню, розмір якої станом на 08.05.2008 року становить 643,50 грн., на підтвердження чого подано обгрунтований розрахунок.

Відповідачем заперечень щодо розміру нарахованої пені не подано.

З огляду на викладене, позовні вимоги з врахуванням заяви про зільшення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України підтверджені належними доказами, доданими до матеріалів справи, належно обґрунтовано нормами чинного законодавства, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України “Про страхування”, ст.ст.37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.1, 12, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного страхового товариства "Вексель" в особі Закарпатської філії (м. Ужгород, вул. Берчені, 14, код 25442414, р/р 26511301201395 в ПІБ м Ужгород, МФО 312163) на користь Відкритого акціонернеого товариства Української страхової компанії "Дженералі Гарант" в особі Закарпатської філії (м. Ужгород, вул. Берчені, 12, код 22100506, р/р 26504001059006 в Укрексімбанку м. Ужгород, МФО 312226) суму 20282,36 грн., в т.ч. 19638,86 грн. у відшкодування у регресному порядку шкоди, 643,50 грн. пені, а також суму 202,82 грн. у відшкодування державного мита та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення виготовлено згідно вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і підписано 15.05.2008р.

Суддя Кадар Й.Й.