Ухвала суду № 16375888, 07.06.2011, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа№1512/2-618/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          07.06.2011 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

          головуючого –судді Петренка В.С.

          за участю секретаря – Дикун В.Б., Сушко М.О.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2»

до ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк»звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 109826, 88 грн., яка складається з: 100517, 69 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9 308, 99 грн. –плата за пропуск платежів, а також просив суд стягнути з відповідачки судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що між ВАТ «ВіЕйБі Банк»та відповідачкою –ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №141/07ф-7 від 22.05.2007р., відповідно до умов якого банк надає позичальнику грошові кошти у сумі 18800 доларів 00 центів в порядку та на умовах, визначених цим договором, для проведення розрахунків за договором купівлі –продажу №82 від 21.05.2007року, укладеним між позичальником та ТОВ „Джерман –Автоцентр”, згідно якого позичальник набуває у власність транспортний засіб Volkswagen Polo марки 1.4, 2007року випуску.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 23.05.2007року між ВАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_3 було укладено договір застави, відповідно до умов якого, боржнику надано кредит в сумі 18800, 00доларів США зі сплатою процентів за ставкою 13, 0% річних, строком повернення до 21 травня 2013року, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених в кредитному договорі, заставодавець надає заставодержателю в заставу наступний автомобіль: легковий автомобіль комбі марки Volkswagen Polo, 2007року випуску, об’єм двигуна 1390 куб. см., шасі №WVWZZZ9NZ7Y131929, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Невиконання відповідачем зобов’язань по кредитному договору зумовило звернення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до суду із відповідним позовом.

У судовому засіданні 07.06.2011року представник позивача заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідачка про час та місце судових засідань повідомлена належним чином, 20.12.2010року представник відповідачки надав суду заперечення на позовну, в яких просив суд відмовити ПАТ «ВіЕйБі Банк»у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Представник відповідачки вказує не те, що у позовній заяві позивач зазначає, що відповідачка на даний час не виконує прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором, але це не відповідає дійсності, оскільки відповідно до платіжних квитанцій, відповідачка сумлінно виконувала умови кредитного договору починаючи з моменту укладення договору та по дату подачі позовної заяви до суду, оскільки відповідно до квитанцій станом на 20.12.2010року позивачкою сплачено 14191, 22 доларів США з 18800, 00 доларів США наданих у кредит ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Крім того, представник відповідачки зазначає, що до примірника кредитного договору не було додано додатку №1 на який неодноразово посилається позивач у позовній заяві та який містить варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, але відповідачка не отримала повну та необхідну інформацію про умови кредитного договору, а також те, що представником позивача було надано стислий розрахунок заборгованості за невиконання обов’язків по кредитному договору.

Також, в обґрунтування заперечень представник відповідачки посилається на ст.ст. 525, 613, 616 Цивільного кодексу України та Закон України «Про захист прав споживачів».

З урахуванням викладеного, відповідачка вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 07.06.2011року представник відповідачки надав суду квитанцію №822773 від 21.04.2011року з якої вбачається, що відповідачкою було внесено на рахунок ПАТ «ВіЕйБі Банк»9308, 99грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, та пояснив суду, що проти позову заперечує у повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що представником позивача не були уточнені позовні вимоги з урахуванням сплаченої відповідачкою суми у розмірі 9308, 99грн., суд розглядає позовні вимоги в редакції заяви від 16.12.2010року.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 22.05.2007року між ВАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №141/07ф-7, відповідно до умов якого банк надає позичальнику грошові кошти у сумі 18800доларів США 00 центів в порядку та на умовах, визначених цим договором, для проведення розрахунків за договором купівлі –продажу №82 від 21.05.2007року, укладеним між позичальником та ТОВ „Джерман –Автоцентр”, згідно якого позичальник набуває у власність транспортний засіб Volkswagen Polo марки 1.4, 2007року випуску. Кредитні кошти надаються терміном по 21 травня 2013року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13% процентів річних.

Згідно п. 2.5.1. позичальник зобов’язується щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не менш суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат, встановлених в графіку.

Відповідно до п. 2.7.1. кредитного договору №141/07ф-7 від 22.05.2007року банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому, або у визначеній частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових та інших зобов’язань за цим договором та/або умов договору застави/договору поруки.

Згідно п.п. 3.3.2. та 3.3.3. вищезазначеного договору позичальник зобов’язаний щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами, визначеними п. 2.5.1. цього договору. Не пізніше визначеного п. 1.2. цього договору терміну, повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу банку сплатити можливі штраф та пеню. Протягом дії цього договору поповнювати свій поточний рахунок.

П. 4.1. договору передбачає, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.3. цього договору, що розраховується від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань з моменту несвоєчасного виконання боргових зобов’язань та до моменту їх виконання. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 5.2. зазначеного договору, сторони домовилися, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов’язань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів, а так само невиконання або неналежне виконання зобов’язань, передбачених п.п. 3.3., 5.1. цього договору, є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює дострокове повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами та інші платежі відповідно до умов цього договору. Для цього, банк надає під розпис повноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмову вимогу про дострокове повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з урахуванням штрафних санкцій. У випадку непогашення зазначеної вимозі суми, банк по закінченню 20-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставлене майно, чи інше забезпечення у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки та інших витрат банку, у порядку, визначеному цим договором, договором застави та чинним законодавством України.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 23.05.2007року між ВАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_3 було укладено договір застави, відповідно до умов якого, боржнику надано кредит в сумі 18800, 00доларів США зі сплатою процентів за ставкою 13, 0% річних, строком повернення до 21 травня 2013року, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених в кредитному договорі, заставодавець надає заставодержателю в заставу наступний автомобіль: легковий автомобіль комбі марки Volkswagen Polo, 2007року випуску, об’єм двигуна 1390 куб. см., шасі №WVWZZZ9NZ7Y131929, реєстраційний номер НОМЕР_1. Автомобіль, що передається в заставу належить заставодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС № 037141, виданого та зареєстрованого 22 травня 2007року РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ МВС України в Одеській області.

Відповідно до п. 1.2. договору застави сторони оцінюють предмет застави в сумі 95041, 00грн., що еквівалентно 18820, 00 доларів США.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. зазначеного договору застави заставодержатель набуває право звернути стягнення на заставлене майно у разі порушення позичальником будь-якої з вимог кредитного договору та/або заставодавцем цього договору застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

22 травня 2007року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 01 до кредитного договору № 141/07ф-7 від 22.05.2007року відповідно до умов якої, позичальник здійснює повернення кредиту щомісяця не пізніше останнього робочого дня, а саме: з червня 2007року по квітень 2013 року по 261, 11доларів США, не пізніше 21 травня 2013року по 216, 19 доларів США.

Крім того, 10.11.2008року та 20.11.2008року між сторонами було укладено додатковий договір № 02 та №03 до кредитного договору № 141/07ф-7 від 22.05.2007року, відповідно до умов яких, за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 17, 5%річних. За неналежне виконання позичальником грошових зобов’язань з погашення кредитної заборгованості, якщо прострочення виконання таких зобов’язань сталося більше ніж на 7 календарних днів від дати, визначеної графіком як дата сплати чергового платежу, позичальник сплачує банку штраф у розмірі, визначеному умовами цього договору, який розраховується від суми невиконаних зобов’язань, а саме неповерненого кредиту та/або несплачених процентів та/або плати за обслуговування кредиту, строк виконання яких настав і які не були виконані станом на восьмий календарний день прострочення такого виконання.

Враховуючи порушення відповідачем - ОСОБА_3 строків повернення кредиту, 31.07.2008року ПАТ «ВіЕйБі Банк»звернулось на адресу ОСОБА_3 з листом –повідомленням за №02-004/1973, в якому повідомило відповідачку, що станом на 31липня 2008року прострочена кредитна заборгованість становить 1845 доларів США 59 центів та 549 грн. 94коп., та попередило відповідачку, що їй необхідно до 10 серпня 2008року повністю погасити наявну прострочену заборгованість за кредитним договором.

Відсутність відповіді на надіслані повідомлення (вимоги), а також невиконання відповідачкою своїх зобов’язань по вищезазначеним договорам, зумовило звернення ПАТ «ВіЕйБі Банк»до суду із відповідним позовом.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»№514-VІ від 17.09.2008 року були внесені зміни у статут ВАТ «ВіЕйБі Банк»відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_2» (скорочена назва - ПАТ «ВіЕйБі Банк»).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Згідно ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитним договором №141/07ф-7, у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором, яка, з урахуванням часткової сплати, дорівнює 100 571, 69грн., та складається з: 100571, 69грн. - заборгованість за тілом кредиту. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надано.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення 100571, 69 грн. заборгованості за тілом кредиту, 9 308, 99 грн. –плата за пропуск платежів підлягають частковому задоволенню, з урахуванням сплаченої відповідачем 21.04.2011року суми у розмірі 9308, 99грн., а саме: 100571, 69 грн. заборгованості за тілом кредитом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно –технічне забезпечення підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - ПАТ «ВіЕйБі Банк»пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 226 ЦПК України, ст.ст. 524 –526, 530, 533, 610 –612, 625, 631, 1046 –1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження село Колесне, Саратського району Одеської області, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН № НОМЕР_2, паспорт серії КЕ № 292546, виданий 26.01.1968р. Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області) на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 21) загальну суму заборгованості за кредитним договором 141/07ф-7 від 22.05.2007року в розмірі 100571 (сто тисяч п’ятсот сімдесят одна) грн. 69 коп., яка складається з:

- 100571 (сто тисяч п’ятсот сімдесят одна) грн. 69 коп. – заборгованість за тілом кредиту;

на наступні реквізити для перерахування сум грошових вимог за кредитом: п/р 26201150200087 ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 328726, ЄДРПОУ 25828059, м. Одеса, вул. вул. Жуковського, 21.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження село Колесне, Саратського району Одеської області, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН № НОМЕР_2, паспорт серії КЕ № 292546, виданий 26.01.1968р. Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області) на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 21, МФО 328726, ЄДРПОУ 25828059) 1 005 (одна тисяча п’ять) грн. 72 коп. витрат по сплаті судового збору та 109 (сто дев’ять) грн. 89 коп. витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на наступні реквізити для перерахування сум судового збору та витрат на ІТЗ: п/р 26201150200087 ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 328726, ЄДРПОУ 25828059, м. Одеса, вул. вул. Жуковського, 21.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:                                         Петренко В. С.