Рішення № 1637543, 06.05.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.05.08 р. Справа № 4/67

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за позовом – Державного підприємства “Первомайськвугілля” м. Первомайськ Луганської

області

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” м. Горлівка

про стягнення 74422,40грн. пені, штрафу за порушення терміну виконання договору

за участю представників сторін:

від позивача – Глухова Л.І. – за довіреністю від 02.01.2008р.,

від відповідача – Величко О.М. – за довіреністю від 08.01.2008р.,

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 74422,40грн., з яких: 12542,40грн. - пеня, 61880,00грн. - штраф.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір про виконання робіт з капітального ремонту №02-01/1-КР116 від 16.05.2007року, додаткове узгодження від 10.12.2007року, акти здачі-приймання від 19.07.2007року, від 30.07.2007року, від 25.09.2007року, від 20.03.2008року, платіжні доручення №58 від 15.10.2007року на суму 492000,00грн., №59 від 15.10.2007року на суму 132000,00грн., №61 від 15.10.2007року на суму 260000,00грн., якими перераховані грошові кошти відповідачу у якості попередньої оплати по договору, претензію №01/4-2-46 від 23.01.2008року, яка направлена відповідачу та відповідь на неї.

Відповідач заперечує проти вимог позову на тій підставі, що проти нього порушена справа про банкрутство, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном, тому у відповідності з статтею 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарські санкції (штраф, пеня) не застосовуються. До того ж, в судовому засіданні підтверджено, що до наступного часу капітальний ремонт однієї одиниці обладнання – навантажувальної машини 2ПНБ-2Б не виконаний і не повернутий і як вказує представник відповідача з причини стану банкрутства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між Міністерством вугільної промисловості України, від імені якого виступив позивач як платник-замовник ремонту та відповідачем підписаний договір №02-01/1-КР116 від 16.05.2007року про виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за бюджетною програмою “Державна підтримка підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання” на 2007рік, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду: предмет договору, зобов’язання замовника і виконавця, порядок передачі обладнання на ремонт комбайну, машин навантажувальних, вартість робіт та порядок розрахунків, відповідальність сторін за порушення умов договору, додаткові узгодження, які стосуються конкретних питань щодо капітального ремонту гірничошахтного обладнання. Цей договір вважається судом укладеним.

Замовник - Державне підприємство “Первомайськвугілля” (в подальшому –ДП) доручив виконавцю – Відкритому акціонерному товариству “Горлівський завод “Реммаш” (в подальшому – Завод) за плату зробити капітальний ремонт одного комбайну, і двох машин навантажування найменування, кількість, ціна яких перелічені в додатку № 1 до договору.

2

Згідно з цим додатком: за капітальний ремонт комбайна 1ГПКС позивач повинен сплатити заводу – 492000грн. (з ПДВ), за капітальний ремонт машини навантажувальної 2ПНБ-2Б – 260000грн. (з ПДВ), за капітальний ремонт машини навантажувальної 1ППН-5 – 132000грн. (з ПДВ). Всього повинно бути сплачено позивачем заводу 884000,00грн. (разом з ПДВ).

За пунктом 7.2 договору позивач здійснює оплату за роботи з капітального ремонту обладнання на умовах 100% передплати після отримання планової калькуляції вартості ремонту та отримання бюджетних коштів на відповідні цілі, а виконавець у відповідності з п. 4.1 договору - виконати цей ремонт протягом 75 календарних днів з дати находження попередньої оплати на його рахунок. Таким чином, сторонами в договорі передбачений конкретний термін оплати за виконання капітального ремонту обладнання, а також строки здійснення ремонту.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

За пунктом 2.4 договору обладнання повинно бути передано на капітальний ремонт шляхом підписання акту приймання-передачі. З моменту підписання такого акту, обладнання підлягає ремонту.

10.12.2007року сторонами підписане додаткове узгодження №1 до договору, в якому сторони продовжили строк ремонту на 15 календарних днів - до 13 січня 2008року.

19.07.2007р. завод прийняв за актом передачі від позивача навантажувальну машину 2ПНБ-2Б, яку до наступного часу не відремонтував і не повернув позивачу.

30.07.2007р. прийняв за актом для ремонту навантажувальну машину марки 1ППН-5, яку відремонтовану передав позивачу з порушенням строку 20.03.2008р. замість 13.01.2008р.

25.09.07р. за актом передачі відповідач одержав прохідницький комбайн 1ГПКС, який відремонтований повернув теж з прострочкою виконання 20.03.2008р. замість 13.01.2008р.

Позивач виконав взяті за п.7.2 договору свої зобов’язання - перерахував відповідачу 884000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №58 від 15.10.2007р. - 492000,00грн., №59 від 15.10.2007р. - 132000,00грн., №61 від 15.10.2007р. - 260000,00грн.

Згідно з п. 8.1 договору зобов’язання за договором забезпечено сторонами неустойкою: за порушення термінів виконання ремонту виконавець сплачує пеню у розмірі однієї ставки НБУ від вартості ремонту згідно калькуляції за кожен день прострочення, яка нараховується з моменту отримання 100% попередньої оплати.

Суд приймає до уваги, що додатковою угодою сторонами передбачений конкретний строк виконання зобов’язання відповідача перед позивачем – провести ремонт обладнання до 13.01.2008р., тому прострочкою виконання буде вважатися термін, який порушений відповідачем після цієї дати, тобто прострочка повернення після ремонту обладнання складає 67днів (з 14.01.2008р. по 20.03.2008р.).

При вирішення питання, яке стосується вимог позивача про стягнення 12542,40грн. - пені, 61880,00грн. - штрафу за порушення строку ремонту обладнання, суд виходить з наступного:

Підставою відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За вимогами п.2 ст.218 ГК учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що за порушення термінів виконання ремонту виконавець сплачує пеню у розмірі однієї ставки НБУ від вартості ремонту згідно калькуляції за кожен день прострочення, тобто за 67днів.

3

Факт невиконання умов договору щодо строків виконання ремонту доведений позивачем і підтверджується боржником у відповіді на претензію, яка направлялась йому з вимогою виконати умови договору та сплатити пеню за порушення строків ремонту.

За порушення строків виконання зобов’язання позивачем нарахована передбачена сторонами за договором пеня у розмірі однієї ставки НБУ від вартості ремонту згідно калькуляції за кожен день прострочення, яка нараховується за 67днів. , що складає 12542,40грн.

Суд перевірив нарахування суми пені, і вважає допущеною помилкою в розрахунках:

- за несвоєчасно проведений ремонт комбайна вартістю 492000грн., пеня з урахуванням 10% ставки НБУ, яка діяла з 01 січня по 20 квітня цього року, складає 9031,23грн.;

- за несвоєчасно проведений ремонт навантажувальної машини марки 1ППН-5 вартістю 132000грн., пеня з урахуванням 10% ставки НБУ складає 2423,01грн.;

- за несвоєчасне виконання ремонту навантажувальної машини марки 2ПНБ-2Б вартістю 260000грн. позивач вимоги в позові не заявляв.

З урахуванням перевірення правильності нарахування пені, суд вважає вимогу щодо стягнення 12542,40грн. доведеною частково в сумі 11454,24грн. і тому цю частину позову суд задовольняє саме в цій сумі.

Що стосується вимог позову про стягнення 61880,00грн. штрафу за порушення строку ремонту обладнання більш ніж на 30 днів, суд відмовляє в цій вимозі, оскільки хоча законом (ст.231 ГК України )і передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за прострочення строків виконання зобов’язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, але вид відповідності та розмір штрафних санкцій повинні бути прямо передбачені в договорі.

До того ж, норми статті 231 ГК України, на які посилається позивач, визначають насамперед те, що розміри штрафних санкцій, які встановлені у цій статті не можуть бути змінені за погодженням сторін, але це не звільняє сторін від закріплення виду та розміру відповідальності в договорі.

Крім цього, суд враховує і той факт, що укладаючи договір 16 травня 2007року, позивач мусив знати, що укладає договір зі стороною, яка з 2002року знаходиться у процесі банкрутства, а тому бере на себе ризик.

Щодо посилання на статтю 231 ГК України при нарахуванні штрафних санкцій, позивач повинен і довести факт, що сторона за договором належить до державного сектора економіки або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, що не доведено позивачем.

Однак позивач не позбавлений права на звернення до суду за стягненням пені за прострочку виконання відповідачем зобов’язання по поверненню з капремонту навантажувальної машини марки 2ПНБ-2Б вартістю 260000грн., вимоги які не були заявлені в позові.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно незаконності позовних вимог щодо стягнення неустойки з особи, яка знаходиться в процедурі банкрутства у зв’язку з тим, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство спрямоване на забезпечення визначення обсягу усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що виявляється у забезпеченні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності всіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення всіх вимог кредиторів.

Тому мораторій на виконання зобов’язань боржника за винятками, передбаченими ч.5ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, поширюється як на зобов’язання, що виникли до введення мораторію, так і протягом його дії.

4

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо виконання інших зобов’язань, які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов’язань є правопорушеннями. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов’язань та примусове стягнення штрафних санкцій, ґрунтуються на законі. Цей висновок викладений у постанові Верховного суду України від 17січня 2007р.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.

На підставі ст.ст.525,526,530,546,549 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в :

Задовольнити позов Державного підприємства “Первомайськвугілля” м.Первомайськ Луганської області до Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” м. Горлівка про стягнення 74422,40грн. пені, штрафу частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” м. Горлівка-84613, вул. Вавилова, 2, ЄДРПОУ 00176408, р/р №26006305552396 у філії ЦМВ ПІБ м. Горлівка, МФО 334464 на користь Державного підприємства “Первомайськвугілля” м. Первомайськ Луганської області-93200, вул.Куйбишева, 18а, код 32320594, р/р №2600930184684 в Первомайському б/в ЛЦВ “Промінвестбанку”, МФО 304308 пеню в сумі 11454,24грн., державне мито – 114,54грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення оголошений 06.05.2008року.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

1-відповідачу