СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 квітня 2008 року
Справа № 2-5/16316.2-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Антонової І.В.,
Фенько Т.П.,
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд "Гарант" та Міжнародного молодіжного центру "Гурзуф" санаторно-курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 18 березня 2008 року у справі №2-5/16316.2-2007
за позовом Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" (вул. Гагаріна, 51,Дубівський, Антрацитівський р-н, Луганська обл.,94638)
до Гурзуфської селищної ради (вул. Подвойського, 9,смт.Гурзуф,98640)
3-ті особи Міжнародний молодіжний центр "Гурзуф" санаторно-курортногооб'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби (вул. Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7,Гурзуф,98640)
Виконавчий комітет Гурзуфської селищної Ради (вул. Подвойського 9,смт.Гурзуф,98640)
Благодійна організація Всеукраїнський благодійний фонд "Гарант" (вул. Бассейна 7-Б,Київ 4,01004)
Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
про визнання права власності; за зустрічним позовом про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2008 року (повний текст складено та підписано 29 березня 2008 року) первинний позов задоволено. Визнано право власності за Відкритим акціонерним товариством Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" на нерухоме майно - двоповерхову будівлю котеджу на одинадцять номерів, літер Н1, загальною площею 363,5 кв.м., розташовану за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Благодійна оранізація "Всеукранський благодійний фонд "Гарант", 28 березня 2008 року подала апеляційну скаргу.
Також, не погодившись з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим, 28 березня 2008 року, апеляційну скарга подала третя особа за первинним позовом, а саме Міжнародний молодіжний центр "Гурзуф" санаторно-курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби.
У судове засідання, призначене на 22 квітня 2008 року сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином.
Судовою колегією встановлено, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2006 року позов задоволено. Ухвалою від 03 липня 2006 року відмовлено в прийнятті апеляційної скарги Міжнародному молодіжному центру „Гурзуф” Санаторно-курортного об’єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби. Постановою Вищого господарського суду України від 28 вересня 2006 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2006 року у справі № 2-20/8613-2006 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим. Касаційна скарга Міжнародного молодіжного центру „Гурзуф” Санаторно-курортного об’єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби задоволена.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2007 року позов Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” задоволено. В ході розгляду справи в суді першої інстанції, Благодійна організація Всеукраїнський благодійний фонд „Гарант” звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою (т. 2 а.с.18). 31 січня 2007 року позивачем було зменшено позовні вимоги. Згідно з вказаною заявою, позивач відмовився від позовних вимог в частині спонукання Гурзуфської селищної ради в видачі йому свідоцтва про право власності на 2-х поверхову будівлю котеджу на 11 номерів загальною площею 363,5 м.кв., що розташований за адресою АРК, м. Ялта, смт Гурзуф, Набережна ім.. Пушкіна, 7.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2007 року апеляційна скарга Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд „Гарант” залишено без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2007 року у справі № 2-26/8613.1-2006 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду від 27 вересня 2007 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду скасовані. Матеріали справи передані до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд.
18 березня 2008 року господарський суд Автономної Республіки Крим прийняв рішення, що оскаржується.
Колегія суддів розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, встановила наступне.
26 вересня 1990 року між Центральною збагачувальною фабрикою «Нагольчанська»та Будинком відпочинку «Гурзуф»був укладений договір № 42 від 26 вересня 1990 року про сумісну діяльність, згідно якого ЦЗФ «Нагольчанська»зобов'язалась реконструювати тимчасові будівельні майстерні, які належали на праві власності Будинку відпочинку «Гурзуф»та розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Набережна Імені О.С. Пушкіна, 7, під житлові кімнати для відпочинку.
Відповідно умовам пункту 2.1.5 вказаного Договору, після введення в експлуатацію реконструйоване приміщення, вноситься на баланс Будинку відпочинку «Гурзуф»та експлуатується в подальшому 50 % - ЦЗС «Нагольчанська», 50 % - Будинком відпочинку «Гурзуф».
Пунктом 4.3 даного Договору передбачено, що при переході, переводі будь-якої із сторін в інше підпорядкування, реорганізації, ліквідації та інших змінах, правонаступник кожної з сторін виконує зобов'язання, проводить взаєморозрахунки та несе відповідальність згідно умов даного договору.
10 жовтня 1993 року між Центральною збагачувальною фабрикою «Нагольчанська», Будинком відпочинку «Гурзуф» та Кримською республіканською радою профспілки «Єднання»був укладений договір про сумісну діяльність, згідно якого ЦЗФ «Нагольчанська»також зобов'язалась реконструювати тимчасові будівельні майстерні під житлові кімнати для відпочинку (т.1, а.с. 71-73).
Колегія суддів зазначає, що Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” частково не виконала умови договору, порушила обов'язки покладені на неї відповідно пункту 2.1.5 Договору № 42 від 26 вересня 1990 року і не передала реконструйовану будівлю на баланс ММЦ „Гурзуф" для сумісного користування.
Крім того, суд першої інстанції, не звернув увагу на те, що прийняття в експлуатацію котеджу було проведено сторонами сумісно. Про це свідчить доповнення до акту вводу в експлуатацію котеджу на 11 номерів в смт. Гурзуф від 15.06.1999р. (т.1, а.с. 34), яке було підписане сторонами договору № 42 особисто директором ММЦ „Гурзуф".
Постановою Кабінету Міністрів України № 157 від 07 лютого 1996 року «Про передачу у власність АРК майна санаторно - курортних та оздоровчих установ, які знаходяться у загальнодержавної власності»майно Будинку відпочинку «Гурзуф»передано у власність АРК.
Відповідно рішення комітету по справам молоді Ради міністрів Кримської АРСР від 21 січня 1992 року № 37 майно Будинку відпочинку «Гурзуф»було передано на баланс Державному підприємству Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф».
Відповідно до Статуту Державного підприємства Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф», зареєстрованого розпорядженням Ялтинського міськвиконкому від 28 квітня 1995 року № 213-р, Центр є правонаступником Будинку відпочинку «Гурзуф», що підтверджується листом Фонду майна АРК № 08-23/1599 від 13 березня 2000року.
Відповідно Статуту, зареєстрованому розпорядженням Ялтинської міської Ради народних депутатів від 11 квітня 1997 року № 186-р. Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби є правонаступником державного підприємства «Міжнародного молодіжного центра «Гурзуф».
Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби є юридичною особою.
Відповідно до ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Таким чином, Будинок відпочинку „Гурзуф" в процесі реорганізації став правонаступником Міжнародного молодіжного центру „Гурзуф", а ММЦ „Гурзуф" в свою чергу реорганізований в Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби. Це означає, що Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби є правонаступником Будинку відпочинку „Гурзуф" і Міжнародного молодіжного центру „Гурзуф".
Будівля, яка на даний час є об'єктом спору - це результат реконструкції тимчасових ремонтних майстерень раніше використовуваних при будівництві оползневих споруд, та належала на праві власності Будинку відпочинку «Гурзуф».
Відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська" реконструювала, а не будувала 2-х поверхову будівлю котедж літ. НІ, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф. вул. Набережна імені О.С. Пушкіна, 7, спільно з Будинком відпочинку «Гурзуф»та Кримською республіканською радою профспілки «Єднання»відповідно до умов договору про сумісну діяльність.
Згідно акту від 03 липня 1996 року про прийняття в експлуатацію котеджу на 11 номерів для відпочинку комісія прийняла до експлуатації 1 поверх котеджу, 2 поверх котеджу до експлуатації не прийнятий (т. 1, а.с. 85).
19 квітня 1999 року, між сторонами було укладено доповнення до договору № 42, від 26 вересня 1990 року, в якому пунктом №1 було передбачено, що відповідно з рішенням комітету в справах молоді за № 37 від 21 січня 1992 року „Про створення державного підприємства „Міжнародний молодіжний центр „Гурзуф", вказане підприємство є правонаступником будинку відпочинку „Гурзуф". 29 грудня 2004 року, за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сотниковим В.П., Всеукраїнський благодійний фонд „Професіонал" придбав у Фонду майна Автономної Республіки Крим цілісний майновий комплекс міжнародного молодіжного центру „Гурзуф", Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7 в смт Гурзуф.
11 листопада 2005 року Всеукраїнський благодійний фонд „Професіонал" уклав з Благодійною організацією „Всеукраїнський благодійний фонд „Гарант" договір благодійної пожертви, який рішенням господарського суду м. Києва від 09 грудня 2005 року визнано дійсним і, згідно цього договору, цілісний майновий комплекс міжнародного молодіжного центру „Гурзуф", Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7 в смт Гурзуф, який раніше належав Автономній Республіці Крим та Всеукраїнському благодійному фонду „Професіонал", став власністю ВБФ „Гарант".
Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірна споруда збудована позивачем по первісному позову самочинно.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Частина 3 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Судом першої інстанції встановлено, що відкритому акціонерному товариству „Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська" на законних підставах земельна ділянка не була відведена, а це означає, що воно не може набути права власності на котедж літ. Н1.
Суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що реконструйована будівля, котедж літ. Н1, була введена в експлуатацію сторонами договору про сумісну діяльність № 42 від 26 вересня 1990 року. З цього випливає, що реконструйована будівля помилково не була поставлена на баланс ДП ММЦ „Гурзуф", як правонаступника БВ „Гурзуф", як це передбачено договором та діючим законодавством.
Факт будування та функціонування вказаного котеджу підтверджується додатком від 19 квітня 1999 року до договору № 42, від 26 вересня 1990 року, пунктом 2 якого передбачено, що вартість наданих послуг на 1999 рік, згідно калькуляції, складає орієнтовано 65 тис. грн. та розрахунком послуг ММЦ „Гурзуф" на 1 к/день для ДО ЦЗФ „Нагольчанська" на період з 01 травня 1999 року по 01 жовтня 1999 року.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
З наведеного випливає, що цей котедж входив до цілісного майнового комплексу міжнародного молодіжного центру „Гурзуф", розташованого на Набережній ім. О.С. Пушкіна, 7 в смт Гурзуф, належав Автономній Республіці Крим, і тому він повинен був бути предметом договору купівлі-продажу.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд "Гарант" задовольнити.
Апеляційну скаргу Міжнародного молодіжного центру "Гурзуф" санаторно-курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2008 року у справі № 2-5/16316.2-2007 скасувати.
Прийняти по справі нове рішення.
У задоволенні первинного позову Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" відмовити.
Зустрічний позов Благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд "Гарант" задовольнити.
Визнати за Благодійною організацією Всеукраїнський благодійний фонд "Гарант" право власності на двоповерховий котедж літ. Н 1, ьалансовою вартістю 15000 грн., загальною площею 363,5 кв.м., що розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" (вул. Гагаріна, 51,Дубівський, Антрацитівський р-н, Луганська обл.,94638, р/р 26003302000248 в Луганському філіалі АКБ "Форум", МФО 304870, ЗКПО 00179648) 1500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді І.В. Антонова
Т.П. Фенько
Судове рішення № 1637284, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 05.05.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-5/16316.2-2007. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: