Рішення № 16362940, 11.04.2011, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 2-1640/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 квітня 2011 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Ярема Г.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Жельчика І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Державного підприємства «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал»та Публічного акціонерного товариства «Страхова Компанія Універсальна», третя особа ОСОБА_5, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися з позовом в суд, заявою від 14.12.2010 року уточнили позовні вимоги до Дочірнього підприємства «Арсенал СТ-4» Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал»(надалі по тексту ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ») та Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(надалі по тексту ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5, в якому просять стягнути із ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»на їх користь 25500 грн. 00 коп. у відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок ДТП, стягнути із ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ»на їх користь 4831 грн. 00 коп. у відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок ДТП, стягнути із ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ»на їх користь по 1600 грн. кожному у відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП та стягнути із відповідачів пропорційно до стягнутих судом із них сум судові витрати, а саме 520 грн. 00 коп. у відшкодування майнової шкоди понесеною нами з необхідністю визначення розміру майнової шкоди заподіяної внаслідок ДТП, 338 грн. у відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору, 120 грн. у відшкодування витрат понесених по сплаті витрат на ІТЗ та 1500 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Згідно наданих суду письмових заперечень ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»не визнає позовні вимоги, вважає їх безпідставними як до неналежного відповідача. В запереченнях покликається на те, що 18.02.2009 року між ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»та ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ»укладено Договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом № ВС/3968094 щодо відшкодування шкоди, завданої третім особам, внаслідок експлуатації автомобіля НОМЕР_1. Договір страхування укладено на умовах договору 1 типу. Згідно п.15.1. ст. 15 Закону, за договором 1 типу особою відповідальність, якої застрахована, є будь-яка особа, яка експлуатує забезпечений транспортний засіб на законних підставах. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія АСС № 053400 власником забезпеченого транспортного засобу є ОСОБА_6. Під час настання ДТП 31.07.2009 року забезпеченим транспортним засобом керував ОСОБА_5, який був за кермом на підставі дорожнього листа № 07, виданого ДП «Арсенал СТ-4». На підтвердження законності експлуатації ДП «Арсенал СТ-4»забезпеченим транспортним засобом страховику надано копію договору оренди транспортного засобу від 12.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_6 та ДП «Арсенал СТ-4», за яким останньому передано забезпечений транспортний засіб в оренду. Однак, вказаний договір на момент ДТП, всупереч ч.2 ст. 799 ЦК України, був нотаріально не завірений, а тому відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України був нікчемним. Таким чином, водій ОСОБА_5 на момент ДТП керував забезпеченим транспортним засобом не на законних підставах, у звязку з чим не може бути визнаний особою, відповідальність якої застрахована за полісом ВС/3968094. Не заслуговує на увагу суду й рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.05.2010 року щодо визнання дійсним договору оренди автомобіля НОМЕР_2 від 12.02.2008 року, укладений між ОСОБА_6 та ДП «Арсенал СТ-4». Оскільки, таке рішення набрало законної сили 31.05.2010 року. Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, слід прийти до висновку, що на момент ДТП договір був нікчемним, а орендар користувався забезпеченим транспортним засобом без законних підстав, а тому ні ОСОБА_5, а ні ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал»не є особами, цивільно-правова відповідальність, яких була застрахована. У звязку із викладеним, ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»просить в задоволенні позовних вимог до неї відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивачі та їх представник ОСОБА_1 повністю підтримали позовні вимоги та надали суду пояснення, які повністю співпадають з обставинами викладеними у позові. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ»Жельчик І.В. позовні вимоги визнав частково. Проти стягнення із ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ»на користь позивачів 4831 грн. 00 коп. у відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок ДТП не заперечував. Щодо стягнення із ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ»на користь позивачів моральної шкоди та понесених ними судових витрат зазначив, що таке стягнення слід правомірно на підставі умов Договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.02.2009 року, посвідченого полісом №ВС/3968094, здійснити із ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», представник якої до суду не зявлявся, на виклики суду ніяким чином не реагував. Просив позовні вимоги до ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ»задовольнити в частині стягнення на користь позивачів 4831 грн. 00 коп. у відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок ДТП. В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди просить відмовити, судові витрати просить стягнути пропорційно задоволених вимог.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання в суд повторно не зявився. Про причини своєї неявки суд не проінформував. За згодою учасників судового розгляду справи, вважається за можливе і доцільне розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в суд не зявився. Про причини своєї неявки суд не проінформував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що приблизно о 18 год. 45 хв. водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем НОМЕР_3 із включеним проблисковим маячком, їхав по вул. Соборній зі сторони вул. Чорновола в напрямку перехрестя вул. Кн. Ольги Соборна у м. Рівне, не забезпечивши безпеку дорожнього руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху на регульованому перехресті не надав дорогу автомобілю НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4, який рухався по вищенаведеному перехресті зі сторони вул. Хвильового в напрямку вул. Кн. Ольги та наближався до вищенаведеного перехрестя, де допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_4, який не мав технічної можливості уникнути зіткнення.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.08.2009 року Рівненський міський суд Рівненської області виніс постанову якою визнав винним ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнув його до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу. Постановою апеляційного суду Рівненської області від 15.10.2009 року вказану постанову Рівненського міського суду залишено без змін, а скаргу ОСОБА_5 на неї без задоволення.

Судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_4 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а ОСОБА_4 є її чоловіком. Відтак у відповідності до норм СК України, названий транспортний засіб є майном, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

З оглянутого в судовому засіданні висновку спеціаліста за № 81 вбачається, що вартість матеріального збитку, заподіяний власнику ДТЗ марки «Фіат 223 L»д.н.з. НОМЕР_5, становить 30331 грн.. При складанні наведеного висновку спеціалістом використано акт про огляд колісного транспортного засобу від 10.09.2009 року, який було складено за участю представників ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»та ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ». У вказаному акті детально зафіксовано пошкодження транспортного засобу позивачів спричинені в ДТП. Відповідачами не оспорюється розмір майнової шкоди заподіяної позивачам в ДТП.

Крім того, як вбачається із квитанції за № 016310 від 18.09.2009 року позивачами понесені витрати по отриманню послуг спеціаліста-експерта в розмірі 520 грн. 00 коп..

Судом встановлено, що позивачі за порадою ОСОБА_5 та ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ»звернулися, відповідно Договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.02.2009 року, посвідченого полісом №ВС/3968094, до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»з відповідним пакетом документів для відшкодування шкоди заподіяної в ДТП. Однак, така страхова компанія повідомила позивачів, що підстав для відшкодування шкоди немає, бо власником автомобіля є ОСОБА_6, який в свою чергу за договором оренди в простій формі передав транспортний засіб для користування ДП «Арсенал СТ-4 ТзОВ «Арсенал». На підтвердження дійсності наведеного договору позивачами було надано страховій компанії рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.05.2010 року, яким визнано дійсним договір оренди автомобіля ВАЗ-210700, реєстраційний номер НОМЕР_6 від 12.02.2008 року, укладений між ОСОБА_6 та дочірнім підприємством «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал». Проте страхова компанія повторно відмовила позивачам у відшкодуванні заподіяної в ДТП шкоди.

Із матеріалів справи вбачається, що за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1) Страхова компанія «Універсальна»застрахувала цивільно-правову відповідальність ДП «Арсенал Ст-4»ТзОВ «Арсенал СТ». При цьому забезпеченим за цим договором страхування був автомобіль НОМЕР_7 /а.с. 8/.

Відносини між сторонами регулюються ст..ст.979-985 ЦК України та умовами вищенаведеного Договору обовязкового страхування. Відповідно до п. 15.1 ст.15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за договором типу 1 особою відповідальність якої застрахована, є будь-яка особа, яка експлуатує забезпечений транспортний засіб на законних підставах. Передбачені законом підстави для відмови від здійснення страхової виплати, відповідно ст..991 ЦК України та умов договору, ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»не доведені належними доказами.

Судом встановлено, що під час настання ДТП 31.07.2009 року забезпеченим транспортним засобом керував ОСОБА_5, який був за кермом на підставі дорожнього листа № 07, виданого ДП «Арсенал СТ-4».

На підтвердження законності експлуатації ДП «Арсенал СТ-4»забезпеченим транспортним засобом страховику надано копію договору оренди транспортного засобу від 12.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_6 та ДП «Арсенал СТ-4», за яким останньому передано забезпечений транспортний засіб в оренду.

Не заслуговують на увагу суду заперечення ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», оскільки крім наведених обставин рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.05.2010 року визнано дійсним договір оренди автомобіля НОМЕР_2 від 12.02.2008 року, укладений між ОСОБА_6 та ДП «Арсенал СТ-4». Таким рішенням суду не визначені і не обмежені строки дійсності договір оренди автомобіля. Учасником такого процесу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів була й ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», яка не оспорювала рішення суду..

Крім того, 31.08.2009 року Рівненським міським судом Рівненської області винесено постанову якою визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст. 124 КУпАП. В судовому засіданні не було встановлено, що ОСОБА_5 було притягнуто до встановленої відповідальності за керування транспортним засобом марки ВАЗ-210700, реєстраційний номер НОМЕР_6 без законних на те підстав. Аналогічно судом не було в засіданні встановленого й того, що ДП «Арсенал Ст-4»ТзОВ «Арсенал СТ»користувалося названим транспортним засобом без законних на те підстав. Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 15.10.2009 року встановлено, що ОСОБА_5 працює водій-стрільцем ТОВ «Арсенал».

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення із ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»25500 грн. у відшкодування шкоди заподіяної в ДТП підлягають задоволенню повністю. Оскільки, саме на таку суму було застраховано відповідальність ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ».

Проте, як уже наведено вище, в цілому позивачам заподіяно шкоди на суму 30331 грн. 00 коп.. Оскільки, враховуючи викладене шкода в розмірі 25500 грн. підлягає відшкодуванню із страхової компанії, то решту суми 30331-25500= 4831 слід стягнути із ДП «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал СТ».

Згідно з вимогами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати /страхового відшкодування/ для певного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою /страховим відшкодуванням/.

Суд погоджується із позивачами, що нарівні з тим, їм було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали як фізичні особи у звязку із знищенням та пошкодженням їхнього приватного майна, а діями відповідачів порушено звичайне буденне життя та організацію діяльності позивачів, як людини, створено їм психічний, моральний та побутовий дискомфорт.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, згідно чинного законодавства. Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою. Яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових /службових/ обовязків.

Як вбачається із матеріалів справи особа, яка керувала транспортним засобом з вини якого сталася ДТП ОСОБА_5 перебував в трудових відносинах із ДП «Арсенал СТ-4 ТзОВ «Арсенал». При цьому ОСОБА_5 в момент ДТП не лише перебував у трудових відносинах із наведеним роботодавцем, а й безпосередньо виконував трудові обовязки (керував транспортним засобом на підставі шляхового листа). За наведеної норми моральна шкода підлягає відшкодуванню і з роботодавця ОСОБА_5 ДП «Арсенал СТ-4 ТзОВ «Арсенал».

Враховуючи вимоги розумності та справедливості, розмір грошового відшкодування моральної шкоди завданої позивачам внаслідок ДТП суд оцінює у розмірі 1000 гривень кожному.

У відповідності до положень ст.88 ЦПК України, судові витрати підлягають до відшкодування відповідачами пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 979-985,1166,1167,1172,1187 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,57-60,79,88,212,213-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Страхова Компанія Універсальна», ЄДРПОУ 20113829, на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кошти в сумі 25500,00 грн. в відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та /281,61 грн.+100 грн./ 381 грн.61 коп. в відшкодування судових витрат в справі, а всього 25881 гривні 61 копійок.

Стягнути із Державного підприємства «Арсенал СТ-4»ТзОВ «Арсенал», ЄДРПОУ 32144517, на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кошти в сумі 4831,00 грн. в відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кошти в сумі /1000 грн.х2/ 2000,00 грн. в відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та /520,00 грн.+56,33 грн.+20 грн./ 596 грн.33 коп. в відшкодування витрат на експертні роботи і судових витрат в справі, а всього 7427 гривні 33 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук