Рішення № 16358256, 31.05.2011, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-321/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2011 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий суддя Бобко Т.В.

секретар судових засідань Скорікова К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 то товариства з обмеженою відповідальністю Творчого обєднання «Гімназія»про визнання авторського договору неукладеним, заборону порушення авторських прав, та стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення авторських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом, яким просять визнати недійсним авторський договір від 15 травня 2007 року, укладений між позивачами та товариством з обмеженою відповідальністю ТО «Гімназія», заборонити відповідачу в подальшому будь-яким чином використовувати літературний твір «Біологія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.. ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4), стягнути з відповідача на користь позивачів у повному обсязі доход, отриманий внаслідок порушення їх авторського права у розмірі 2300000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що в 2007 році позивачі спільною неподільною працею створили літературний твір «Біологія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів», що є об?єктом авторського права. 15 травня 2001 року між позивачами та відповідачем був підписаний авторський договір, згідно з умовами якого позивачі зобов??язалися передати відповідачу рукопис твору і всі права на його використання українською та російською мовами на території України. На виконання зазначених вимог договору автори передали відповідачу оригінал-макет твору.

В зазначеному договорі не було визначено розмір і порядок виплати авторської винагороди, а зазначено лише, що вартість авторського гонорару буде визначатися додатковими узгодженнями, тобто не визначені обов?язкові суттєві умови договори. Таким чином, відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» є всі підстави для визнання авторського договору недійсним. Але відповідач протягом останніх років систематично використовував твір шляхом його опублікування, відтворення та розповсюдження. Весь цей час позивачі неодноразово зверталися до відповідача з пропозиціями укласти відповідний договір у законний спосіб, але відповідач ігнорував зазначені вимоги, продовжував використовувати твір не сплачуючи позивачам жодної авторської винагороди, що є порушенням авторського права позивачів. Позивачі вважають за необхідне заявити вимоги про стягнення з відповідача отриманого ним доходу в повному обсязі враховуючи багаторічне протиправне використання твору позивачів, його видання у значній кількості.

У ході розгляду справи позивачі уточнили позовні вимоги та остаточно просять визнати авторський договір від 15 травня 2007 року неукладеним, стягнути з відповідача на користь позивачів отриманий відповідачем внаслідок неправомірного використання твору доход у розмірі 2300000 гривень, заборонити відповідачеві використовувати твір . «Біологія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4),» у будь-який спосіб, стягнути з відповідача збитки, що складають оплату послуг адвоката у розмірі 56000 гривень. В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачі зазначили, що в зв?язку з відсутністю в договорі такої істотної умови як розмір та порядок виплати авторської винагороди він вважається неукладеним, унаслідок цього між співавторами та відповідачем договірних відносин з приводу використання твору не склалося. Проте цей твір було використано відповідачем шляхом його видання відповідачем тиражем 200 тис. екземплярів за кошти держбюджету в сумі 2513750 гривень, а також шляхом видання і розповсюдження твору за договором між відповідачем та приватним підприємцем ОСОБА_6, передавши йому право на видання підручника за ціною 400 гривень, протягом 2008-2010 років ОСОБА_6 видавав твір та розповсюджував його шляхом вільного продажу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, яка є представником позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі довіреностей, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила про обставини, викладені вище.

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені вище.

Представники відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які діють на підставі довіреностей, у ході розгляду справи позов не визнали у повному обсязі, в обґрунтування заперечень зазначивши наступне. Між позивачами та відповідачем 15 травня 2007 року було укладено авторський договір, за яким відповідачу було передано авторське право, в договорі маються підписи сторін. Згідно пункту 4 зазначеного договору вартість авторського гонорару буде визначатися додатковими узгодженнями, таким чином при укладенні договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору. Ніякого листування з приводу укладення додаткових узгоджень та виплати гонорару між сторонами не відбувалося, оскільки між ОСОБА_2 та директором товариства ОСОБА_11 склалися дружні стосунки та всі домовленості мали усний характер. Позивачам було відомо про участь відповідача у конкурсі рукописів підручників, який проводився Міністерством освіти і науки, при цьому позивачі ніяким чином не висловили своїх заперечень щодо участі відповідача у конкурсі на підставі спірного авторського договору, навпаки, бажали, щоб їх підручник взяв участь у цьому конкурсі. Сума авторського гонорару зазначена в договорах на випуск навчальної літератури, укладених між ТОВ ТО «Гімназія»та Міністерством освіти і науки, та складає 55424 гривні. Зазначену суму авторського гонорару відповідач не заперечує виплатити позивачам. Відповідач вважає, що авторський договір між сторонами був укладений, підстави визнання його недійсним, зазначені в цивільному законодавстві, відсутні, Цивільним кодексом не передбачений такий спосіб захисту, як визнання договору неукладеним. Крім того представники відповідача зазначили, що укладений між сторонами авторський договір є типовим, визначити в ньому розмір авторської винагороди на момент підписання не видавалось можливим, оскільки не було відомо про те, чи буде друк, не було даних про тираж, ціну видання.

Третя особа державна наукова установа Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України у судове засідання не з?явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документи, надала суду письмові пояснення в яких зазначила, що за угодами № 18/2 від 20.05.2008 року, № 33/2 від 03.09.2008 року, № 18/2 від 03.09.2008 року та № 33/2 від 10.10.2008 року ТОВ ТО «Гімназія» на друкування підручника «Біологія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів автор ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4»було перераховано загальну суму 2171375 гривень.

Представник третьої особи ФОП ОСОБА_6 ОСОБА_13, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував зазначивши про чинність спірного авторського договору, у подальшому надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника третьої особи.

Суд, вислухавши позивача, представників сторін та третьої особи ФОП ОСОБА_6, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з встановлених у ході розгляду справи наступних обставин і відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що в 2007 році спільною творчою працею позивачі створили літературний твір «Біологія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Автор ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, який відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст..ст.420,433 ЦК є об?єктом авторського права, а позивачі відповідно до ст..13 цього Закону є співавторами. У ході розгляду справи позивач ОСОБА_2 зазначила, що твір видано нею під псевдонімом - ОСОБА_5

Представники відповідача не заперечували проти зазначених обставин.

15 травня 2007 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (автори) та відповідач ТОВ ТО «Гімназія»в особі директора ОСОБА_11 (видавництво) підписали авторський договір, за умовами якого автори передають видавництву рукопис і всі права на його використання (видання, перевидання і розповсюдження) українською та російською мовами на території України твору підручник «Біологія. 8 кл.». Умови п.3.1 договору щодо передачі видавництву рукопису у вигляді оригінал-макету авторами виконані.

За результатами проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників (наказ Міністерства освіти і науки України № 179 від17.03.2008 року) між Міністерством освіти і науки України, державною науковою установою Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України та видавництвом ТОВ ТО «Гімназія»укладені договори на випуск навчальної літератури, за яким останній зобов?язується передати замовнику підручник «Біологія. 8 кл. (автор ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4)»:

№ 18/2-2008 від 20 травня 2008 року, згідно додатку 1 до договору тираж становить 137,500 тис. прим., витрати на видання складають 1489037,56 гривень, з яких авт.. гонорар 34655,00 гривень;

№ 33/2-2008 від 03 вересня 2008 року, згідно додатку 1 до договору тираж становить 62,500 тис.прим., витрати на видання складають 697304,05 гривень, з яких авт.. гонорар 20769,00 гривень.

Умови зазначених договорів сторонами виконані у повному обсязі, що підтверджується актами здачі-прийомки продукції.

Згідно довідки Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України від 18.08.2010 року № 1-4/18-3299, видавництвом ТОВ ТО «Гімназія»було отримано кошти в сумі 2513750,00 гривень за підручник «Біологія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.. ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4), перерахування коштів також підтверджується письмовими поясненнями Інституту та довідкою контрольно-ревізійного управління в Харківській області від 13.08.2010 № 032-12/77.

01 грудня 2008 року між ТОВ ТО «Гімназія»та ФОП ОСОБА_6 укладено договір № 01/12-08/Г, за умовами якого останньому передано невиключне авторське право на видання твору «Біологія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.. ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4)», тираж 5000 (додаток № 1 до договору). На підставі зазначеного договору зазначений твір було надруковано та надано у вільний продаж.

Таким чином, судом встановлено використання (видання і розповсюдження) відповідачем літературного твору «Біологія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.. ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4)».

Підписаний сторонами 15 травня 2007 року авторський договір є ліцензійним, який відповідно до ч.3 ст.1109 ЦК України має містити відомості про розмір, порядок та строки виплати плати за використання твору.

Відповідно до ст.636 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про авторське право і суміжні права»договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передавань право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Таким чином, вартість авторської винагороди визначена законом як істотна умова авторського договору. У відсутність такої умови договір вважається неукладеним, оскільки при цьому порушується вимога ч.1 ст.638 ЦК України.

Згідно з п. 4.1 авторського договору, підписаного сторонами 15 травня 2007 року, вартість авторського гонорару буде визначатися додатковими узгодженнями, але до цього часу таких додаткових узгоджень між сторонами не укладено, що не заперечується відповідачем.

17 вересня 2009 року позивачами на адресу відповідача було направлено лист з пропозицією укласти додаткове узгодження щодо розміру і порядку виплати авторської винагороди та проект узгодження, що підтверджується поштовим повідомленням про направлення цінного листа.

Відповідачем не надано суду доказів щодо намірів укласти з позивачами додаткове узгодження щодо вартості авторського гонорару на виконання умов п.4.1 авторського договору, судом не встановлено ухилення або перешкод з боку позивачів щодо укладення такого узгодження.

Згода позивачів на участь твору у Всеукраїнському конкурсі рукописів підручників та видання твору для розповсюдження у навчальних закладах через державне замовлення, яка була надана в конклюдентній формі, що полягала у відсутності заперечень з боку позивачів на використання твору таким чином, не може свідчити про укладення авторського договору та наявність правових підстав для використання відповідачем підписаного між сторонами договору без укладення додаткового узгодження щодо вартості авторського гонорару.

Як зазначено в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 4 червня 2010 року «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», виходячи з наявності матеріально-правової презумпції авторства, відповідач, який заперечує проти позову, зобов?язаний довести виконання вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права»при використанні ним об?єкту авторського права, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди.

Таким чином суд вважає авторський договір між сторонами від 15 травня 2007 року неукладеним, а тому визнає факт порушення прав позивачів як співавторів та їх право реалізації способу захисту відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України.

Обраний позивачами спосіб захисту шляхом стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, та шляхом заборони використання відповідачем авторських прав у майбутньому, відповідає вимогам ч.1 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та вважається судом прийнятним.

Як встановлено у ході розгляду справи відповідачем за використання вищезазначеного твору отримано доход у розмірі 2513750,00 гривень (довідка Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 18.08.2010 р.). Віднесення зазначеної грошової суми до доходу, отриманого внаслідок використання твору підтверджено висновком у судовому засіданні спеціаліста аудитора ОСОБА_14.

Суд задовольняє позов у межах заявлених позовних вимог на суму 2300000 гривень.

Відповідно до ст..428 ЦК України право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, у разі відсутності договору між ними, здійснюється спільно. Наявності договору між позивачами щодо здійснення права інтелектуальної власності судом не встановлено, а тому суд, враховуючи позовні вимоги про стягнення доходу на користь позивачів спільно, стягує доход, отриманий внаслідок порушення авторського права, на користь позивачів солідарно.

Позовні вимоги в частині визнання авторського договору від 15 травня 2007 року неукладеним задоволенню не підлягають, оскільки вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків, що складають оплату послуг адвоката в розмірі 56000 гривень задоволенню не підлягають, оскільки позивачами не надано суду належних та допустимих доказів понесення таких збитків.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст..88 ЦПК України, а саме з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1700 гривень, понесені витрати позивачем витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи суд не розподіляє, враховуючи відсутність вимоги позивачів про розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, ст..ст.15, 16, 20, 428, 638, 636, 1409 ЦК України, Законом України «Про авторське право і суміжні права», постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 4 червня 2010 року «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», постановою пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 то товариства з обмеженою відповідальністю Творчого обєднання «Гімназія»про визнання авторського договору неукладеним, заборону порушення авторських прав, та стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення авторських прав, - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Творчого обєднання «Гімназія»на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно доход, отриманий внаслідок порушення авторського права у розмірі 2300000 (два мільйони триста тисяч) гривень.

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю Творчому обєднанню «Гімназія»використовувати твір «Біологія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (автори ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4) у будь-який спосіб.

В задоволенні позову в частині визнання авторського договору від 15 травня 2007 року неукладеним та стягнення збитків, що складають оплату послуг адвоката в розмірі 56000 гривень відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Творчого обєднання «Гімназія»в дохід держави судовий збір у сумі 1700 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: