Рішення № 16357517, 31.05.2011, Печенізький районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я 2031/2-9/11р.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 року смт. Печеніги

Печенізький районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді -Цвірюка Д.В.

при секретарі-Ріпа І.В.

за участю представника позивача Железнякової І.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

17.04.2009 року ЗАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовною заявою, з урахуванням уточнень, до ОСОБА_2 про звернення стягнення, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № HAYWGK01270034 від 26.12.2006 року ОСОБА_2 26.12.2006 року отримала кредит у розмірі 8085,89 (Доллар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.04.2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ЗАТ КБ «Приват Банк»і відповідач 26.12.2006 року уклали договір іпотеки № б/н. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 37,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував.

Позивач просив звернути стягнення на квартиру загальною площею 37,9кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №б/н від 26.12.2006року) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»( 49094 м. Дніпропетровськ, вул.Набарежна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ Приват Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити відповідача зі зняттям з реєстраційного обліку; стягнути судові витрати та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 518,00 грн.- судовий збір та 30,00 грн витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд позовну заяву задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання зявилась, позов визнала у повному обсязі.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

До цього висновку суд прийшов з наступних підстав:

Судом встановлено, що 26.12.2006року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № HAYWGK01270034, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 8085,90 (Доллар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.04.2015 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ ПриватБанк і відповідач 26.12.2006 року уклали договір іпотеки № б/н. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 37,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вищезазначене майно належить відповідачу на праві власності, що підтверджується договором купівлі- продажу квартири від 05.12.2006року, серія ВЕІ №368127 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого 25.12.2006 р., № витягу 13044467.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № HAYWGK01270034 від 26.12.2006 року сума заборгованості станом на 31.05.2011року складає 7809,70 долларів США (за курсом НБУ 7,97) складає 62247,99грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати кредит позичальникові в розмірі і на умовах передбачених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити відсотки.

Умови договору з боку позичальника невиконані, що спричинило порушення вимог ст.629 ЦК України, відповідно до яких договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязань або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, що прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за заподіяні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню у частині звернення стягнення на квартиру, шляхом продажу предмету іпотеки ЗАК КБ «Приват Банк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхіднх для здійснення продажу.

Стосовно виселення відповідача зі зняттям з реєстраційного обліку, суд вважає позовні вимоги у цій частині як такі, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в по рядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст. 40 цього ж Закону законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житло ве приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у вста новлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Уявляється, що недотримання вищезазначеної процедури є підставою для відмови в позові про виселення мешканців житлового приміщення, що є предметом іпотеки, і на яке звертається стягнення.

Виходячи із аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ч. 3 ст. 109 ЖК, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення таких житлових приміщень їх мешканцями в розумінні вимог ст. З ЦПК щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Тому суд вважає, що у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 518,00 грн. та вартість витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4-8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст.525, 526, 612, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 9,109 ЖК України, ст. ст. 6,33,38,39,40 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Звернути стягнення на квартиру загальною площею 37,9кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №б/н від 26.12.2006року) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»( 49094 м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «Приват Банк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі: 518 грн.- судовий збір та 30,00 грн. - витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

Цвірюк Д.В.