Постанова № 1634915, 15.04.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2008 р.

11:00

Справа № 1/148/08

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Зангас –Юг”.

/54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 102/

До відповідача: Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва

/04213, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 58/

про: скасування податкового повідомлення - рішення від 28.04.2007 року № 0001012308/0

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Дяченко С.О.., довіреність від 06.03.2008 року

Від відповідача: Пелепецького В.Д., довіреність від 14.01.2008р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.04.2007 року № 0001012308/0, мотивуючі свої вимоги порушенням відповідачем вимог чинного податкового законодавство при проведенні документальної невиїзної перевірки та при визначенні зобов’язання по податку на додану вартість за жовтень 2002 року.

Відповідач позов не визнає з тих підстав, що позивачем порушено вимоги підпунктів 7.4.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”: позивачем включено до податкового кредиту жовтня 2002 року податок на додану вартість, який не підтверджений податковими накладними чи митними деклараціями.

Дослідивши надані докази, заслухавши доводи сторін у судовому засідання, суд

встановив:

відповідач здійснив невиїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2002 року, про що склав акт перевірки від 28.04.2007 року (а.с.13-14).

За результатами перевірки відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення від 28.04.2007 року № 0001012308/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 55 392грн., застосував штрафну санкцію у сумі 27 696 грн., яке позивач просить скасувати.

Позовні вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного:

Пунктом 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” відповідачу надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Як свідчить акт перевірки від 28.04.2007 року об’єктом перевірки податкового органу була податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2002 року. Саме за жовтень 2002 року відповідачем здійснено донарахування податку на додану вартість в сумі 55 392грн.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прийнявши податкове повідомлення - рішення від 28.04.2007 року № 0001012308/0, відповідач порушив норми чинного податкового законодавства, а саме статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” пунктом 15.1.1. якої встановлено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки податкова декларація за жовтень 2002 року подана позивачем 20.11.2002 року, про що свідчить відмітка податкового органу про дату її прийняття, то податковий орган мав право визначити податкове зобов’язання з податку на додану вартість за жовтень 2002 року в строк не пізніше 20.11.2005 року.

Рішення про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість за жовтень 2002 року відповідачем прийнято 28.04.2007 року, тобто за межами строку давності, встановленого пунктом 15.1.1. статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За таких обставин оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 28.04.2007 року № 0001012308/0.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Відкритого акціонерного товариства “Зангас –Юг” /04213, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 58, код ЄДРПОУ 25773312/ судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Л.I.Васильєва