Рішення № 1634221, 21.04.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 37/101

21.04.08

За позовом

До

Про

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-1"

Товариства з обмеженою відповідальністю "УП Компані"

стягнення 611 238,76 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В засіданні приймали участь представники сторін :

від позивача Лактіонова Т.М.- представник за довіреністю № 0304-1/08 від 04.03.2008 року;

від відповідача не з’явився;

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»до Товариства з обмеженою відповідальністю «УП Компані» про стягнення 611 238,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2008 року порушено провадження у справі № 37/101, розгляд справи було призначено на 25.03.2008 року о 16-15.

Представник відповідача в судове засідання 25.03.2008 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали суду не виконав, документи, які витребувались ухвалою суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2008 року розгляд справи було відкладено до 07.04.2008 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 04.04.2008 року через канцелярію Господарського суд міста Києва подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 3358333,67 грн. боргу та 10405,09 грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання 07.04.2008 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 07.04.2008 року представник позивача підтримав раніше подану ним заяву про зменшення позовних вимог. Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду.

В судовому засіданні 07.04.2008 року представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого станом на 03.04.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УП Компані»значиться за адресою: 04073, м. Київ, Оболонський район, проспект Московський,10. Судом було встановлено, що дана адреса є іншою, ніж та, що вказана в позовній заяві.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні 07.04.2008 року на виконання вимог ухвали суду надав акт звірки розрахунків станом на 01.04.2008 року, відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «УП Компані»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Рось-1» становить 335833,67 грн.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/101 від 13.03.2008 р. не виконав, а також судом була встановлена інша адреса відповідача, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено до 21.04.2008 року, про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 21.04.2008 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «УП Компані» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи те, що відповідач відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, справа № 37/101 у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просив суд прийняти рішення, яким задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 335833,67 грн. та пеню –10405,09 грн.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.04.2008 року за згодою представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рось-1»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УП Компані»(покупець) був укладений договір купівлі продажу нафтопродуктів.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.5, 2.6 договору сторони погодили, що продавець зобов'язується продавати і відпускати нафтопродукти через мережу власних АЗС по одноразових бланках дозволів (далі - «картки»), які дають право на отримання нафтопродуктів і належать Покупцю, а покупець зобов’язується оплачувати вартість відпущених таким чином нафтопродуктів і забирати отоварені картки. Приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до вимог «Інструкції про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпустки і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України»від 02.04.1998 р., затвердженої Наказом № 81/38/101/235/122 від 02.04.98 р. Право власності на нафтопродукти переходить до покупця у момент отримання видаткової накладної.

На виконання вимог договору продавець поставив та передав покупцю товар на загальну суму 766820,76 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2-000818 від 31.12.2007 року та № 2-004229 від 01.02.2008, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданих відповідачем Чоботар Василю Петровичу. В судовому засіданні оглянуті оригінали вищевказаних документів, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.

Згідно п. 3.1 договору покупець проводить оплату замовлених нафтопродуктів по виставленому Продавцем рахунку-фактурі протягом 3-х банківських днів з моменту виставляння Продавцем рахунку-фактури. Продавець виставляє Покупцю рахунок-фактура за цінами, діючими на АЗС на момент відпустки нафтопродуктів з вирахуванням: бензин - 7 (сім) %, дизпаливо - 5(п'ять)%.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату отриманих нафтопродуктів, проте відповідач, покладені на нього зобов’язання щодо оплати поставленого товару по договору виконав частково, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Рось-1»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання, покладені на нього договором, в повному обсязі.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, проте відповідач підписав акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого вбачається, що станом на 01.04.2008 року за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 335833,67 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар повністю не розрахувався, в зв’язку з чим станом на день прийняття рішення по даній справі у нього відповідача існує заборгованість, яка за правильним та обґрунтованим розрахунком позивача становить 335833,67 грн.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 335833,67 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 10405,09 грн., яка нарахована позивачем відповідачу за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даною угодою Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим договором. У випадку порушення Покупцем своїх зобов'язань перед Продавцем в частині оплати рахунків, виставлених Продавцем, то

покупець сплачує продавцю, на вимогу останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (на день нарахування) від суми боргу за кожний день прострочення.

За таких обставин, суд відзначає, що оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, у відповідності до вимог чинного законодавства та домовленості сторін, підлягає стягненню пеня в розмірі 10405,09 грн., розмір якої визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, враховуючи те, що спір між стронами виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того суд зазначає, що відповідно до інформаціного листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством. Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час вирішення спору по дані йпрсаві зменшив суму позову та просив стягнути з відповідача 346238,75 грн. Дана заява була прийнята судом до розгляду, а отже в даному випдадку має місце нова ціна позову –346238,76 грн. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У відповідності до ціни позову по даній справі, розмір державного мита, який підлягає стягненню з відповідача на користь становить 3462,39 грн., а зайво сплачене державне мито в розмірі 2650,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 546, 549, 551,611, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УП Компані»(юридична адреса –04073, м. Київ, оболонський район, проспект Московський, 10, фактична адреса –03058, м. Київ, вул. Деснянська, 19, код ЄДРПОУ 33229580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 126/2, код ЄДРПОУ 25636839) 335833 (триста тридцять п’ять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 67 коп. - основного боргу, 10405 (десять тисяч чотириста п’ять) грн. 09 коп. пеню, 3462 (три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 39 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. На підставі даного рішення повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 126/2, код ЄДРПОУ 25636839) з Державного бюджету України державне мито в сумі 2650 (дві тисячі шістсот п’ятдесят) грн. 00 коп., що перераховане платіжним дорученням № 2-0013073 від 28.02.2008 року (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя

І.Д. Кондратова