Ухвала суду № 16341927, 24.05.2011, Київський районний суд м. Одеси

Справа№1512/2-451/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2011 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого –судді                     Луняченка В.О.

при секретарі                               Жімбріу Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»про повернення депозитного вкладу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ „Західінкомбанк” про стягнення депозитного вкладу за договором банківського вкладу № 3/1 від 16 липня 2008 року в іноземні валюті з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з 20.08.2009 року по 17.08.2010 року в розмірі 11638 доларів США, 11% річних за фактичну кількість днів користування внеском у розмірі 1131 доларів США та 3% річних від простроченої суми внеску в розмірі 315, 26 доларів США, моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, витрати по сплаті державного мита у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00грн..

В обгрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 16 липня 2008 року між ОСОБА_1 КБ «Західбанк»ТзОВ (з 01.10.2009 року ТзОВ КБ «Західбанк»було реорганізовано шляхом перетворення в ПЕАТ «Західінкомбанк», яке є повним правонаступником всіх прав та обов`язків КБ «Західінкомбанк»ТзОВ) було укладено Договір банківського вкладу в іноземній валюті № 3/1, згідно якого ОСОБА_1 передала , а КС «Західінкомбанк»ТзОВ отримало 14000,00 доларів США. Згодом 06.08.2008 року позивачкою було внесено ще 1600 доларів США загальна сума внеску склала 15600 доларів США. Віщезазначені кошти, відповідно до умов договору, позивачка передала терміном на 13 місяців строком з 16 липня 2008 року по 20 липня 2009 року з правом одержання 10 % річних. Позивач неодноразово зверталася до відповідача про повернення суми вкладу, але відповідач її звернення ігнорує, тому позивачка змушена була звернутися до суду. В зв`язку з даними обставинами позивач вважає, що відповідач повинен також відшкодувати моральну шкоду .

Представник позивач підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Західінкомбанк»позов визнав частково у розмір вкладу 11638 доларів США.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)..

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судом установлено, що згідно Договору банківського вкладу № 3/1 від 16 липня 2008 року ОСОБА_1 передала, а КБ „Західінкомбанк”, назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство „Західінкомбанк”, прийняв на депозитний вклад грошові кошти в сумі 14000,00 грн. на термін 13 місяців, датою закінчення якого є 20 липня 2009 року, з відкриттям банком вкладнику вкладного рахунку № 263575011016/840 в ОФ КБ „Західінкомбанк” ТзОВ та нарахуванням і сплатою процентів на банківський вклад за процентною ставкою у розмірі 10 % річних. Згодом 06.08.2008р. позивачем було внесено 1600 доларів США, 20.07.2009 р. –858,83 грн., загальна сума внесу склала 16458,83 доларів США. (а.с.12)

Позивач в повному обсязі та в установлені строки виконав свої зобов’язання за цим договором щодо внесення грошових коштів в сумі 14000,00 доларів США на свій вкладний рахунок № 263575011016/840 в ОФ КБ „Західінкомбанк” ТзОВ у відповідності до п.п.1.1.,1.3., 1.4. цього договору.

Однак по закінченню терміну дії договору банківського вкладу № 3/1 від 16 липня 2008 року, а саме 20 липня 2009 року, відповідач не виконав свої зобов’язання за цим договором щодо повернення ОСОБА_1 суми вкладу, у зв’язку з тим, що постановою Національного Банку України № 68 від 12.02.2009 року було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану КБ „Західінкомбанк” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців та Постановою Національного банку України № 450 від 05.08.2009 року продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів і запропоновано видавати вклад по мірі надходження коштів до відповідача.

У відповідності до п.4.3.4. договору банківського вкладу в національній валюті № 263575011016/840 від 16.07.2008 року банк зобов’язався по закінченню терміну дії договору повернути вкладнику суму вкладу готівкою, через касу банку, або безготівково на рахунок вкладника, за розпорядженням останнього, згідно умов цього договору.

04 серпня 2009 року ОСОБА_1 подала в Одеську філію ПАТ „Західінкомбанк” свою письмову заяву про повернення суми вкладу та нарахованих на вклад процентів за договором банківського вкладу в національній валюті № 3/1 від 16.07.2008 року у зв’язку з закінченням терміну дії цього договору, але відповідач дотепер не виконав ці свої договірні зобов’язання.

У відповідності до п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою НБУ від 03.12.2003 року № 516 банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Таким чином, після закінчення терміну дії договору № 3/1 від 16 липня 2008 року відповідач зобов`язаний повернути вклади в повному обсязі по зазначеним депозитним договорам.

Відповідно до ч.2ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(у редакції від 23 червня 2009 року) мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У редакції цього Закону від 24 липня 2009 року визначення мораторію в статті 2 і стаття 85 змінені: мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Отже, метою мораторію є створення під час здійснення тимчасової адміністрації, сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би вимогам, встановленим Законом України «Про банки і банківську діяльність», та нормативно-правовим актам Національного банку України. Пояснюється це тим, що кількість банків, які не виконують своїх зобов'язань перед своїми клієнтами, як свідчать матеріали узагальнення, збільшується. Одним із шляхів нормалізації цієї ситуації - введення в банк тимчасової адміністрації та, відповідно, мораторію.

Положення ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»врегульовують механізм реалізації права Національного банку України на введення мораторію щодо задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію не нараховується неустойка, до якої відноситься штраф і пеня, яка є формою цивільно-правової відповідальності за порушення умов договору. Проте грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф). Таке визначення грошового зобов’язання наведене у ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», воно відповідає його суті та може використовуватись і в у справах зазначеної категорії.

Отже, крім цивільно-правового договору, грошове зобов’язання виникає і на інших підставах, передбачених цивільним законодавством, до якого відноситься положення ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, ці суми не є штрафною санкцією і на них не поширюється дія мораторію.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції, а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Суд, з урахуванням того, що постановою Національного Банку України № 68 від 12.02.2009 року було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану КБ „Західінкомбанк” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців та Постановою Національного банку України № 450 від 05.08.2009 року продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів до 12.02.2010 року вважає, що стягнення 3% річних від простроченої суми внеску повинно нараховуватися з дня закінчення дії мораторію, тобто 12.02.2010 року.

Таким чином, позивачу належить до сплати від відповідача депозитний вклад до Договору банківського вкладу в іноземній валюті № 3/1 від 16.07.2008 року з урахуванням 3% річних від простроченої суми з дня закінчення дії мораторію в розмірі 10824 доларів США 09 центів.

Суд також вважає, що стосовно вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5 000 грн. належить відмовити, так як позивачем не вказано, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди та не надано докази в їх підтвердження. Крім того, як вбачається зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди, але в даному випадку дане відшкодування договором та діючим законодавством при розгляді справ про повернення вкладу не передбачено.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 128,50 грн., пов’язані з оплатою держмита у розмірі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 509, 525,526, 610, 611, 612, 625, 629, 1212 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»про повернення депозитного вкладу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Західінкомбанк»на користь ОСОБА_1 депозитний вклад за Договором банківського вкладу в іноземній валюті № 3/1 від 16 липня 2008 року з урахуванням 3% річних від простроченої суми з дня закінчення дії мораторію в розмірі 10824 ( десять тисяч вісімсот двадцять чотири) доларів та 09 центів США.

Стягнути з ПАТ «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 гривень 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя :                                         Луняченко В. О.