Рішення № 1633869, 25.04.2008, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2008 р.

Справа № 9/76

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б.,розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 9/76

за позовом: закритого акціонерного товариства "Олександрія Хліб", Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Привокзальна, 1 а,

до відповідача: відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", м. Київ, вул. Артема, 15

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олександрія - хліб", Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Привокзальна, 1а,

про визнання недійсним договору

Представники сторін:

від позивача – не брав участі;

від відповідача - Суденко Р.В., довіреність б/н від 18.03.2008 р.;

від третьої особи - участі не брав.

Закритим акціонерним товариством "Олександрія Хліб" подано позов до відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" про визнання недійсним договору застави майна №0320050107006 від 01.07.2005 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на необгрунтованість доводів позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, які брали участь у судовому засіданні при вирішенні даного спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2005р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олександрія-хліб" був укладений договір кредитної лінії № 0320050107006.

Відповідно до умов договору ВАТ КБ "Надра" (далі по тексту - Відповідач) відкрив позивачу мультивалютну кредитну лінію в гривнях і в доларах США з лімітом кредитування в розмірі 10000 000,00 (десять мільйонів) гривень строком з 01 липня 2005р. до 30 червня 2006р. зі сплатою процентної ставки за користування кредитом у розмірі 21% річних в гривнях та 16 % річних в доларах США.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії ЗАТ "Олександрія Хліб" (далі по тексту - Позивач) передав в заставу відповідно до договору про заставу №0320050107006 від 01 липня 2005р. (далі по тексту - договір застави) майно, яке знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка. а саме:

1.Комбайн Домінатор 208, 1995 року випуску, реєстраційний №03898КЕ, машина №09451568, двигун №36609816438;

2.Трактор МР 9240, 1996 року випуску, реєстраційний №03093 КЕ, машина №92400086, двигун №45193469;

3.Трактор МР 9240, 1997 року випуску, реєстраційний №03092 КЕ, машина №92400327, двигун №45468979;

4.Плуг "Куегпеіапсі" модель 100-19 зав. №3197;

5.Плуг "МР" модель 720-8 АН зав. №261574.

Позивач вважає договір застави таким, що суперечать нормам чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню недійсним в зв'язку з перевищенням керівником позивача повноважень при укладенні цього договору та невідповідністю умов договору вимогам ст. ст. 92, 207 Цивільного кодексу та ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Вимоги позивача не підлягають задоволенню в силу наступного.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Невідповідність спірного договору застави нормам ч. 1 ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є безпідставним в силу наступного.

Вимоги до форми договору застави викладені в статті 12 Закону України "Про заставу", згідно якої у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Спірний договір застави відповідає вимогам, викладеним у вищезгаданій статті.

Недодержання приписів ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не тягне за собою визнання договору застави недійсним, оскільки такого наслідку не передбачено цим Законом.

Господарський суд враховує, що Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не встановлює вимог до форми договору застави при укладанні його укладенні, а регулює порядок реєстрації обтяження та пріоритетність вимог. Відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом, зокрема, статтею 12 Закону України "Про заставу".

Поряд з цим, слід зазначити, що сторони дотримались приписів ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", на яку посилається позивач.

Відповідно до п. 17 спірного договору про заставу обсяг вимог Заставодержателя, що задовольняється за рахунок заставленого майна (з його вартості) визначається ст. 19 Закону України "Про заставу" і крім перелічених включає неустойку (штраф, пеню), що передбачена кредитним договором, договором поручительства, генеральною угодою та цим договором. Збитки стягуються в повній сумі понад неустойку.

Як вбачається із положень статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Отже, враховуючи зміст договору та вимоги ст. 19 Закону України "Про заставу" господарський суд прийшов до висновку, що сторони визначили обсяг вимог, які задовольняються за рахунок заставленого майна, а саме: вимоги банку до боржника в повному обсязі, що визначаються на момент їх фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, а також неустойку (штраф, пеню), що передбачена кредитним договором.

Тому, доводи позивача в частині невідповідності спірного договору умовам ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є необґрунтованими.

Господарський суд дійшов також висновку, що спірний договір застави не суперечить положенням ст. 92 та ст. 207 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.06.2005 р. загальні збори акціонерів ЗАТ "Олександрія Хліб" прийняли рішення виступити майновим поручителем ТОВ "Торговий дім Олександрія-хліб" для забезпечення виконання зобов'язань перед ВАТ КБ "Надра" за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії з можливістю вибірки у гривні та доларах США на загальну суму 10 000 000, 00грн. з метою поповнення обігових коштів для закупівлі сільськогосподарської продукції строком на один рік з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 18% для траншів у гривні та 13% у доларах США; надати в заставу ВАТ КБ "Надра" для забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії Позичальником ТОВ "Торговий дім Олександрія-хліб" наступну сільськогосподарську техніку:

1.Комбайн Домінатор 208, 1995 року випуску, реєстраційний №03898КЕ, машина №09451568, двигун №36609816438;

2.Трактор МР 9240, 1996 року випуску, реєстраційний №03093 КЕ, машина №92400086, двигун №45193469;

3.Трактор МР 9240, 1997 року випуску, реєстраційний №03092 КЕ, машина №92400327, двигун №45468979; Ідентифікаційний код 03499951С1

4.Плуг "Куегпеіапсі" модель 100-19 зав. №3197;

5.Плуг "МР" модель 720-8 АН зав. №261574.

Цим же протоколом повноваження на підписання договору застави надано генеральному директору ЗАТ "Олександрія-хліб" Фролову Сергію Володимировичу.

Господарський суд враховує, що рішення про передачу майна в заставу та про надання повноважень Фролову С.В. на підписання договору застави прийнято без будь-яких умов.

Як вбачається із протоколу №27/2 загальних зборів акціонерів ЗАТ "Олександрія Хліб" від 10.10.2002 р. Фролов С.В. призначений головою правління ЗАТ "Олександрія Хліб" з одночасним затвердженням його на посаді генерального директора цього товариства.

А згідно пункту 8.6 Статуту позивача голова Правління керує поточними справами товариства, виконує рішення загальних зборів товариства. Питання його повноважень, умов діяльності та оплати праці визначається даним статутом та внутрішніми нормативними документами. Голова правління вправі без доручення здійснювати дії від імені товариства.

Повноваження загальних зборів ЗАТ "Олександрія Хліб" визначені п. 8.2. Статуту. При цьому господарський суд враховує, що до виключної компетенції загальних зборів цього товариства лише затвердження договорів, угод, контрактів, укладених на суму більше 1% статутного фонду товариства. Але даним Статутом не віднесено до виключної компетенції загальних зборів вирішення питань щодо укладення договорів застави, належного товариству, майна.

Таким чином, враховуючи положення Статуту позивача, Фролов С.В. будучи одночасно головою правління та генеральним директором ЗАТ "Олександрія Хліб" мав право укладати спірний договір застави.

Рішенням загальних зборів від 01.06.2005 р. лише підтверджено такі повноваження.

Відсутність рішення загальних зборів позивача щодо затвердження спірного договору застави не може бути підставою для визнання такого договору недійсним.

З огляду на викладені обставини, укладений між закритим акціонерним товариством "Олександрія Хліб" та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" договір застави майна №0320050107006 від 01.07.2005 року відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі вимогам ст. 203 ЦК України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

В задоволенні позову слід відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б.Шевчук

Дата підписання рішення 30.04.2008 р.