Постанова № 1633857, 17.04.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.08 Справа№ 28/76 А

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, м. Жидачів Львівської області

до відповідача: Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області, м. Жидачів Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 23.08.2007 року №0004351501/0/11655 та від 15.01.2008 року №0000021501/0/483

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м.Львів, вул.Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Бровко Н.М. –представник, Нестеренко Л.Г. –начальник юридичного відділу, Руда В.В. –начальник комплексу водогазопостачання і експлуатації очисних споруд

Від відповідача: Закорчемний І.Б. - начальник юридичного відділу, Свірська Л.М. –завідувач сектору

Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 23.08.2007 року №0004351501/0/11655 та від 15.01.2008 року №0000021501/0/483.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, наведених у по зовній заяві та письмовому поясненні, позивач просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 23.08.2007 року №0004351501/0/11655 та від 15.01.2008 року №0000021501/0/483.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у поданому суду письмовому поясненні на позовну заяву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Постанову в повному обсязі складено 22.04.2008 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДПІ у Жидачівському районі Львівської області проведено виїзну планову перевірку Відкритого акціонерного товариства “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” з питань отримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року.

За результатами перевірки складено Акт від 09.08.2007 року №794/23-1/00278801(далі-Акт перевірки), в якому, зокрема, встановлено порушення п.4.5 ст. 4 „Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту”, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 1 жовтня 1999 року N 231/539/118/219, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 року за № 711/4004, донараховано збір за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 42364 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Жидачівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.08.2007 року №0004351501/0/11655, яким ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” визначено суму податкового зобов”язання за платежем збір за спеціальне користування водними ресурсами в розмірі 42364 –основного платежу та 16654 грн –штрафних (фінансових) санкцій, всього 59018 грн.

В результаті адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.08.2007 року №0004351501/0/11655, Рішенням ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 29.10.2007 року №15026/10/25-03/17 про результати розгляду первинної скарги вищенаведене податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Рішенням ДПА у Львівській області від 08.01.2008 року № 11/10/25-005/3 про результати розгляду повторних скарг, спірне податкове повідомлення-рішення від 23.08.2007 року №0004351501/0/11655 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення; також збільшено на 1284,1 грн штрафну санкцію по збору за спеціальне користування водними ресурсами відповідно до п.п.17.1.3.п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі Рішення ДПА у Львівській області від 08.01.2008 року № 11/10/25-005/3 про результати розгляду повторних скарг та Акту перевірки, ДПІ у Жидачівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2008 року № 0000021501/0/483, яким ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” визначено суму податкового зобов”язання за платежем збір за спеціальне користування водними ресурсами в розмірі 1284,1 грн –штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач із зазначеними висновками Акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Податковий орган вважає, що так як водні ресурси, одержані від КП „Жидачівводоканал”, на підприємстві одночасно використовувались як для задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, так і для потреб об”єктів соціально-культурного призначення, то ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” повинно було сплачувати збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Однак, доводи ДПІ у Жидачівському районі Львівської області необгрунтовані і не заслуговують на увагу суду, виходячи із наступного.

Згідно із статті 43 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року №124-ХІІ, збір за спеціальне використання природних ресурсів встановлюється на основі нормативів збору і лімітів їх використання. Нормативи збору за використання природних ресурсів, а також порядок їх справляння встановлюється Кабінетом міністрів України.

Відповідно до п.3 «Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.08.1999 року №1494 (далі-Порядок), та п.2.1 «Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 1 жовтня 1999 року N 231/539/118/219, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 року за № 711/4004 (далі-Інструкція), платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни –суб”єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Об”єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат вод в їх системах водопостачання (п.5 Порядку та п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.16 Порядку та п.п.4.8 п.4 Інструкції, збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб.

Відповідно до п.п. 4.5 п.4 Інструкції передбачено, що при використанні водокористувачами води одночасно для власних потреб і для потреб об'єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства (за винятком обсягу води, переданої населенню), підсобного сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб збори до бюджетів вносять за всю фактично використану воду з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Відповідно до листа ДПА України від 16.06.2007 року №12216/7/15-0817, до санітарно-гігієнічних потреб належить використання води для особистого споживання працівниками, а також у санвузлах, рукомийниках, душових кабінах та для забезпечення відповідного санітарно-гігієнічного стану перелічених приміщень та робочих місць працівників.

В Акті перевірки (стор. 70, п.п. 3.3.4) податковим органом вказано: "Водні ресурси, одержані від МКП "Жидачівводоканал", на підприємстві одночасно використовувались для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб та для потреб об”єктів соціально-культурного призначення, для здійснення лікувальних процедур, в пральнях, для миття автотранспорту, для поливки газонів та тротуарів, у лабораторних мийках. Збір за спеціальне використання даних водних ресурсів не нараховувався та не сплачувався...".

Однак, таке твердження податкової інспекції не відповідає обставинам справи і ґрунтується виключно на припущеннях перевіряючих, які в порядку ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України податковим органом не підтверджені належними та допустимими доказами.

Як зазначає позивач, податкова інспекція не проводила обстеження виробничих будівель і споруд позивача, а відтак не встановила того факту, що на підприємстві є 3 (три) окремі лінії водних трубопроводів, а саме: технічні, призначенням яких є забезпечення очищеною і неочищеною (технічною) водою виробничих потреб товариства, в тому числі для поливу газонів, миття машин і т. д.; пожежні, головним призначенням яких є забезпечення водою пожежної частини та систем пожежогасіння виробничих і допоміжних підрозділів товариства; власне питні, які служать для забезпечення питних і санітарно-гігієнічних потреб працівників підприємства. Зазначені лінії водопостачання мають кожна свої джерела забирання води.

Позивач зазначає, що два технічні водотрубопроводи позивача забезпечуються неочищеною водою з ріки Стрий. На кожному з них встановлено лічильники, тобто вода спецкористування обліковується. В середньому 30% такої води подається електронасосами по водотрубопроводах на потреби теплоелектростанції підприємства і використовується для охолодження турбін по виробництву електроенергії, після чого, забравши від них тепло, вона скидається в технічний природний водоприймальник. Решта, тобто 70% технічної неочищеної води, забраної з р. Стрий, подається на очищення в промводоочисні споруди цеху водогазопостачання товариства, після чого проходить ще по одному лічильнику і подається по технічних і пожежних водогонах кінцевим споживачам, тобто усім підрозділам підприємства для забезпечення технологічного процесу виробництва продукції, технічних і протипожежних потреб. Питні водотрубопроводи забезпечуються водою від первинного водокористувача Жидачівського міського комунального підприємства "Жидачівводоканал".

Той факт, що позивач для технічних потреб підприємства використовує воду з поверхневого водозабору на річці Стрий, визнається і відповідачем в Акті перевірки та письмовому поясненні.

Звідси споживання технічної води з р.Стрий оплачується як спеціальне водокористування у держбюджет відповідно до облікових даних і встановлених лімітів, а споживання питної води оплачується підприємством на рахунок МКП "Жидачівводоканал". Зокрема, згідно довідки позивача, за спецводокористування протягом 2006 р та 1 кварталу 2007 року позивачем сплачено у бюджет 559000,00 грн, а за питне споживання - 869716,85 грн.

Податковим органом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що позивач здійснював на своїй території лікувальні процедури. Як пояснив позивач у своєму письмовому поясненні по справі, а його представники в судовому засіданні, наявний у складі позивача лікарський здоровпункт не надає ніяких лікувальних процедур з використанням питної води, оскільки не має у своєму складі відповідних спеціалістів медичного профілю і процедурних кімнат, а служить тільки для надання першої медичної допомоги потерпілим чи захворілим на виробництві (якщо такі виявляються) з подальшою відправкою хворих чи потерпілих у центральну районну лікарню. Питна вода тут використовується виключно на питні і санітарно-гігієнічні потреби 6-ти працівників здоровпункту, чотири з яких працюють по змінному добовому графіку круглодобово.

Також податковим органом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що позивач має у своєму складі пральню. Як пояснив позивач у своєму письмовому поясненні по справі, а його представники в судовому засіданні, позивач не має у своєму складі жодної пральні, в шести виробничих цехах підприємства встановлено і діють шість автоматичних побутових пральних машин, які служать виключно для прання забрудненого спецодягу працівників, тобто вода в них використовується на ті ж санітарно-гігієнічні потреби працівників товариства.

Податковим органом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що для миття транспорту, для поливки газонів та тротуарів, у лабораторних мийках позивачем використовувалася саме питна вода, отримана від ЖМКП «Жидачівводоканал». Як пояснив позивач у своєму письмовому поясненні по справі, а його представники в судовому засіданні, в автоспецтранспортному цеху підприємства питна вода використовується для питних та санітарно-гігієнічних потреб працівників, яких тут налічується за штатом 93 чоловіка. Щодо наявної на підприємстві автомийки автоспецтранспортного цеху, то у ній використовується технічна вода вторинного очищення з промводоочисних споруд цеху водогазопостачання, тобто з води спеціального використання. Для поливки доріг і тротуарів використовується також технічна вода з пожежного технічного водотрубопроводу, оскільки для цього застосовується спеціальна водополивна автомашина, що може поєднуватися для забору води в цистерну тільки з допомогою гідранта. Такі гідранти є на технічних і пожежних водогонах, що відповідає січенню труб. Кількість технічної води, яка використовується на миття автотранспортних засобів, поливку доріг і газонів у засушливий літній період входить у загальну кількість технічної води, використаної підрозділами, та відповідно оплачується, що відзначено вище. У лабораторних мийках підприємства для миття лабораторного посуду та проведення необхідних виробництву аналізів використовується дистильована вода з теплоелектро станції, де така вода утворюється в технологічному процесі виробництва теплоенергії з технічної води спецкористування. Така необхідність викликана тим, що питна вода, отримувана з питних водогонів МКП "Жидачівводоканал", містить значну кількість заліза та вапняних домішок, а тому її використання в лабораторних дослідах призводить до значних неприйнятних для виробництва похибок. Майже такі-ж похибки давало б і миття лабораторного посуду цією водою, оскільки в ньому утворювався б осад заліза та вапна. Звідси в лабораторіях підприємства питна вода використовується тільки для санітарно-гігієнічних потреб працівників.

Податковим органом в порядку ч.4 ст.70, ч.1, ч.2 ст.71 КАС України не надано належних та допустимих доказів в підтвердження висновку податкового органу про те, що водні ресурси, одержані від МКП "Жидачівводоканал", позивачем використовувалися не лише для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, і, відповідно, податковим органом не доведено правомірності свого рішення про донарахування позивачу збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 42364 грн та застосування штрафних санкцій.

Окрім цього слід також відзначити наступне.

Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327(зареєстровано в Мін’юсті 25.08.2005 року за № 925/11205) затверджено «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Відповідно до п.1.3 зазначеного Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Відповідно до п.1.5 Порядку, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушення норм податкового, валютного та іншого законодавства. Відповідно до п.1.6 вказаного Порядку, за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового,валютного та іншого законодавства. Згідно із п.1.7 зазначеного Порядку, факти виявлення порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається із змісту Акту перевірки від 09.08.2007 року №794/23-1/00278801 (п.п.3.3.4 «Перевірка правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів», стор.70-71 Акту), в цьому Акті відсутній виклад обставин відповідно до вимог пунктів 1.5-1.7 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», що підтверджували-би висновок податкового органу про те, що водні ресурси, одержані від МКП "Жидачівводоканал", на підприємстві одночасно використовувались для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб та для потреб об”єктів соціально-культурного призначення, для здійснення лікувальних процедур, в пральнях, для миття автотранспорту, для поливки газонів та тротуарів, у лабораторних мийках.

Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Акт перевірки від 09.08.2007 року №794/23-1/00278801 (в частині підпункту 3.3.4 Акту, який має відношення до предмету спору) оформлений з порушенням закону. Оскільки законність юридичного акту включає в себе відповідність вимогам закону його змісту та процедури прийняття, то оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі Акту перевірки від 09.08.2007 року №794/23-1/00278801 (підпункту п.п.3.3.4 Акту), не можуть вважатись законними.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 23.08.2007 року №0004351501/0/11655 та від 15.01.2008 року №0000021501/0/483 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись п.3, п.6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 23.08.2007 року №0004351501/0/11655 та від 15.01.2008 року №0000021501/0/483.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, ідентифікаційний код 00278801) 3 грн 40 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя