Рішення № 16337904, 19.05.2011, Франківський районний суд м. Львова

2-328/11 .

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

19.05.2011 Франківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді :                               Ванівського Ю.М.

при секретарі :                                                   Хоменко І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЛОД ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 та ЛРУ АСТ «Вексель», третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – Моторного (транспортного) страхового бюро України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»та АСТ «Вексель»грошові кошти у розмірі 25500.00 грн. страхового відшкодування, стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 6162.96 грн. матеріальної шкоди, завданої учасниками дорожньо-транспортної пригоди та по 5000.00 грн. відшкодування моральної шкоди, судові витрати просить покласти на відповідачів солідарно. Під час розгляду справи по суті позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з АСТ «Вексель»страхове відшкодування у розмірі 24990.00 грн. з урахуванням франшизи, а також стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 6379.07 грн. в якості решти відшкодування завданої матеріальної шкоди та по 5000.00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, судові витрати просить покласти на відповідачів солідарно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.12.2008 року по вулиці Науковій, 15 у м. Львові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шкода Суперб» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, а також автомобілів «Опель»р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача зазнав значних механічних пошкоджень. Згідно висновку Львівського НДІ судових експертиз № 83 від 05.02.2009 року розмір завданих позивачу матеріальних збитків складає 63081.82 грн. Крім того, позивач стверджує, що ним були понесені додаткові витрати, пов’язані із настанням страхового випадку, у розмірі 244.10 грн., які складаються з оплати експертизи, комісії банківської установи та поштових витрат на оплату послуг зв’язку щодо надсилання телеграм відовідачам про проведення огляду пошкоджень та їхньої експертизи. Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, загальний розмір завданих збитків, який підлягає до відшкодування на думку позивача, складає 63325.92 грн. В подальшому зазначена сума була уточнена позивачем до розміру 62738.14 грн. Оскільки відповідачі відмовляються відшкодувати завдані збитки у добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування заподіяної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечив, надавши пояснення про те, що він дійсно був учасником дрожньо-транспортної пригоди, яка сталась 31.12.2008 року по вулиці Науковій, 15 у м. Львові, керуючи автомобілем «Опель»р.н. НОМЕР_2. Обставин самої пригоди не памятає, оскільки за внаслідок аварії був госпіталізований до лікарні. Вважає, що відшкодовувати збитки позивачу не має так як його цивільно-правова відповідальність на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахованою у ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія». Своєї вини у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не заперечує, однак позовні вимоги не визнає, оскільки вважає їх значно завищеними. Не погоджується з висновком експерта, оскільки на його думку, розмір завданих позивачу збитків було невірно обраховано. Просить суд призначити судову експертизу у справі для визначення розміру реальної матеріальної шкоди, завданої відповідачу.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечив, надавши пояснення про те, що він також був учасником дрожньо-транспортної пригоди, яка сталась 31.12.2008 року по вулиці Науковій, 15 у м. Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_3. Також вважає, що оскільки його цивільно-правова відповідальність на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахованою у ЛРУ АСТ «Вексель», то позивач має звертатись за відшкодуванням шкоди до страхової компанії, а не до нього. Своєї вини у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не заперечує, однак позовні вимоги не визнає, оскільки також вважає їх завищеними. Підтримує клопотання іншого відповідача щодо призначення судової експертизи у справі для визначення розміру реальної матеріальної шкоди, завданої позивачу по справі.

Відповідач ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»повідомила суд про те, що ними 02.08.2010 року було сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 28575.59 грн. з метою відшкодування завданих збитків її страхувальником - ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вказана сума грошових коштів складається з 24990.00 грн. (ліміту відповідальності страховика згідно договору страхування та ст. 9 Закону Укрїни «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), а також 3585.09 грн. пені, розрахованої відповідно до ст. 37 того ж Закону.

Відповідач АСТ «Вексель»в судове засідання не з’явився, явку уповноважених представників для розгляду справи по суті заявлених вимог не забезпечив. Таким чином суд, заслухавши думку учасників судового процесу, приходить до висновку про можливість розгляду справи без відповідачів –страхових компаній, які належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

Під час розгляду справи по суті заявлених вимог між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 була укладена мирова угода, яка подана на затвердження суду разом із клопотанням про закриття провадження у справі відносно відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце слухання справи були повідомлені. За таких обставин суд, приходить до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення відповідно до статті 224 Цивільного процесуального кодексу України.

В результаті повного та всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та документів, наявних у матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, а також перевіривши докази, яким вони підтверджують,а також спростовують свої вимоги і заперечення, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність до їх задоволення керуючись наступним.

Під час розгляду справи судом було встановлено та не заперечується сторонами те що, 31.12.2008 року по вулиці Науковій, 15 у м. Львові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шкода Суперб»р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, а також автомобілів «Опель»р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 Як вбачається з постанови Франківського районного суду від 04.08.2009 року по адміністративній справі № 3-2430/09, ОСОБА_2 31.12.2008 року, керуючи автомобілем «Опель»р.н. НОМЕР_2, проявив неуважність до оточуючої дорожньої обстановки та її зміни, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_3, який рухався через перехрестя, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення та порушив Правила дорожнього руху. Як вбачається з постанови ЛМУ ГУМВСУ від 15.06.2009 року причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, який проявив неуважність до оточуючої обстановки та її змін, не був уважним, рухаючись на сигнал світлофора у вигляді зеленої стрілки у додатковій секції, разом із червоним сигналом світлофора, що дозволяє рух у напрямку увімкнутої стрілки, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_3, що рухався через перехрестя на зелене світло світлофора, а також з боку водія ОСОБА_3, який керуючи автомобілем НОМЕР_3, рухаючись на зелений сигнал світлофора, що дозволяє рух, при виникненні небезпеки, перешкоди для руху, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди. В подальшому автомобіль НОМЕР_3 після зіткнення з автомобілем «Опель»р.н. НОМЕР_2 внаслідок некерованого руху зіткнувся з автомобілями «Шкода Суперб»р.н. НОМЕР_1 та ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_4, які стояли на перехресті на червоний сигнал світлофора.

З огляду на зазначені обставини справи, а також враховуючи визнання відповідачами своєї вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди під час розгляду справи по суті, суд важає встановленим факт вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та таким, що не підлягає доведення у відповідності до статтей 57 та 61 Цивільного процесуального кодексу. Таким чином, у відповідачів наступає обовязок відшкодувати завдані збитки позивачу у відповідності до статтей 1166 та 1187, з урахуванням статті 1188 Цивільного кодексу України та статті 1194 Цивільного кодексу.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно частини 1 статті 1194 Цивільного кодексу, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Щодо суми відшкодування завданих збитків у розмірі 62738.14 грн., яка складається з матеріального збитку, обрахованого експертом на підставі висновку Львівського НДІ судових експертиз № 83 від 05.02.2009 року та 244.10 грн. додаткових матеріальних витрат, пов’язаних із настанням страхового випадку (оплата експертизи, комісії банківської установи та поштових витрат на оплату послуг зв’язку щодо надсилання телеграм), то суд вважає її обґрунтованою і такою, що була визначена в порядку, передбаченому чинним законодавством. Під час надання пояснень судовим експертом в засіданні з приводу наданого висновку було встановлено арифметичну похибку у розрахунках розміру завданих збитків на суму 587.78 грн. Враховуючи наведене позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог. Разом з тим, судом було задоволено спільне клопотання відповідачі про призначення експертизи у справі з метою визначення реальної суми завданих збитків позивачу. Провадження у справі зупинялось на час проведення експертизи, однак було відновлено у зв’язку із її відсутністю через відмову відповідачів провести оплату судової експертизи.

Під час розгляду справи по суті було встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована у ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»відповідно до вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що підтверджується страховим полісом серії ВВ № 5344960 від 24.04.2008 року. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована у АСТ «Вексель»відповідно до вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що підтверджується страховим полісом серії ВС № 0960046 від 17.07.2008 року. Таким чином, на страхові компанії «Українська транспортна страхова компанія»та «Вексель»покладається обов’язок відшкодувати завдану позивачу шкоду на підставі ст.ст. 5, 9, 12, 22 зазначеного Закону. Враховуючи часткове відшкодування позивачу завданих збитків зі сторони відповідачами: ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_2 та ОСОБА_3, - до стягнення з відповідача АСТ «Вексель»підлягає сума грошових коштів у розмірі 24990.00 грн. відповідно до ст.ст. 5, 9, 12, 20, 22, 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно статті 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно статті 9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов’язків ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до пдп. г) п.20.3 ст. 20 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки, для виконання яких у страховика, який ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами МТСБУ.

Відповідно до п.41.1 ст. 40 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно статті 979 Цивільного кодексу, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 980 Цивільного кодексу, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Враховуючи все вище наведене, керуючись статтями 5, 9, 20, 40 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 р. N 1961-IV, статтями 11, 22, 23, 979, 980, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу, статтями 8, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд:

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з АСТ «Вексель»(код ЄДРПОУ 20031391) на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 24990.00 грн. в якості страхового відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Судові витрати у розмірі 6162.96 грн. покласти на АСТ «Вексель» (код ЄДРПОУ 20031391) .

Заочне рішення може бути переглянуте Франківським районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя                                         Ю.М.Ванівський