Постанова № 1633673, 15.04.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2008 р. Справа № 7/172-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", м.Херсон

до Державної податкової інспекції у Генічеському районі, м.Генічеськ

про визнання нечинним і скасування рішення та податкової вимоги

за участю представників сторін:

від позивача: Большаков С.А.- гол. держ. податковий інспектор, дов. №23/10/100 від 03.07.2006р.

від відповідача: Чернишова В.Г.- представник, дов. №08/31-21 від 02.01.2008р.

Позивач (ВАТ по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", м.Херсон, код ЄДРПОУ 03355353) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати нечинними та скасувати прийняті відповідачем (ДПІ у Генічеському районі, м.Генічеськ, код ЄДР 34270404) податкові повідомлення-рішення від 27.12.2007р. №0004301702/0 та №0004321702/0 про нарахування штрафів у розмірах 10% та 20% у сумах відповідно 7821грн. 30коп. та 28245грн. 95коп. за затримку на 30 та 58 календарних днів граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань по податку з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та самохідних машин.

Просить також визнати нечинною та скасувати направлену на сплату штрафної санкції першу податкову вимогу від 05.02.2008р. №1/14.

Обгрунтовуючи підстави позову, посилається на те, що відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі Закону №2181) податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли податкова декларація була подана пізніше - за днем її фактичного подання.

Згідно додатків до акту перевірки розрахунків штрафних санкцій, остання дата сплати податку за перевіряємий період є 16.07.2004р., отже перевірку здійснено із значним порушенням строку, встановленого для самостійного визначення податковим органом податкового зобов'язання, яким також є фінансова (штрафна) санкція за порушення граничних строків сплати податку.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій (податкове повідомлення-рішення №0004321702/0) сума 28245грн. 95коп. складається з штрафів у сумі 28133грн. 70коп. за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання на 1 день та 112грн. 25коп. за затримку на 58 днів. У тому ж розрахунку на суму сплаченого боргу - 28133грн. 70коп. за затримку на 1 день нараховано штраф за ставкою 20%, що є порушенням п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, у якому зазначено, що при затримці сплати податкового зобов'язання до 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку, нараховується штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. До того ж, у наведеному розрахунку значиться дата нарахування податку 30.12.2002р., тоді як ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991р. №1963-ХІІ із змінами і доповненнями (далі Закон №1963) встановлюється, що цей податок сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Щодо першої податкової вимоги від 05.02.2008р. №1/14 на оплату штрафної санкції по податку з власників транспортних засобів у сумі 6431грн. 22коп., згідно з якою на підставі п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону №2181, починаючи з 22.01.2008р. на активи ВАТ "Херсонгаз" розповсюджується право податкової застави, то відповідно до п.4.3 Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005р. №2-рп/2005 (справа про податкову заставу) розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, а вищенаведену правову норму, яка передбачає поширення податкової застави на будь-які види активів платника податків, визнано неконституційною.

Відповідно до абз.8 Наказу Державної податкової адміністрації України від 06.07.2006р. №385 активи, які є предметом податкової застави, описуються в акті (за встановленою формою) в момент вручення першої податкової вимоги або в будь-який інший момент, коли можливо здійснити такий опис. До теперішнього часу акту опису не складено.

Відповідно до п.п.6..2.4 п.6.2 ст.6 Закону №2181 податкова вимога вважається надісланою юридичній особі, якщо її надіслано листом з повідомленням про вручення. Натомість відповідачем вимоги зазначеної правової норми порушено, в зв'язку з чим податкові вимоги вважаються такими, що не були вручені.

Одночасно з повідомленнями-рішеннями направлений акт №10613/10-171 від 29.12.2007р., складений на два дні пізніше ніж податкові повідомлення-рішення, які на його підставі були видані.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що специфіка штрафної санкції, передбаченої п.п.17.1.7 ст.17 Закону №2181 полягає у тому, що вона нараховується органом державної податкової служби за наявності факту погашення податкового боргу.

Пунктом 6.1.7 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції 23.03.2001р. за №268/5459) із змінами і доповненнями (надалі Інструкція) передбачено, що у разі виявлення факту погашення податкового боргу орган ДПС направляє платнику податків податкове повідомлення-рішення. Повідомлення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати узгодженого податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення відповідно 30-ти та 90-денного терміну на всю суму сплаченого у цих періодах податкового боргу незалежно від кількості випадків сплати. За аналогією у разі затримки сплати, що є більшою 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

У разі несплати в установлений термін узгодженої суми штрафу така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.

Відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону №2181 податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 днів, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Нарахування ж суми штрафних санкцій у даній статті не визначено.

Відповідно до п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Тобто до порушення даної справи сума, зазначена в оспорюваних повідомленнях- рішеннях була узгоджена на користь податкового органу і ним вчинялись передбачені Законом №2181 заходи до її стягнення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Генічеська філія ВАТ "Херсонгаз", будучи структурним підрозділом ВАТ, знаходиться на обліку в ДПІ у Генічеському районі в якості платника податків і зборів, які має сплачувати у порядку і строки, встановлені спеціальними законами.

З фактичних матеріалів справи встановлено, що уповноваженим представником органу ДПС проведено перевірку Генічеської філії ВАТ з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 30.12.2002р. по 16.07.2004р.

Перевірку розпочато 27.12.2007р. і закінчено 29.12.2007р.

В процесі проведеної перевірки, оформленої актом №10613/10-171 від 29.12.2007р., встановлено порушення встановлених Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" №1963-ХІІ від 11.12.1991р. термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно поданих розрахунків податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

За наслідками проведеної перевірки позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції:

за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (7821грн. 30коп.) нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 782грн. 13коп. (податкове повідомлення-рішення від 27.12.2007р. №0004301702/0);

- за затримку на 58 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (28245грн. 95коп.) нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 5649грн. 19коп. (податкове повідомлення-рішення від 27.12.2007р. №0004321702/0).

Всього розмір нарахованої контролюючим органом суми штрафу складає 6431грн. 32коп., на сплату якої як узгодженої суми податкового зобов'язання позивачу було скеровано першу податкову вимогу від 05.12.2008р. №1/14.

Оспорення вищеназваних податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги є предметом даного спору.

З"ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону №2181 за винятком випадків, визначених п.п.15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов"язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов"язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов"язаня, а спір стосовно такої декларації не підлягаючим розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з наданих в матеріали справи розрахунків, на підставі яких було сформовано оспорювані податкові повідомлення-рішення, які є додатком до акту від 29.12.2007р. №10613/10-171, зокрема:

- розрахунку штрафних санкцій (а.с.10), на підставі якого було сформовано податкове повідомлення-рішення від 27.12.2007р. №0004301702/0, - філією ВАТ згідно наданих розрахунків податку зпідприємств власників транспортних засобів і самохідних машин, податок було сплачено відповідно 13.08.2003р., 22.10.2003р., 23.10.2003р., 13.02.1004р., 29.04.2004р., 16.07.2004р.;

- розрахунку штрафних санкцій (а.с.11), на підставі якого було сформовано податкове повідомлення-рішення від 27.12.2007р. №0004321702/0, філією ВАТ згідно наданих розрахунків податку з підприємств власників транспортних засобів і самохідних машин, податок було сплачено відповідно 31.12.2002р. та 11.12.2003р. (а.с.11).

Отже, штрафні санкції нараховано за межами строку в 1095 днів, протягом якого контролюючому органу надано право для самостійного визначення платнику податків податкового зобов"язання.

Дійсно, нарахування штрафної (фінансової) санкції відбувається за фактом фактичної уплати податкового боргу, яка у конкретному випадку відбулась ще у 2002-2003р.р. та частково 2004р., але з дат погашення податкового боргу сплинуло 1095 днів, протягом яких контролюючий орган вправі нарахувати штраф, який після сплаву встановленого для його сплати строку вважається узгодженим податковим зобов"язанням, про що свідчить направлення боржнику першої податкової вимоги.

Хибність доводів відповідача щодо того, що штрафна санкція не є податковим зобов"язанням і для її стягнення не застосовуються строки давності, встановлені п.п.15.1.1 ст.15 Закону №2181, поряд з вищевикладеним спростовується приписами п.17.3 ст.17 цього ж Закону, відповідно до якого сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених статтею 17 прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Зважаючи на безпідставність нарахування фінансових санкцій безпідставною є і податкова вимога на їх сплату після того, як вони стали податковим боргом.

Суд також зауважує на численні порушення та недоліки перевірки, а саме: у податкових повідомленнях-рішеннях зазначено, що їх прийнято відповідно до акту перевірки №0004301702 від 27.12.2007р., тоді як підставою для їх прийняття був акт №10613/10-171 від 29.12.2007р.

З акту перевірки №10613/10-171 вбачається, що перевірку розпочато 27.12.2007р. і закінчено 29.12.2007р. Натомість податкові повідомлення-рішення прийнято 27.12.2007р. до закінчення проведення перевірки.

Перевірку проведено з відома керівника підприємства, проте акт перевірки уповноваженими особами підприємства не підписаний, акт відмови від підпису не складено.

У розрахунку штрафних санкцій, на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0004321702/0 про застосування штрафної санкції у розмірі 20% за затримку від 31 до 30 календарних днів, при затримці уплати податку у сумі 28133грн. 70коп. на один день застосовано штрафну санкцій у розмірі 5626грн. 74коп., як за затримку, що є більшою 30 календарних днів.

В порушення п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону №2181 першу податкову вимогу боржнику направлено без повідомлення про вручення.

За викладених підстав сформовані контролюючим органом акти індивідуальної дії - податкові повідомлення-рішення та перша податкова вимога прийнято з порушенням норм податкового законодавства, не можуть охоронюватись законом, і суд визнає їх нечинними.

Позивачу присуджується з Державного бюджету 10грн. 20коп. судового збору.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту - 23 квітня 2008р., о 10год. 00 хв., каб. № 324, м. Херсон, вул. Горького, 18.

Керуючись ст.ст.158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

Визнати нечинними в зв"язку з невідповідністю вимогам податкового законодавства прийняті Державною податковою інспекцією у Генічеському районі, м.Генічеськ, код ЄДР 34270404 податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2007р. №0004301702/0 та №0004321702/0 про нарахування Генічеській філії ВАТ "Херсонгаз" відповідно 782грн. 13коп. та 5649грн. 19коп. штрафних (фінансових) санкцій, а також першу податкову вимогу від 05.02.2008р. №1/14 про факт узгодження податкового зобов"язання у розмірі 6431грн. 32коп. по штрафній санкції по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та виникнення права податкової застави на активи платника податків.

2. Присудити ВАТ "Херсонгаз", м.Херсон з Державного бюджету 10грн. 20коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.О. Задорожна

повний текст постанови

складений 06 травня 2008р.