Рішення № 1633621, 22.04.2008, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 квітня 2008 р. Справа 5/85-08

за позовом: ОП “Бершадський завод продтоварів “Цеоліт”, с. Флорино Бершадського р-ну Вінницької області

до: ЗАТ “Цеоліт”, с. Флорино Бершадського р-ну Вінницької області

третя особа на стороні відповідача: Бершадська районна рада

третя особа на стороні відповідача: ТОВ “Норіс”, м. Бершадь

про визнання частково недійсним рішення установчих зборів засновників ЗАТ “Цеоліт”, та акту приймання-передачі від 20.12.2003 р. повністю

Суддя В.Бенівський

При секретарі: В. Деркач

За участю представників:

позивача - Градюк О.І. - ліквідатор

відповідача –Рижавський С.С., довіреність від 28.04.08 р.

третьої особи –Бершадської районної ради –Гаврилишин С.В., доручення від 21.04.08 р.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду Вінницької області подано позовну заяву ОП “Бершадський завод продтоварів “Цеоліт”, с. Флорино Бершадського р-ну Вінницької області до ЗАТ “Цеоліт”, с. Флорино Бершадського р-ну Вінницької області про визнання частково недійсним рішення установчих зборів засновників ЗАТ “Цеоліт”, та акту приймання-передачі від 20.12.2003 р. повністю.

В позовній заяві позивач посилається на такі обставини.

14 травня 2004р. у справі № 736/5-518 про банкрутство ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт" була укладена мирова угода затверджена ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.05.2004р. За умовами даної мирової угоди інвестор - ТОВ „Норіс" прийняв на себе обов'язки ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт" і зобов'язався погасити заборгованість ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт" перед кредиторами на суму 680 736,28 грн. в обмін на майнові права.

У зв'язку з тим, що зобов'язання, взяті інвестором - ТОВ „Норіс" згідно мирової угоди від 14.05.2004р. по погашенню витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство (Додаток №3, Додаток №4 до мирової угоди у справі №736/5-518 від 14.05.2004р.), були не виконані, вимоги чинного законодавства згідно ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" були не дотримані, ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.08.2006р мирова угода у справі № 736/5-518 від 14.05.2004р. була визнана недійсною, поновлено провадження у справі про банкрутство ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт".

Постановою господарського суду Вінницької області від 11.10.2007 р. у справі № 736/5-518 ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Арбітражним керуючим (ліквідатором) призначено Градюка Олександра Івановича.

18.10.2007р. в газеті Голос України № 188 було опубліковано оголошення про початок ліквідаційної процедури у справі № 736/5-518 про банкрутство ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт". Кредиторами подані позовні заяви на значні суми. Після призначення арбітражного керуючого (ліквідатора) відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" була проведена інвентаризація бухгалтерських документів та наявного майна ОП “Бершадський завод продовольчих товарів” “Цеоліт”. За результатами проведеної інвентаризації було виявлено, що майно яке знаходилося на балансі ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт", в процедурі санації, відсутнє, документів, що свідчать про відчуження вищезазначеного майна не були надані арбітражному керуючому. З метою забезпечення майнових прав кредиторів до господарського суду Вінницької області була подана заява про визнання права власності на майно ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт". В судовому засіданні у справі № 5/28-08 було з'ясовано, що 23.09.2003 р. загальними зборами орендарів ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт" було прийнято рішення про створення закритого акціонерного товариства „Цеоліт" та внесення до статутного фонду Закритого акціонерного товариства „Цеоліт" від ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт" майна на суму 545 000,00 гривень.

Протоколом № 1 установчих зборів засновників ЗАТ „Цеоліт" від 21.12.2003р. було затверджено внесення ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт" майна на суму 545000,00 грн., що становить 19,8% статутного фонду ЗАТ „Цеоліт". 20.12.2003р. майно ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт" на суму 545 000,00 гри. актом приймання-передачі було передано до статутного фонду ЗАТ „Цеоліт" за підписом голови Новінського А.П.

Згідно ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до арбітражного керуючого (керуючого санацією), припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.

Рішення про передачу майна підприємства-банкрута, як частки в статутний фонд ЗАТ „Цеоліт" та факт передачі, тобто відчуження майна підприємства згідно акту приймання-передачі майна був підписаний органом управління повноваження яких за законодавством були припинені.

Виходячи з того, що з 09.02.2001р. у справі №736/5-518 про банкрутство ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт" було введено процедуру санації підприємства, призначений арбітражний керуючий Погрібний Ї.Я., повноваження загальних зборів орендарів ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт", як органу управління боржника за законом були припиненні. Незважаючи на те, всупереч чинного законодавства, зборами орендарів ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт" було прийнято рішення про відчуження майна підприємства-банкрута та проведені дії з передачі майна до статутного фонду закритого акціонерного товариства „Цеоліт".

Арбітражний керуючий (керуючий санацією) який згідно Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконує функції керівника підприємства не був повідомлений про відчуження майна, у зв'язку з чим ним не були проведені дії щодо повернення незаконно відчуженого майна ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт".

Відповідне повідомлення у рамках справи про банкрутство до господарського суду Вінницької області не надходило.

Комітетом кредиторів питання щодо затвердження переліку та факту передачі майна в статутний фонд ЗАТ „Цеоліт" не розглядалося і відповідно не затверджувалося.

Виходячи з того, що Мирова угода у справі №736/5-518 від 14.05.2004р. була визнана недійсною, вимоги кредиторів на значні суми не задоволені повністю, а манна підприємства-банкрута, яке було виявлено арбітражним керуючим Градюком О.І під час проведення інвентаризації недостатньо для задоволення вимог кредиторів, виникає необхідність повернення майна ОП „Бершадський завод продовольчих товарів „Цеоліт", яке було відчужено з метою передачі до статутного фонду ЗАТ „Цеоліт" з порушенням законодавства, а саме рішенням загальних зборів орендарів, що як керівний орган в 2003р. був нелегітимний, оскільки підприємство знаходилося в ' процедурі санації, без відома арбітражного керуючого та комітету кредиторів.

А тому просить відновити строк позовної давності, визнати недійсним рішення установчих зборів засновників ЗАТ «Цеоліт»(протокол № 1 від 21.12.03 р) в частині затвердження внесення до статутного фонду ЗАТ «Цеоліт»майна на суму 545000-00 грн. ОП «Бершадським заводом продовольчих товарів «Цеоліт»як засновника ЗАТ «Цеоліт», що передбачено п. 1 протоколу № 1 від 21.12.2003 року щодо прийняття рішення про створення ЗАТ «Цеоліт»та визнати недійсним акт приймання-передачі від 20.12.2003 року підписаний Новінським А.П.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на таке.

Арбітражним керуючим Градюком О.І. було подано позовну заяву про визнання недійсним акту приймання-передачі майна від 20.12.2003р., Новінським А.П., який діяв відповідно до наданих йому повноважень арбітражним керуючим. А саме. Розпорядженням № 10 від 09 січня 2002 року «Про надання повноважень». В позовній заяві арбітражний керуючий звертає увагу на те, що арбітражний керуючий Погрібний І.Я. не знав про створення закритого акціонерного товариства. Слід зауважити, що дане твердження є оманливим з наступних підстав: Погрібний І.Я. неодноразово зазначав на засіданнях кредиторів та засіданні господарського суду про необхідність створення Закритого акціонерного товариства - у затвердженому господарським судом плані санації зазначено про обов”язкове створення акціонерного товариства на базі ОП «Цеоліт». Таким чином після затвердження судом плану санації, арбітражний керуючий і уповноважений ним Новінський А.П. були зобов”язані створювати закрите акціонерне товариство, що і було зроблено. Окрім того Погрібний І.Я. повністю володів інформацією, щодо створення акціонерного товариства і безпосередньо сам приймав в цьому участь, що можна прослідкувати по ухвалах господарського суду зокрема ухвала від 06 квітня 2004 року де Погрібний І.Я. просить суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з відстроченням терміну реєстрації цінних паперів ЗАТ «Цеоліт»державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Такеж клопотання було надано до суду і 27 квітня 2004 року. Таким самим чином було передано майно і до Районної Ради. Окрім того визнання недійсним акту приймання-передачі тягне за собою ліквідацію ЗАТ «Цеоліт»так як акціонерне товариство створене на території та майні орендного підприємства «Цеоліт».

Отже на підставі вищевикладеного вважаємо, що створення ЗАТ «Цеоліт»та передача майна згідно акта задачі - приймання було повнінністю законим І пройшло перевірку всіх необхідних державних установ з отриманням відповідних дозволів у чіткій відповідності до законів України.

Представник третьої особи –Бершадської районної ради також висловився проти позову, зазначивши, що установчі збори проведено законним шляхом. Представник третьої особи –ТОВ “Норіс” відзиву двічі до суду не направив, представник в засідання не з”явився, хоч про день засідання ТОВ “Норіс” було повідомлено належним чином. А тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглянуто за наявними в справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, оцінивши докази, суд вбачає, що позовна заява подана обґрунтовано частково.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Так, ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.10.2000 р. порушено справу № 736/5-518 про банкрутство позивача. Ухвала передбачала заборону боржнику відчуження будь-якого майна, чи коштів, реорганізацію чи ліквідацію підприємства та накладення арешту на все майно боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвала з наказом суду направлена ДВС району та сторонам по справі.

Разом з тим, в процесі банкрутства боржник в особі керівника Новінського А.П. передав частину майна на суму 545000-00 грн. в статутний фонд ЗАТ “Цеоліт”.

Дані дії вчинені в порушення ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при винесенні ухвали про санацію управління боржником переходить до керуючого санацією, та припиняються повноваження органів управління боржника –юридичної особи.

Згідно ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” комітет кредиторів не приймав рішення про відчуження майна стороннім особам. Арешт накладений судом не скасовувався.

Необхідно підкреслити те, що Протокол № 1 установчих зборів засновників ЗАТ “Цеоліт” від 21.12.03 р. не містить назви засновників-юридичних осіб товариства та хто з внесених до протоколу прізвищ є представником того, чи іншого засновника, що є порушенням ст.ст. 3,4 Закону України “Про господарські товариства”. В протоколі відсутнє посилання на погодження позивача передати до статутного фонду відповідача будь-яке майно, чи кошти, та зазначення особи, яка є представником ОП “Бершадський завод продовольчих товарів “Цеоліт” на установчих зборах.

В судовому засіданні представник позивача доповнив позовну заяву тим, що зазначив про початок терміну позовної давності, оскільки взнав про наявність оспорюваного протоколу в вересні-жовтні 2007 року.

Щодо строку позовної давності, то справа № 736/5-518 про банкрутство ОП “Бершадський завод продтоварів” “Цеоліт” порушена 12.10.2000 року і припинена 28.05.2004 року, в зв”язку з затвердженням мирової угоди.

29.08.2006 року в зв”язку з визнанням мирової угоди недійсною провадження у справі № 736/5-518 поновлено і призначено нового ліквідатора. Отже з 28.05.04 р. до 29.08.06 р. арбітражний керуючий не міг заявляти позову до суду, оскільки справа про банкрутство була припинена і таких повноважень ліквідатор мати не міг. Таким чином, строк позовної давності не збіг.

Позивач просить визнати недійсним акт приймання-передачі майна від 20.12.03 р. Однак позов в цій частині не може бути задоволений тому, що даний документ не є актом ненормативного характеру і не підлягає розгляду в господарських судах.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, які додаються до матеріалів справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

А тому суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

В судовому засіданні за згодою позивача, відповідача, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, ст.ст. 3, 4, 35, 36 Закону України “Про господарські товариства”, ст.ст. 12, 16, 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 253-257 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити частково.

Визнати недійсним рішення установчих зборів засновників ЗАТ “Цеоліт” (протокол № 1 від 21.12.2003 р.) в частині затвердження внесення до статутного фонду ЗАТ “Цеоліт” майна на суму 545000-00 грн. ОП “Бершадським заводом продовольчих товарів “Цеоліт” як засновника ЗАТ “Цеоліт”, що передбачено п. 1 протоколу № 1 від 21.12.2003 року, щодо прийняття рішення про створення ЗАТ “Цеоліт”.

В задоволенні позову щодо визнання недійсним акту приймання-передачі від 20.12.2003 року відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Цеоліт” (с. Флорино Бершадського р-ну Вінницької області вул. Чкалова, 39 р/р 2600130112194 в ВАБ Банк МФО 302559) на користь Орендного підприємства “Бершадський завод продтоварів “Цеоліт” (с. Флорино Бершадського р-ну Вінницької області р/р 2600330112109 в ВАБ банк МФО 302559 код 13340832) 42-50 грн. витрат на державне мито та 59-00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 квітня 2008 р.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4- третій особі - Бершадській районній раді

5 - третій особі - ТОВ "Норіс", м. Бершадь