Постанова № 1633376, 15.04.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 09/1008а

"15" квітня 2008 р., 09 год. 35 хв. м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Мирошниченко Б.В.

за участю представників сторін: позивача - Мартинюк І.Г., Божко А.М. –за довіреностями, відповідача –Савенко Ю.Н., Ротаєнко О.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно - Инвест», м.Черкаси до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Подано адміністративний позов, у якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси (відповідач) від 14.02.2008 року №0000102304/0, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість (ПДВ) за жовтень 2007 року в загальній сумі 290 177,00 грн. (далі –спірне рішення).

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- висновок відповідача, зазначений у п.3.3 акту перевірки про те, що попередня оплата не є придбанням або спорудженням (будівництвом) основних фондів і з огляду на це ТОВ «Техно-Инвест»зависило заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на 290177,00 грн., не відповідає Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі скорочено –ЗУ «Про ПДВ»), зокрема: п.1.4 ст.1, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»;

- всі попередні оплати, перелічені в акті перевірки, були здійснені позивачем виключно на виконання своїх зобов’язань по оплаті товарів згідно укладених договорів купівлі-продажу та підряду, тобто спрямовані на придбання основних фондів, що по своїй правовій суті є придбанням та будівництвом основних фондів, тому взагалі незрозуміло, з яких міркувань та правових підстав виходила ДПІ у місті Черкаси, визначаючи ТОВ «Техно-Инвест»таким, що не є отримувачем товарів (послуг) у вказаних операціях, оскільки відповідно до договорів купівлі-продажу та підряду одна сторона повинна передати предмет договору, а інша прийняти (отримати) його та сплатити відповідну вартість;

- відповідач неоднозначно трактує підставу зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування і на цій підставі приймає завідомо неправомірне податкове повідомлення-рішення;

- відповідно до п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, у тому числі дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці;

- згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань у двох примірниках, всі податкові накладні, складені при перерахуванні попередніх оплат, були пред’явлені головному державному податковому ревізору-інспектору О.В. Ротаєнко;

- контрагенти позивача мали податкове зобов’язання та сплатили суми податку до бюджету, що є однією з підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та відшкодування сум ПДВ з бюджету;

- аналіз ЗУ «Про ПДВ» та судової практики показує, що однією з обов’язкових підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та їх відшкодування у передбачених цим Законом випадках є фактична сплата цих сум до Державного бюджету України;

- ЗУ «Про ПДВ»не містить посилань, як на необхідну умову виникнення права на бюджетне відшкодування, повної оплати товарів та послуг, а також строків її сплати та строків поставки товарів чи виконання робіт;

- правомірність дій позивача також підтверджується листом ДПА України від 12 січня 2007 року №329/7/16-1517-26, в п.3 якого зазначено, що суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом).

Відповідач у письмових запереченнях адміністративний позов не визнав повністю, мотивуючи наступним:

- причиною прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що за результатами виїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року встановлено порушення позивачем п.п.7.7.11 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про ПДВ», в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року на 290 176,59 грн.;

- завищення заявленої суми бюджетного відшкодування відбулось внаслідок того, що позивач протягом попередніх 12-ти місяців мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі 6 650,00 грн., що менше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, отже відповідно до п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про ПДВ» не має права на отримання бюджетного відшкодування;

- з наданих позивачем для перевірки документів вбачається, що на момент перевірки у підприємства не було документів, які б підтверджували фактичну поставку товарів (робіт, послуг) за вересень 2007 року від постачальників, яким було перераховано попередню оплату, а саме: ПП «Алегрі»в сумі 300 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн. - за будівельні роботи по реконструкції адміністративної будівлі; ТОВ «Черкасиміськбуд»в сумі 1 099 565,00 грн., в т.ч. ПДВ 183 260,86 грн. –ген. підрядні роботи по будівництву заводу; ТОВ «Альфа-Газпромкомплект»в сумі 126 300,00 грн. в т.ч. ПДВ 21 050,00 грн. - пункт газо регуляторного, контейнерного типу; ЧП «Арт-компютер»в сумі 215 194,4 грн., в т.ч. ПДВ –35 865,73 грн. –комп’ютерні сервери для подальшого забезпечення виробництва;

- попередня оплата –це намір на придбання товарів (робіт, послуг), яке підтверджується актом виконаних робіт –для робіт (послуг) або видатковою накладною –на фактичне отримання товарів;

- таким чином, бюджетному відшкодуванню за жовтень 2007 року підлягає сума 2 842 423,41 грн. внаслідок того, що сума ПДВ, сплачена ТОВ «Техно-Инвест»постачальникам у попередньому звітному періоді (вересні 2007 року) за отримані товари (послуги) (в т.ч. 2 641 718,00 грн. Черкаській митниці при розмитненні обладнання) складає 2 842 423,41 грн., що відображено в п.3.3 акту перевірки;

- згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про ПДВ» право платника податків на податковий кредит виникає у двох випадках: здійснення оплати за товар або одержання товару… При цьому розділовий сполучник «або»встановлює, що ці дві події не пов’язані між собою, а є підставами для отримання податкового кредиту незалежно одна від іншої… Таким чином, позивач, отримавши податкові накладні від продавця, правомірно відобразив їх у податковому обліку та включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, оплачену ним продавцю у складі попередньої оплати;

- інформація про включення контрагентами-постачальниками до податкових зобов’язань сум ПДВ по взаєморозрахунках з позивачем та сплату сум ПДВ до бюджету з’ясується після проведення зустрічних перевірок постачальників, тому посилання позивача на ці обставини є безпідставним;

- крім того, згідно п.1.4 ЗУ «Про ПДВ»поставка товарів –це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни. Поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків надання;

- будівельні організації усіх видів діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та інші підрядні роботи із залученням коштів підприємств, установ, організацій повинні складати Акти приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в. Щодо переходу права власності на змонтоване обладнання від підрядника замовнику, то його перехід здійснюється в момент підписання сторонами акта приймання виконаних робіт.

У судовому засіданні:

- представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, спростовуючи доводи відповідача та його представників, посилались на правомірність та доведеність права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ;

- представники відповідача просили у позові відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, доказували, що право позивача на податковий кредит не заперечується, однак позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ грошовими коштами, оскільки відсутня фактична поставка товарів (робіт, послуг).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»(позивач), зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.08.2006 року за №10261020000006240, свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО №616821.

24 вересня 2007 року Статут позивача зареєстрований в новій редакції. Учасником товариства є Компанія з обмеженою відповідальністю «OXFORDCOURT LIMITED», зареєстрована 09 лютого 2001 року Реєстратором Компаній Англії та Уельсу за реєстраційним номером 4157689 і знаходиться в Лондоні. До Статутного капіталу внесено майно з метою формування цілісного майнового комплексу для виробництва мінеральної вати.

Позивач взятий на податковий облік ДПІ у місті Черкаси 17.08.2006 року, зареєстрований як платник ПДВ 21.08.2006 року, свідоцтво №32160302.

У період з 31.01.2008 року по 12.02.2008 року відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2007 року, за результатами якої складений акт від 12.02.2008 року № 300/23-4/34556406 (далі –акт перевірки)

Відповідно до висновків акту перевірки (розділ 4) перевіркою встановлено:

«1. На порушення п.п. 7.7.2, п.п.7.7.11 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про ПДВ», що призвело до зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на 290 176,59 грн.

2. Остаточно підтвердити заявлену ТОВ «Техно-Инвест»суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2007 року в сумі 2 842 423, 41 грн. можливо після дослідження постачальників по всьому ланцюгу постачання до виробника.

3. Збільшується залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.26 декларації за жовтень 2007 та р. 23.2 декларації за листопад 2007) на 290 176,53 грн.

Висновки щодо достовірності заявленого ТОВ «Техно-Инвест»бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у відповідних періодах, будуть зроблені після проведення заходів, передбачених п.4.4, 4.5, 4.6 розділу 4 Наказу ДПА України від 18.08.2005 року №350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ».

При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб’єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні (із змінами і доповненнями)»(Примітка: в лапках дослівно по тексту розділу 4 акту перевірки).

Згідно з підпунктом «в», підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі –ЗУ№2181) та згідно зі ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято спірне рішення, у якому вказано на встановлене порушення п.п. 7.7.2, п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», у зв’язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) у розмірі: жовтень 2007 року –290 177,00 грн.

20 листопада 2007 року позивач подав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2007 року, у якій задекларував: обсяг операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів - 1700 грн., ПДВ - 340 грн. (рядки 1, 9-1 декларації); усього податкового кредиту - 2 960 650 грн. (рядок 17 декларації); різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має від’ємне значення –2 960 310 грн. (рядок 18.2 декларації); сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку, - 3 132 600 грн. (рядок 25.1 декларації). Разом з декларацією позивач подав розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування 3 132 600 грн., визначеній у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2007 року.

В акті перевірки вказано, що розбіжність між даними платника та даними перевірки в сумі 290 176,59 грн. виникла внаслідок того, що протягом попередніх 12-ти місяців позивач мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі 6 650,00 грн., що менше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

ТОВ «Техно-Инвест»у вересні 2007 року здійснювало придбання будівельних матеріалів для будівництва заводу теплоізоляційних матеріалів через ген підрядні організації, придбавало (імпортувало) основні засоби (складові комплектного об’єкту лінії для виробництва мінеральної вати). Імпортоване обладнання, виконані роботи по будівництву та будівельні матеріали для будівництва обліковуються підприємством на рахунку бухгалтерського обліку 15 «Капітальні інвестиції».

В ході проведення перевірки та аналізу бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»за вересень 2007 року встановлено, що підприємство перерахувало попередні оплати: ПП «Алегрі»в сумі 300 000,00 грн., у тому числі ПДВ –50 000,00 грн. за будівельні роботи по реконструкції адміністративної будівлі; ТОВ «Черкасиміськбуд»в сумі 1 099 565,20 грн., у т.ч. ПДВ - 183 260,86 грн. за ген. підрядні роботи по будівництву заводу; ТОВ «Альфа-Газпромкомплект, завод»в сумі 126 300,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 050,00 грн. за пункт газо регуляторного, контейнерного типу; ЧП «Арт-компютер»в сумі 215 194.4 грн., у т.ч. ПДВ - 35 865,73 грн. за комп’ютерні сервера для подальшого забезпечення виробництва.

Вказані суми ПДВ відповідач виключив із задекларованої позивачем суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, посилаючись на те, що: «… попередня оплата не є придбанням або спорудженням (будівництвом) основних фондів, ТОВ «Техно-Инвест», в порушення п.п.7.7.2, п.п.7.7.11 п. 7.7. ст..7 ЗУ «Про ПДВ» завищило заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на 290 176,59 грн.»(п.3.3, аркуш 20 акту перевірки).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Стаття 7 ЗУ «Про ПДВ» встановлює порядок обчислення та сплати ПДВ.

Підпункт 7.7.11 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», на порушення якого посилається відповідач, в редакції на час проведення господарських операцій та перевірки, (Закон від 25.03.2005 року №2505-ІУ), встановлює наступне:

«Такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

не провадила діяльність протягом дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є суб’єктом оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від загального, встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати».

Підпункт 1.8 ст.1 ЗУ „Про ПДВ” передбачає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ „Про ПДВ” суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Порядок бюджетного відшкодування регламентується п.п.7.7. ст.7 ЗУ «Про ПДВ».

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ „Про ПДВ” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ», на порушення якої також вказує відповідач, передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (робіт, послуг).

Порядок заповнення податкової декларації з ПДВ та Розрахунку суми бюджетного відшкодування, визначено наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за №250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 року №213, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982).

Щодо порядку розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ ДПА України надала роз’яснення, погоджені з Міністерством фінансів України, які були направлені листом від 12.10.2005 року №20296/7/16-1417 органам державної податкової служби для використання у роботі та інформування платників податків, у п.3 яких зазначено, що при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом), включаючи суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг). Тобто у рядок 3 Розрахунку включаються суми ПДВ за тими товарами (послугами), податковий кредит за якими виник в одному податковому періоді з оплатою.

Підпункти 7.7.3, 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 ЗУ „Про ПДВ, містять такі приписи :

«Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу».

З огляду на викладені вище норми ЗУ „Про ПДВ”, право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає у платника податку при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість і при фактичному надходженні цього податку до Державного бюджету України від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції з придбання товарів (робіт, послуг) та сплати покупцем податку в ціні товару (робіт, послуг).

При цьому законодавство України не покладає на платників ПДВ контролювати надходження до бюджету сум ПДВ, сплачених ними продавцям товарів (робіт, послуг) у ціні останніх. Органом, на який Законом України „Про державну податкову службу України” покладено обов’язок щодо контролю за повнотою і своєчасністю сплати платниками податків до бюджету податків і зборів (обов’язкових платежів), є податкові органи, тобто відповідач.

Законодавство України не пов’язує право платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування з проведенням органом державної податкової служби перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування та з необхідністю отримання органом державної податкової служби відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок постачальників товарів для платника ПДВ.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується відповідачем, що позивач зареєстрований платником податків, у тому числі платником ПДВ більше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подана заява про бюджетне відшкодування; за наслідками діяльності вересня 2007 року у жовтні 2007 року позивач задекларував бюджетне відшкодування ПДВ та подав розрахунок і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування; підприємство (позивач) будується, господарські операції звітного перевіреного періоду пов’язані з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації; позивач відповідно до умов договорів авансом сплатив господарюючим суб’єктам: ПП «Алегрі»за будівельні роботи по реконструкції адміністративної будівлі згідно договору підряду від 07.05.2007 року №07/05, роботи передані по Актах приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в у листопаді та грудні 2007 року; ТОВ «Черкасиміськбуд»за ген. підрядні роботи по будівництву заводу згідно договору Генерального підряду від 16.11.2006 року №1611/06, передані по Актах приймання виконаних робіт у вересні 2007 року та довідках про вартість виконаних робіт форми №КБ-3; ТОВ «Завод «Альфа-Газпромкомплект»за ПГРК -50/32-ІВ/ІН-100/40к, одержані по накладній від 18 жовтня 2007 року за №593; ЧП «Арт-компютер»за програмне забезпечення, комп’ютерні сервера для подальшого забезпечення виробництва, одержані по накладних №1928 від 12.10.2007 року та №1929 від 12.10.2007 року.

Пунктом 7.5 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) чи дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи положення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», для вищеназваних господарюючих суб’єктів, контрагентів по договору позивача, першою з подій дати виникнення податкових зобов’язань (п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про ПДВ») є зарахування коштів - авансових сум, при отриманні яких вони обґрунтовано виписали податкові накладні покупцю - замовнику (позивачу).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати ПДВ, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Податкове законодавство встановлює обставини та право коригування податкового кредиту і податкових зобов’язань. Зокрема, якщо при перерахуванні авансової оплати за поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) покупцю (платнику ПДВ) була видана податкова накладна, а у продавця визначено податкові зобов’язання, і надалі склалися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) скасовано, а аванси повернуто, то продавець повинен видати покупцю розрахунок коригування до податкової накладної. По мірі отримання коштів покупець повинен провести коригування податкового кредиту. Коригування податкового кредиту відображається покупцем в податковій декларації з ПДВ у рядку 16 розділу ІІ «Податковий кредит».

При цьому суд вважає необхідним врахувати норми Цивільного та Господарського кодексів України, якими врегульовані майнові відносини господарюючих суб’єктів в договірних відносинах, зокрема: норми щодо права покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (п.2 ст.693 ЦК України); норми щодо прав замовника у капітальному будівництві, розрахунків, відповідальності за порушення договору підряду на капітальне будівництво (ст..ст.317 –322 ГК України); норми щодо права власності замовника, якщо інше не передбачено договором, на об’єкт будівництва (ст..876 ЦК України).

Відповідач не заперечує наявність у позивача належних податкових накладних, також не заперечує право позивача на податковий кредит на підставі цих податкових накладних. На час проведення перевірки, позивач мав документи, які підтверджували виконання зобов’язань контрагентами, які знаходяться на податковому обліку в ДПІ у місті Черкаси і як платники податків контролюються відповідачем. Матеріали перевірки відповідача не містять відомостей про ненадходження до бюджету, сплачених позивачем сум ПДВ у ціні товару (робіт, послуг).

Отже за вказаними господарськими операціями позивач правомірно задекларував у податковій декларації жовтня 2007 року бюджетне відшкодування ПДВ у тому числі, яке виникло на підставі податкових накладних, виданих платниками ПДВ при отриманні від позивача авансових платежів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР із змінами і доповненнями ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписана від імені України 9 листопада 1995 року, Перший Протокол, протоколи №4 і №7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року та Протоколи №2 і №11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі із застереженнями.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді даної справи та прийнятті рішення у справі суд вважає необхідним врахувати судову практику Європейського суду з прав людини, а саме: Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року, заява №803/02, справа "Інтерсплав" проти України". Європейський суд з прав людини зауважив, що в цій справі спір стосується не конкретної суми відшкодування податку на додану вартість або компенсації за затримку у його виплаті, а загального права заявника на відшкодування податку на додану вартість та компенсацію відповідно до законодавства. Суд зазначив, що ознайомившись з критеріями та вимогами, встановленими національним законодавством, заявник мав достатньо підстав сподіватись на відшкодування ПДВ, яке він сплачував під час здійснення своєї діяльності, так само як і на компенсацію за затримку його виплати. («Урядовий кур’єр», №104, 14 червня 2007 року).

Враховуючи наведені приписи законодавства та обставини спору, суд вважає, що позивач в установленому ЗУ «Про ПДВ»порядку довів і документально підтвердив своє право на бюджетне відшкодування ПДВ, задеклароване у жовтні 2007 року, вимоги позивача суд вважає обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи відповідача про те, що підприємство «Техно-Инвест»не є отримувачем товарів (послуг) з господарських операцій, по яких проведені авансові платежі (попередні оплати), суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача. Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350, на які відповідач посилається в акті перевірки, не є нормативно-правовим актом, тому вони не застосовуються господарським судом при вирішенні даного спору.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України (ГК України) позивач, як суб’єкт господарювання, має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вимоги, які може містити адміністративний позов, визначені ч.3 ст.105 КАС України. Окрім вимог, зазначених у ч.3 ст.105 КАС України, позовна заява може містити інші вимоги на захист прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, вимога позивача про визнання спірного рішення недійсним відповідає встановленому законом матеріально-правовому способу захисту порушеного права.

З огляду на викладене, спірне рішення суд вважає необґрунтованим, прийнятим без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, таким, що ґрунтується на неправильному тлумаченні та застосуванні податкового законодавства, та таким, що порушує право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ, отже підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 94, Прикінцевих та перехідних положень КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі, встановленому КАС України, тобто 3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Черкаси від 14 лютого 2008 року №0000102304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань) з податку на додану вартість за жовтень 2007 року у розмірі 290 177 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно - Инвест», м. Черкаси, вул. Енгельса, 235/1, ідентифікаційний код 34556406 –3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.М.Курченко

Постанова складена в повному обсязі 25 квітня 2008 року