Рішення № 1633036, 08.05.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.08 Справа № 24/35

За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

До відповідача: Комунального підприємства „Бориславтеплоенерго”, м. Борислав Львівської області

Про стягнення 689 673,56грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Працьовита С.М. –гол. юр/кон.

Від відповідача –не з”явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 689673,56грн., в т.ч.: 524 821,68грн. основного боргу за газ, переданий в листопаді-грудні 2006р., 47 815,04грн. пені, нарахованої за період з 11.08.2007р. по 11.02.2008р., 96 795,77грн. втрат від інфляції за період з січня2007р. по січень 2008р. та 20 241,07грн. 3% річних, нарахованих за період з 11.01.2007р. по 03.09.2007р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №06/06-589 ТЕ-21 від 31.10.2006 року, позивач передав відповідачеві в листопаді –грудні 2006року природний газ на загальну суму 1 473 794,68грн., який відповідач згідно із п.6.1 договору зобов”язувався оплатити до 10 числа місяця, наступного за звітним. Однак відповідач оплатив природний газ в сумі 948 973,00грн. Заборгованість відповідача становить 524821,68грн. Крім того, на підставі п.7.2 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 47815,04грн., та на підставі ст.625 ЦК України заявлені втрати від інфляції в сумі 96 795,77грн. та 3% річних –20 241,07грн.

У поясненні за №225 від 17.03.2008року, відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 524 821,68грн. та пояснює її виникнення збільшенням ціни на газ, зростанням мінімальної заробітної плати. Відповідач вважає, що згідно із ст..5 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” пеня не нараховується. Посилаючись на скрутне фінансове становище, відповідач просить зменшити на 100%, нараховані пеню, втрати від інфляції та 3% річних.

Представник позивача проти пояснень відповідача щодо нарахування пені та зменшення пені, втрат від інфляції та 3% річних, заперечує.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 18.03.2008року оголошено перерву до 17.04.2008року.

17.04.2008року розгляд справи продовжено.

Відповідач явку представника в судове засідання 17.04.2008р. не забезпечив, подав клопотання за №268 від 04.04.08р. про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи був відкладений на 08.05.2008р. Однак, відповідач, який був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджено повідомленням про вручення 26.04.2008р. поштового відправлення № 29000000, не забезпечив явку свого представника в судове засідання 08.05.2008р., письмових пояснень не подав.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі договору №06/06-589 ТЕ-21 від 31.10.2006 року, позивач передав відповідачеві в листопаді –грудні 2006року природний газ на загальну суму 1 473 794,68грн., що підтверджено актами передачі-приймання від 30.11.2006р. та від 31.12.2006р., які підписані двома сторонами.

Згідно із п.6.1 договору , остаточний розрахунок за фактично спожиті обсягу газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач оплатив природний газ в серпні та вересні 2007р. в сумі 948 973,00грн., заборгованість становить 524 821,68грн., яку відповідач визнає.

За несвоєчасну оплату газу на підставі п.7.2 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 47 815,04грн., та на підставі ст.625 ЦК України заявлені втрати від інфляції в сумі 96 795,77грн. та 3% річних –20 241,07грн.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець ( постачальник) зобов”язується передати покупцю у встановлений строк товар, а покупець зобов”язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов”язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не оплатив у встановлений строк поставленого йому газу, суму боргу визнає.

За несвоєчасну оплату газу позивачем на підставі п.7.2 договору нарахована пеня та на підставі ст.625 ЦК України нараховані втрати від інфляції та 3%річних.

Відтак, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Посилання відповідача на те, що на суму боргу пеня не нараховується згідно із ст.5 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” від 20.02.2003р. №554-ІУ, суд вважає помилковим. Відповідно до ст. 1 цього Закону реструктуризації підлягає заборгованість, яка виникла на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 01.07.2003р. На цю заборгованість не нараховується пеня, що встановлено статтею 5 названого Закону. Однак, предметом даного спору є стягнення заборгованості за газ, поставлений в листопаді-грудні 2006р., та стягнення пені, нарахованої за несвоєчасну оплату цього газу. Отже, посилання відповідача на ст.5 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” ,є безпідставним.

Щодо клопотання позивача про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення, то, враховуючи фінансовий стан відповідача та розрахунки населення за спожитий газ у 2006р. на рівні 86,1 %, що підтверджено поданими суду матеріалами, суд вважає можливим зменшити розмір пені, яка підлягає до задоволення, та стягнути її в сумі 41 168,75 грн., тобто, 86,1 % від заявленої суми.

В частині клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення втрат від інфляції та 3% річних , клопотання відхиляється у зв”язку з тим, що ст.83 ГПК та ст. 233 ГК України суду надано право лише на зменшення розміру штрафних санкцій.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 77, 82-85, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Бориславтеплоенерго”, ідент. код 13809128, адреса: 82300, м. Борислав Львівської області, вул. Коваліва,52А, на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, ідент. код 31301827, адреса: 04116, м. Київ, вул.Шолуденка,1 - 524 821,68грн. основного боргу, 41 168,75 грн. пені, 96 795,77грн. втрат від інфляції, 20 241,07грн. 3% річних, 6897,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя