Рішення № 1632965, 14.04.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.08 Справа № 13/25

За позовом колективного підприємства «АРГОН»Луганська область, м. Сєвєродонецьк

до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький хімремонт»м. Сєвєродонецьк

про стягнення 5449 грн. 26 коп.

та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький хімремонт»м. Сєвєродонецьк

до колективного підприємства «АРГОН»Луганська область, м. Сєвєродонецьк

про стягнення 14181 грн. 58 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивача

Не прибув

Від відповідача

Не прибув

У судовому засіданні 07.04.2008 р. за участю представників сторін була оголошена перерва до 12 год. 00 хв. 14 квітня 2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення грошового зобов’язання в сумі 907 грн. 20 коп., інфляційних нарахувань в сумі 3634 грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 907 грн. 40 коп.

24.03.2008 р. позивач зменшив розмір пені, та просить суд стягнути пеню в сумі 799 грн. 20 коп. за період з 01.12.2006 р. по 01.06.2007 р.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач первісний позов визнає частково в сумі інфляційних нарахувань –131 грн. 59 коп., 3 % річних – 100 грн. 82 коп. в решті вимог просить суд відмовити в зв’язку з пропуском строку позовної давності та необґрунтованістю.

Відповідачем подана зустрічна позовна заява про стягнення з позивача на його користь заборгованості в сумі 14181 грн. 58 коп., що виникла в наслідок невиконання позивачем зобов’язань за договорами оренди приміщення № 1-АР від 02.01.2002 р., 29.12.2002 р., договорів на користування телефоном 2-88-57 від 02.01.2002 р., 29.12.2002 р.

Відповідач зустрічний позов підтримав.

Позивач зустрічний позов не визнає, з підстав пропуску відповідачем строку позовної давності.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що постановою Луганського апеляційного господарського судом від 05.04.2007 р. у справі № 2/592 за позовом КП «Аргон»до ВАТ «Сєвєродонецький хімремонт»було встановлено, що відповідно о п.1.1 договору підряду № 8 від 17.06.2002 р. генпідрядник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) прийняв на себе зобов’язання по виконанню робіт по капітальному ремонту металоконструкцій трубопроводів і обладнання у цехах ВАТ „ЛИНОС”. Зміст та строки виконання основних етапів встановлюються дефектними відомостями і графіком виконання робіт узгодженими обома сторонами, які є невід’ємним додатком до договору (п.1.2 договору). Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість робіт визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни і кошторису затверджених сторонами, які є невід’ємним додатком до договору. Вартість виконаних робіт по даному договору складає 125000 грн., в тому числі ПДВ (п.2.2 договору).

Позивач виконав підрядні роботи для відповідача на загальну суму 124223 грн. 00 коп., про що свідчать довідка вартості виконаних підрядних робіт за липень 2002 рік та акти (форми КБ - 2В) приймання виконаних підрядних робіт №3 за липень 2002 рік на суму 49353 грн. 36 коп., №4 за липень 2002 рік на суму 14526 грн. 44 коп., №5 за липень 2002 рік на суму 60343 грн. 20 коп., які підписані сторонами без зауважень (а.с.36-44,Т.1).

Згідно п.2.3 договору відповідач зобов’язався здійснити оплату за виконані роботи по їх етапному закінченню не раніше чотирьох місяців з моменту здачі - приймання обсягу виконаних робіт та виставлення рахунку до оплати протягом 10 банківських днів.

31.07.02 позивач надав відповідачу рахунок на оплату виконаних підрядних робіт на підставі актів форми КБ-2В за липень 2002 року на суму 124233 грн. 00 коп.

Позивач у позові вказав, що відповідачем було частково погашено борг за договором на суму 94721 грн. 35 коп.

Непогашеним залишився борг на суму 29501 грн. 65 коп.

В зв’язку з тим, що позивач по справі № 2/592 зменшив розмір позовних вимог до 10082 грн. 28 коп., зазначена сума була стягнута з відповідача.

04.05.2007 р. відповідач сплатив борг в сумі 10082 грн. 28 коп. в повному обсязі.

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляції за період з травня 2004 року по квітень 2007 року в сумі 2634 грн. 66 коп., 3 % річних за період з 03.05.2004 р. по 04.05.2007 р. в сумі 907 грн. 40 коп. та пеню нараховану відповідно до п. 5.5. договору підряду № 8 від 17.06.2002 р. в сумі 799 грн. 20 коп. за період з 01.12.2006 р. по 01.06.2007 р., обґрунтовуючи свої вимоги зокрема положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України

Відповідач первісний позов визнає частково, а саме –інфляційні втрати в сумі 131 грн. 59 коп., які відповідач розраховує за період з січня 2007 р. по квітень 2007 р. з тих підстав, що на його думку прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 10082 грн. 28 коп. виникло у нього тільки з 11.12.2006 р. після отримання від позивача рахунку № 1 від 01.12.2006 р., 3 % річних в сумі 100 грн. 82 коп. розраховані за період з січня 2007 р. по квітень 2007 р.

Стосовно вимоги про стягнення пені, то на думку відповідача позивачем пропущений строк позовної давності.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Луганського апеляційного господарського судом від 05.04.2007 р. у справі № 2/592 за позовом КП «Аргон»до ВАТ «Сєвєродонецький хімремонт»було встановлено факт прострочення відповідачем оплати рахунку від 31.07.02 на суму 124233 грн. 00 коп., з яких рішенням суду з відповідача було стягнуто 10082 грн. 28 коп.

Борг в сумі 10082 грн. 28 коп. був сплачений відповідачем з простроченням лише 04.05.2007 р.

Доводи відповідача щодо іншої дати виникнення прострочення судом не приймаються з огляду на наявність фактів встановлених рішенням суду по справі № 2/592

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення втрат від інфляції за період з травня 2004 року по квітень 2007 року в сумі 2634 грн. 66 коп., 3 % річних за період з 03.05.2004 р. по 04.05.2007 р. в сумі 907 грн. 40 коп. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення пені в сумі за період з 01.12.2006 р. по 01.06.2007 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З врахуванням зазначених положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позивач безпідставно вимагає стягнення пені за період з 01.12.2006 р. по 01.06.2007 р. в зв’язку з чим в задоволені цієї вимоги слід відмовити.

З врахуванням викладеного первісний позов підлягає задоволенню частково, а саме підлягає стягненню: втрати від інфляції в сумі 2634 грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 907 грн. 40 коп., в решті вимог слід відмовити.

Відповідачем заявлене зустрічний позов про стягнення з позивача заборгованості в сумі 14181 грн. 58 коп.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що в 2002-2003 роках у позивача виникла заборгованість за договорами оренди № 1-Ар від 02.01.2002 р., 29.12.2002 р., договорами на користування телефоном 2-88-57 від 02.01.2002 р., 29.12.2002 р.

Відповідач вважав, що зазначена заборгованість була погашена позивачем шляхом заліку взаємних вимог (протоколи взаємозаліку від 30.09.2002 р. на суму 3116 грн. 48 коп., березня 2003 р. на суму 1060 грн. 10 коп., та від 20.09.2003 р. на суму 10005 грн. 00 коп.)

Але оскільки рішенням господарського суду Луганської області від 07.02.2007 р., та постановою Луганського апеляційного господарського суду від 05.04.2007 р. ці протоколи не були враховані у рахунок зобов’язань щодо договору № 8 від 17.06.2002 р. відповідач вважає, що виникла заборгованість в сумі 14181 грн. 58 коп.

Відповідач зазначає, що строк позовної давності ним не був пропущений оскільки про те, що зазначений борг не був погашений шляхом взаємозаліку йому стало відомо лише 07.02.2007 р.

Одночасно відповідачем заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності про стягнення заборгованості за 2002-2003 р.

Позивач зустрічний позов не визнає. Позивачем подана заява про застосування наслідків пропуску відповідачем строку позовної давності.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі були складені протоколи та акти заліку взаємної заборгованості від 30.09.2002 р. на суму 3116 грн. 48 коп., від березня 2003 року на суму 1060 грн. 10 коп. від 20.09.2003 р. на суму 1005 грн. 00 коп.

Постановою Луганського апеляційного господарського судом від 05.04.2007 р. у справі № 2/592 за позовом КП «Аргон»до ВАТ «Сєвєродонецький хімремонт»було встановлено, що зазначені взаємозаліки не стосуються погашення заборгованості відповідача перед позивачем за договором підряду № 8 від 17.06.2002 р.

Зазначені угоди щодо заліку взаємної заборгованості, а саме від 30.09.2002 р. на суму 3116 грн. 48 коп., від березня 2003 року на суму 1060 грн. 10 коп. від 20.09.2003 р. на суму 1005 грн. 00 коп. не були визнані судом недійсними, та є чинними.

Таким чином зобов’язання позивача щодо сплати відповідачу 14181 грн. 58 коп. були погашені шляхом заліку взаємних вимог.

За таких обставин питання щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності судом не вирішується.

З врахуванням викладеного зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –66 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 76 грн. 70 коп., в решті на позивача, за зустрічним позовом в повному обсязі на відповідача.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький хімремонт»м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова б. 17 ідентифікаційний код 00205877 на користь колективного підприємства «Аргон»Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Пивоварова 17 ідентифікаційний код 13388690 втрати від інфляції в сумі 2634 грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 907 грн. 40 коп., державне мито у сумі –66 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 76 грн. 70 коп., наказ видати.

3. В решті вимог за первісним позовом відмовити.

4. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

5. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на відповідача по справі.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

21 квітня 2008 року