Рішення № 16327991, 09.06.2011, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

0527 № 2-432/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міросєді А. І.

при секретарі Ульянцевій С.А.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача --

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (ПАТ «ДОПАС», 83086, м. Донецьк, пл. Комунарів 4, ЄДРПОУ 03113785) «про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди», -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного Акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є пенсіонерам за віком та має статус «Ветерана праці». Згідно положень п.12 ч.1 ст. 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» він має право на придбання квитка для проїзду у міжміському транспорті на пільгових умовах 100% знижки. 10 липня 2009 року він їздив по необхідності із м. Костянтинівка до м. Артемівська. Під час придбання квитка у цей день на автостанції у м. Костянтинівка не було жодних проблем, йому був наданий квиток на пільгових умовах. Однак, коли 10 липня 2009 року під час поїздки він звернувся до квиткової каси автовокзалу м. Артемівськ (який належить ПАТ «ДОПАС») для отримання пільгового квитка для проїзду назад у м. Костянтинівку та предявив посвідчення «Ветерана праці», то квитковий касир автовокзалу йому відмовила, незважаючи на його розяснення законодавства. Він негайно звернувся до керівника автовокзалу, однак йому квиток на пільгових умовах йому видати відмовили. Він звернувся із скаргою до ПАТ «ДОПАС», але йому надійшла відповідь про те, що для отримання пільгового квитка він повинен був надати до каси автовокзалу крім посвідчення «Ветеран праці» ще й довідку про середньомісячний загальний дохід його сімї за попередня 6 місяців. Він звертався до прокуратури м. Артемівська, де в ході перевірки встановлено порушення його прав посадовими особами ПАТ «ДОПАС». Також правомірність його дій підтверджена відповіддю Донецької обласної державної адміністрації. Діями посадових осіб відповідача йому спричинена моральна шкода, яка виразилася у душевних стражданнях, які він зазнав через протиправні дії посадових осіб відповідача, також він вимушений був витрачати свій час та кошти на оплату послуг юриста та направлення позову до суду. Розмір моральної шкоди він оцінює у 5000 грн. Просив визнати неправомірними дії посадових осіб автовокзалу м. Артемівськ ПАТ «ДОПАС» щодо відмови у наданні йому пільгового квитка без надання довідки про середній дохід сімї за попередні 6 місяців та стягнути з відповідача у відшкодування спричиненої йому моральної шкоди 5000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити. Також повідомив, що 10 липня 2009 року, коли йому було відмовлено у наданні квитка на пільгових умовах для проїзду з м. Артемівська у м. Костянтинівку, поїздку він здійснив іншим транспортом та не оплачував повну вартість квитка у касі автовокзалу м. Артемівська ПАТ «ДОПАС».

Представник відповідача у судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив та від нього не надходило заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, але надав до суду письмові заперечення проти позову.

Згідно ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та постановити заочне рішення на підставі доказів, що є у справі, про що позивач не заперечував.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши надані докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та віднесений до категорії ветеранів праці, що підтверджується відповідними посвідченнями (а.с. 19, 20).

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ветеранам праці надаються такі пільги: безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів в межах області (Республіки Крим) за місцем проживання.

10 липня 2009 року о 06.35 год. позивач виїхав із м. Костянтинівка до м. Артемівська, при цьому у квитковій касі м. Костянтинівка йому було надано квиток на пільгових умовах (а.с. 6).

В цей же день, 10 липня 2009 року позивач звернувся до квиткової каси автовокзалу м. Артемівськ ПАТ «ДОПАС» за придбанням квитка на пільгових умовах для проїзду у м. Костянтинівку, але посадовими особами автовокзалу м. Артемівськ йому було відмовлено у наданні квитка на пільгових умовах, що підтверджено відповіддю прокурора м. Артемівська за наслідками проведеної перевірки (а.с. 11) за зверненням позивача (а.с. 12).

На звернення до відповідача з приводу порушення його прав через ігнорування встановлених законом пільг, позивач отримав відмову (а.с. 8, 9, 15).

Внаслідок дій посадових осіб відповідача позивач вимушений був їхати до м. Костянтинівки іншими видами транспорту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт порушення з боку посадових осіб відповідача права позивача на безоплатний проїзд у приміському пасажирському транспорті, передбаченого п.12 ч.1 ст. 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Вирішуючи питання про наявність та розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок порушення його права на пільговий проїзд у приміському пасажирському транспорті, суд виходить з наступного.

Порушення права позивача на пільговий проїзд у приміському пасажирському транспорті з боку посадових осіб відповідача негативним чином вплинуло на душевний стан позивача, змусило його хвилюватися, оскільки фактично мало місце грубе ігнорування встановленої законом пільги для категорії осіб, до якої відноситься позивач.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Оскільки судом встановлено наявність моральної (немайнової) шкоди, спричиненої позивачу саме з вини та внаслідок дій посадових осіб відповідача через ігнорування встановлених законом пільг позивача, позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує вищезазначені обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, та вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної (немайнової) шкоди 1000 грн., що буде достатнім та справедливим відшкодуванням.

В частині позовної вимоги про визнання дій посадових осіб відповідача неправомірними (щодо відмови у наданні пільгового квитка без надання довідки про середній дохід сімї за попередні 6 місяців) суд вважає за необхідно відмовити, оскільки ст. 16 Цивільного кодексу України передбачений вичерпаний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів особи, і саме стягнення з відповідача на користь позивача 1000 грн. у відшкодування моральної (немайнової) шкоди буде необхідним і достатнім для захисту його порушеного права.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування витрат по сплаті: судового збору 8 грн. 50 коп. (а.с. 1), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. (а.с. 2).

На підставі Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ст.ст. 16, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 76, 209, 212-215 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (ПАТ «ДОПАС», 83086, м. Донецьк, пл. Комунарів 4, ЄДРПОУ 03113785) «про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди» задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (ПАТ «ДОПАС», 83086, м. Донецьк, пл. Комунарів 4, ЄДРПОУ 03113785) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної (немайнової) шкоди 1000 (одну тисячу) грн.

Стягнути з Публічного Акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (ПАТ «ДОПАС», 83086, м. Донецьк, пл. Комунарів 4, ЄДРПОУ 03113785) на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті: судового збору 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом і розяснити останньому, що він має можливість подати до суду заяву про перегляд заочного судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду. Заява, надана до суду про перегляд заочного рішення суду, може бути розглянута протягом пятнадцяти днів з дня її надходження до суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя