Постанова № 1632653, 31.03.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"31" березня 2008 р. Справа №6/902-А

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Полонському районі м. Полоне

до Відкритого акціонерного товариства " Полонське автопідприємство № 16844" м. Полонне

про стягнення32271,19 грн.

Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.

Представники сторін:

позивача Плакса С.П. –за довіреністю №04/08 від 27.03.2008р.

відповідача не з’явився

Суть спору:

Позивач з врахуванням зменшення позовних вимог просить суд згідно вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача 32271,19 грн. заборгованості до Пенсійного фонду України, яка складається із 27775,30 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та 4495,89 грн. заборгованості по пільгових пенсіях, призначених за списком 2, що виникла станом на 14.03.2008р.

В підтвердження позовних вимог посилається на ст.ст. 14, 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо сплати заборгованості по страхових внесках та на вимоги ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України щодо сплати заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить задоволити позов.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте у письмовому відзиві №46 від 13.03.2008р. проти позову заперечив з посиланням на те, що вказана заборгованість виникла у зв’язку із ненадходженням від Полонської райдержадміністрації коштів на перевезення пільгових категорій громадян (дане питання є предметом розгляду по справі №9/1219-А ). У зв’язку із цим, у відповідача відсутні кошти для сплати заборгованості до Пенсійного фонду України. Доказів сплати заборгованості суду не подав.

Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :

Відкрите акціонерне товариство „Полонське автопідприємство №16844” м. Полонне зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа Полонською райдержадміністрацією 18.01.1996р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №152-Р, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка №1319 головного управління статистики в Хмельницькій області), гідно п.1 ст. 14 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, реєстраційний №12.

У відповідача з врахуванням зменшення позовних вимог утворилась заборгованість до Пенсійного фонду України в розмірі 32271,19 грн., яка складається із:

- 27775,30 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що подавались відповідачем до Пенсійного фонду України за грудень 2007р., за січень 2008р., картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості;

- 4495,89 грн. фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали (працюють) на підприємстві відповідача на роботах із шкідливими та важкими умовами праці (за списком №2), що підтверджено розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2007р., призначених за списком 2 (пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”), що направлявся відповідачу, карткою особового рахунку платника, розрахунком суми заборгованості по пільгових пенсіях.

Позивачем, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виставлені відповідачу вимоги від 25.12.2007р. №Ю-14 про сплату 44272,35 грн. заборгованості, від 15.01.2008р. №Ю-14 про сплату 17001 грн. заборгованості відміткою про вручення вказаних вимог відповідачу 03.01.2008р. та 31.01.2008р. згідно поштових повідомлень, а також направлений відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2007р.

Оскільки заборгованість до Пенсійного фонду України в розмірі 32271,19 грн. (в тому числі 27775,30 грн. недоїмки по страхових внесках та 4495,89 грн. пільгових пенсій) в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, фактичні обставини справи, оцінюючи наведені доводи судом до уваги приймається наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і підлягають стягненню.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача по страхових внесках в розмірі 27775,30 грн. та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Крім того, із вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вбачається, що порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, зберігається і після втрати чинності з врахуванням вимог Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якого підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” об'єктом оподаткування для суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку.

У відповідності до п.п.6.1,6.4,6.8 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України(затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1(зареєстровано в Міністерстві Юстиції №64/8663 від 16.01.2004р.) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірах 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом приймається до уваги, що позивачем направлений відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за грудень 2007р., проте відповідач покладеного на нього обов’язку щодо погашення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у встановлений термін не виконав, доказів про сплату заборгованості по пільгових пенсіях в розмірі 4495,89 грн. не подав.

Крім того, судом враховується, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2007р., за січень 2008р. самостійно визначались розміри внесків, а вимоги про сплату заборгованості в установленому законом порядку не оскаржувались та не скасовані.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному об’ємі.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов управління Пенсійного фонду України в Полонському районі м. Полонне до Відкритого акціонерного товариства „Полонське автопідприємство №16844” м. Полонне про стягнення 32271,19 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Полонське автопідприємство №16844” м. Полонне, вул.. Нахімова, 31 (код 03119227) на користь управління Пенсійного фонду України в Полонському районі м. Полонне, вул. Полонне, вул. Л.Українки,97 (код 02725115) 27775,30 грн. (двадцять сім тисяч сімсот сімдесят п’ять гривень 30 коп.) недоїмки по страхових внесках, 4495,89 грн. (чотири тисячі чотириста дев’яносто п’ять гривень 89 коп.) пільгових пенсій.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. прим. :

- до справи,

- позивачу,

- відповідачу.