Вирок № 16316840, 10.06.2011, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 1-90/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2011 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі : головуючого-суддіПилипчука О.В.

при секретарі Сауляк Р.С.

з участю прокурораШвець А.І.

адвокатаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Томашпіль справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.Рига республіки Латвія, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, непрацюючого, одруженого, має на утримання двох неповнолітніх дітей, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.1, 286 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2011 року біля 22-00 год ОСОБА_2 умисно, з корисливих спонукань, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1, вартість якого згідно висновку експерта № 21 від 06.04.2011 року становить 9289, 80 грн, який знаходився на подвір»ї господарства ОСОБА_3, що розташоване по АДРЕСА_2 та належить на праві власності останньому, після чого з місця пригоди зник, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою винність в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом та допитом потерпілих.

З"ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз"яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом підсудного та потерпілих, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, цивільний позов по справі не заявлено.

По суті пред”явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_2 пояснив, що 22 березня 2011 року біля 09-00 год він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли до ОСОБА_6, в якого вживали спиртні напої. Ідучи додому ОСОБА_5 повідомила підсудному та ОСОБА_4, що хлопець на ім.»я ОСОБА_3 з смт Вапнярка винен їй гроші в сумі 150 грн та запропонувала поїхати до нього забрати гроші. Хлопці погодилися, тому ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_3 та попередила його про свій приїзд. Біля 20-00 год рейсовим автобусом усі троє виїхали з м.Тульчин в напрямку смт Вапнярка Томашпільського району. Приїхавши в смт Вапнярка, компанія зайшла в кафе на Привокзальній площі, де хлопці розпили 0,5 л горілки, а ОСОБА_5-0,5 л. пива. Після цього усі троє зайшли в інше кафе, а саме кафе «Вапнярчанка», де хлопці випили по 50 грам горілки, а ОСОБА_5-дві пляшки по 0,5 л пива.

Вийшовши з кафе, ОСОБА_5 повела хлопців до ОСОБА_3, оскільки знала, де той проживає. Зайшовши на подвір»я, почали стукати у двері, однак на стукіт ніхто не виходив, двері не відчиняв. В цей час підсудний підійшов до автомобіля, який знаходився на подвір»ї та виявив, що двері автомобіля були відчинені, ключі знаходилися у замку запалення, тому запросив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покататися, повідомивши останніх, що ОСОБА_3 дозволив йому користуватися автомобілем. ОСОБА_4 сів на переднє сидіння, а Волошенюк-на заднє. ОСОБА_2 завів автомобіль та поїхав до АЗС смт Вапнярка, оскільки мав намір заправити автомобіль пальним. Будучи добре пяним, підсудний рухався на швидкості біля 80 км/год. Ніяких перешкод на дорозі перед собою він не бачив, тому не слідкував за дорогою.

До свідомості ОСОБА_2 прийшов у Томашпільському РТМО, однак більше нічого він не пам»ятає.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засідання пояснила, що 22 березня 2011 року біля 9-00 год до неї з ОСОБА_4 прийшов ОСОБА_2 Разом з хлопцями вона перебувала до вечора. В ході розмови потерпіла повідомила хлопцям, що житель смт Вапнярка ОСОБА_3 винен їй гроші в сумі 150 грн та запропонувала поїхати до нього, щоб забрати гроші. ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що приїде до нього, на що він не заперечував. Хлопці погодилися та всі троє поїхали рейсовим автобусом в смт Вапнярка. Приїхавши на Привокзальну площу, компанія зайшла в кафе, де хлопці розпили пляшку ємкістю 0,5 л горілки, а вона-0,5 л пива. Потім троє зайшли в інше кафе, де ще хлопці випили по 50 гр горілки, а вона ще дві пляшки по 0,5 л пива. Після цього компанія пішла до ОСОБА_3 Потерпіла разом із ОСОБА_4 пішли до хати постукати у двері, однак на стукіт ніхто не відчинив. В цей час ОСОБА_5 почула, що завівся автомобіль, який стояв на подвір»ї, тому разом із ОСОБА_4 підійшли подивитися, хто саме його завів. ОСОБА_2 сказав сідати до автомобіля. Думаючи, що в автомобілі є ОСОБА_3, ОСОБА_4 з ОСОБА_5 сіли до автомобіля, однак, не виявивши там ОСОБА_3, почали кричати на ОСОБА_2, щоб він заглушив автомобіль. Не слухаючи друзів, ОСОБА_2 на великій швидкості виїхав на дорогу та поїхав в центр смт Вапнярка. Не слухаючи порад друзів зменшити швидкість, підсудний не помітив автомобіль «Газель», який стояв біля правого тротуару, та зіткнувся з ним.

В даний час потерпіла ОСОБА_5 ніяких претензій ні морального, ні матеріального характеру до підсудного ОСОБА_2 не має

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в обідній час 22 березня 2011 року до нього зателефонувала ОСОБА_5 і запитала, коли він поверне їй борг в сумі 150 грн, на що потерпілий відповів, що найближчим часом має намір повернути борг. ОСОБА_5 сказала, що прийде у смт Вапнярка за грошима, на що потерпілий пояснив, що має намір їхати до своєї тітки, тому вона може не застати його вдома.

Біля 17-00 год цього дня потерпілий ОСОБА_3 поїхав до своєї тітки ОСОБА_7. Додому повернувся біля 22-00 год і, залишивши ключі в автомобілі, зайшов в будинок та дивився телевізор.

Біля 23-00 год до свідка зателефонував товариш ОСОБА_8, який повідомив, що його автомобіль знаходиться на вул. Леніна смт Вапнярка і на ньому вчинено ДТП.

В даний час потерпілий ОСОБА_3 ніяких претензій ні морального, ні матеріального характеру до підсудного ОСОБА_2 не має, оскільки останній добровільно відшкодував йому завдані ним збитки.

Заслухавши показання підсудного ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3, суд вважає, що винність підсудного у вчиненні злочину доведена і його дії вірно кваліфіковано за ст.289 ч.1 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, та за ст.. 286 ч.1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу підсудного, який повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, добровільно відшкодував завдані ним збитки, а також те, що потерпілі не мають до нього ніяких претензій, вперше притягується до кримінальної відповідальності, однак вчинив злочин в стані алкогольного спяніння, і вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливі без ізоляції його від суспільства, а також вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_2 із застосуванням ст.. 75 КК України.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 286 ч.1, 289 ч.1 КК України і призначити йому покарання :

за ч.1 ст. 286 КК України-у виді двох років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами;

за ч.1 ст. 289 КК України-у виді трьох років шести місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі строком на три роки шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, призначивши йому іспитовий строк тривалістю два роки та покласти на нього обов”язки, передбачені п. 2, 3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання і роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 562,56 грн на користь МВС України в особі НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області МФО 802015 код 24525055 р/р 31250272210172 - судових витрат за проведення по справі судово-авторознавчої експертизи.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний.

Суддя:О. В. Пилипчук