Постанова № 16307237, 06.05.2011, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу: 06.05.2011

Справа № 4-889/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

06 травня 2011 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Соловйовій А.С., за участю прокурора Бреславського О.В., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за скаргою ОСОБА_2, на постанову старшого слідчого з ОВС ПМ ДПА у Запорізькій області Холод Н.Ю. від 31.01.2011 року про порушення кримінальної справи № 141101 відносно директора ЗАТ «ТБ «Електроснаб»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2011 року ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя зі скаргою на постанову старшого слідчого з ОВС ПМ ДПА у Запорізькій області Холод Н.Ю. від 31.01.2011 року про порушення кримінальної справи № 141101 відносно директора ЗАТ «ТБ «Електроснаб»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України. Вважає, що вказана постанова про порушення кримінальної справи є незаконною та підлягає скасуванню, так як на час порушення кримінальної справи були відсутні приводи і підстави для порушення кримінальної справи та рішення прийнято без достатнього обґрунтування.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2, скаргу підтримала, наполягала на її задоволенні за мотивами, викладеними у ній. Згідно її пояснень, акт перевірки, на підставі якого порушено кримінальну справу, складено в березні 2009 року, а кримінальну справу порушено майже через 2 роки по тому. При цьому, після відмови в порушенні кримінальної справи, слідчим фактично додаткова перевірка не проводилась та не встановлено жодних нових обставин, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину. Крім того, слідчим не враховано подання підприємством в квітні 2009 року до ДПІ уточненого розрахунку у звязку з самостійним виправленням помилок, що зменшив розмір відшкодування.

Заявник ОСОБА_2 підтримав доводи викладені захисником та пояснив, що умислу на скоєння злочину він не мав, розрахунки підприємства з боржниками за допомогою векселів не суперечить чинному законодавству, а також те, що акт податкової інспекції від 10.03.2009 року підприємством спочатку не оскаржувався в звязку з самостійним виправленням помилок в декларації, однак на цей час вказаний акт ДПІ оскаржено і апеляція знаходиться на розгляді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Прокурор Бреславський О.В. та слідчий, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, проти задоволення вищезазначеної скарги заперечували в повному обсязі, посилаючись на те, що на час винесення оскаржуваної постанови були приводи та підстави для її порушення. При цьому, прокурор пояснив, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності з діючим законодавством, а наявність умислу на скоєння злочину повинно бути встановлено в ході проведення досудового слідства.

Слідчий Холод Н.Ю. в судове засідання не зявилась, причини своєї неявки суду не повідомила.

Заслухавши думку осіб, які приймають участь у розгляді скарги, дослідивши матеріали скарги та матеріали, надані прокурором, на підставі яких було порушено кримінальну справу, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною: повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, якою врегульовано порядок порушення справи, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

При цьому, зі змісту ст. 98 КПК України випливає, що за наявності законних приводів (заяв або повідомлень про злочин) і достатніх підстав (доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину), а також за відсутності обставин, що виключають провадження по кримінальній справі, прокурор, слідчий, дізнавач або суддя виносять постанову про порушення кримінальної справи.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, слідчий є особою компетентною на прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

Згідно ст. 94 ч. 2 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Судом встановлено, що 31.01.2011 року старшим слідчим з ОВС ПМ ДПА у Запорізькій області Холод Н.Ю. винесено постанову про порушення кримінальної справи № 141101 відносно директора ЗАТ «ТБ «Електроснаб»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

29.03.2011 року постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, скарга ОСОБА_2 на вищевказану постанову про порушення кримінальної справи, залишена без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21.04.2011 року апеляція заявника ОСОБА_2 і його захисників з цього приводу задоволена частково, постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2011 року скасована, а матеріали справи направлено на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Як зазначено в постанові слідчого, приводом для порушення кримінальної справи №141101 є безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, що зафіксовано в рапорті зареєстрованому в Книзі обліку інформації про злочини та пригоди 31.03.2009 року під № 41, що передбачено п. 5 ст. 94 КПК України. Підставами для порушення кримінальної справи, вказано наявність достатніх даних, які вказують на наявність в діяннях директора ЗАТ «ТБ «Електроснаб»ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: матеріалів дослідчої перевірки , що зареєстровані в КОЗП ВПМ ДПА у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 41 від 31.03.2009 року; акту № 26\23-2\31831117 від 10.03.2009 року позапланової виїзної перевірки ЗАТ «ТБ «Електроснаб» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; документів первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності ЗАТ «ТБ «Електроснаб», пояснень директора ОСОБА_2.

Як вбачається з наданих суду в порядку ч. 6 ст. 236-8 КПК України і досліджених в судовому засіданні матеріалів, на підставі яких порушено кримінальну справу № 141101, на момент прийняття рішення про порушення кримінальної справи № 141101 слідчий мав наступну інформацію та матеріали:

- копію протоколу № 1 установчих зборів засновників ЗАТ «ТБ «Електроснаб»від 06.02.2002 року про створення підприємства;

- копію наказу № 004 від 01.07.2002 року про прийняття ОСОБА_5 на посаду головного бухгалтера ЗАТ «ТБ «Електроснаб»;

- копію наказу № 13-К від 30.06.2010 року про прийняття ОСОБА_6 на посаду головного бухгалтера ЗАТ «ТБ «Електроснаб»з іспитовим строком на 1 місяць;

- копію Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- копію наказу № 001-П від 07.02.2002 року про призначення ОСОБА_2 головою правління ЗАТ «ТБ «Електроснаб»;

- копію трудового контракту з ОСОБА_2 від 07.02.2002року;

- копію Статуту ЗАТ «ТБ «Електроснаб»;

- копію Акту № 26\23-2\31831117 від 10.03.2009 року позапланової виїзної перевірки ЗАТ «ТБ «Електроснаб»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку на грудень 2008 року;

- копію корінця до податкового повідомлення-рішення форми «В1»№ 0000992302\0 від 16.03.2009 року;

- копію податкової декларації з податку на додану вартість ЗАТ «ТБ «Електроснаб»за 2008 рік, з Додатками № 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ», «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»та «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»;

- пояснення голови правління ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_5.

Однак, наявність у справі вищевказаних документів, само по собі не є і не може бути доказом скоєння злочину як особою стосовно якої порушено кримінальну справу, так і взагалі іншими посадовими особами.

Так, в судовому засіданні заявником та його захисником надано суду копію Уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість за 2008 рік у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, які супровідним листом № 29\04-Н від 29.04.2009 року ЗАТ «ТБ «Електроснаб»направило начальнику ДПІ Жовтневого району м. Запоріжжя, з відповідною відміткою про отримання.

Згідно ж постанови про порушення кримінальної справи, 10.03.2009 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя складено Акт № 26\23-2\31831117 позапланової виїзної перевірки ЗАТ «ТБ «Електроснаб»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 194229,23 грн. за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у жовтні та листопаді 2008 року на розрахунковий рахунок платника податку у банку відповідно до затвердженого плану перевірки.

Крім того, згідно тієї ж таки постанови про порушення кримінальної справи, в ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_2, будучи директором ЗАТ «ТБ «Електроснаб», у жовтні та листопаді 2008 року включив до податкового кредиту суми ПДВ, які виникли в результаті взаємовідносин ЗАТ «ТБ «Електроснаб»з ТОВ «ТБ «Д.М.М.»та ТОВ «Мерідіан-центр». При цьому, фактично ЗАТ «ТБ «Електроснаб»розрахувалось за поставлений товар із вказаними підприємствами у вексельній формі. Таким чином, в результаті дій ОСОБА_2, ЗАТ «ТБ «Електроснаб»безпідставно включено до рядку 2.1 «Декларації з податку на додану вартість»за грудень 2008 року ПДВ у розмірі 194229,23 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року на вказану суму.

З цього слідчий робить висновок про те, що ОСОБА_2 вчинив закінчений замах на заволодіння бюджетними коштами, шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість.

При цьому, особою, яка винесла постанову про порушення кримінальної справи враховані лише пояснення голови правління ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_5, які вони надали 09.04.2009 року, тобто відразу після проведення перевірки, та не враховано обставини, що виникли 29.04.2009 року коли цими ж посадовими особами ЗАТ «ТБ «Електроснаб»зроблено Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, які супровідним листом № 29\04-Н від 29.04.2009 року направило начальнику ДПІ Жовтневого району м. Запоріжжя і отримано ним.

Дії ОСОБА_2 слідчим кваліфіковані як закінчений замах на заволодіння бюджетними коштами, шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість.

Однак, слідчим також не враховано, що процес бюджетного відшкодування включає в себе не тільки подання податкової декларації, а і проведення органами державної податкової служби заявленого відшкодування з метою достовірності його нарахування. Обовязковість такої перевірки встановлено п.п. 7.7.5 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на той час. Отже, тільки після проведення перевірки та надання висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства повертає платнику податку, зазначеному у висновку ДПІ, суму бюджетного відшкодування, шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.

Такі ж самі норми містить і Порядок відшкодування податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України та головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209\72.

Таким чином, сам факт встановлення неправильності нарахування ПДВ, не свідчить про намір службової особи привласнити бюджетні кошти, а є лише підставою для процедури адміністративного оскарження.

Крім того, пункт 5.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України та головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209\72, визначає відповідальність платника податку за достовірність заявлених до відшкодування сум ПДВ, і якщо за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації з податку на додану вартість, то сума такого завищення вважається сумою податкового відшкодування, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, то платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Хоча наслідок дій ОСОБА_2 державі не завдано матеріальних збитків, в постанові про порушення кримінальної справи слідчим взагалі не зазначено за якими операціями, з якими контрагентами та на які суми протиправно включені до бюджетного відшкодування.

Слідчим також не вказано якому нормативному акту суперечить, на його думку, розрахунок ЗАТ «ТБ «Електроснаб»за поставлений товар із іншими підприємствами у вексельній формі.

Крім того, одним з основних доказів, який на думку слідчого свідчить про скоєння злочину ОСОБА_2 є Акт № 26\23-2\31831117 позапланової виїзної перевірки ЗАТ «ТБ «Електроснаб»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість 2008 року. Однак, слідчим при цьому взагалі не враховано поданий підприємством Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Таким чином, рішення старшого слідчого Холод Н.Ю. про порушення кримінальної справи № 141101 від 31.01.2011 року, фактично прийнято без проведення необхідних перевірочних дій і у слідчого не було достатніх приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України.

Отже, данні обставини вказують на те, що дана постанова про порушення кримінальної справи винесена в порушення вимог ст.ст. 94, 98 КПК України.

Вищевикладене, на думку суду, свідчить про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 та скасування постанови старшого слідчого з ОВС ПМ ДПА у Запорізькій області Холод Н.Ю. від 31.01.2011 року про порушення кримінальної справи №141101 відносно директора ЗАТ «ТБ «Електроснаб»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 16 ст. 236-8 КПК України, за результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, суддя своєю мотивованою постановою: залишає скаргу без задоволення, або задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 від 21.02.2011 року задовольнити.

Постанову старшого слідчого з ОВС ПМ ДПА у Запорізькій області Холод Н.Ю. від 31.01.2011 року про порушення кримінальної справи № 141101 відносно директора ЗАТ «ТБ «Електроснаб»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України, - скасувати.

Копію постанови направити прокурору Запорізької області, в СУ ПМ ДПА у Запорізькій області, заявнику ОСОБА_2 та його захиснику ОСОБА_1.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Запорізької області протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя В.О. Макаров