Постанова № 1630117, 05.03.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2008 № 26/363

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Авдєєва П.В.

Коршун Н.М.

За участю представників:

від позивача: Шевельов І.О. – представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "ПРОСТО-страхування"

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.08.2006

у справі № 26/363 (Пінчук В.І.)

за позовом ЗАТ "Акціонерна страхова компанія з наданням екстреної медичної допомоги іноземним громадянам"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

третя особа відповідача

третя особа позивача

про стягнення 71 992,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2006 року Закритим акціонерним товариством “Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” заявлено позов про стягнення частки страхового відшкодування в розмірі 71992,80 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.08.2006р. в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, Закрите акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 16.08.2006р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції недостатньо досліджені обставини, які свідчать про допущення позивачем технічної помилки при поданні інформації до відповідача щодо даних об”єкта страхування.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на нього, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне.

02.11.2005р. ЗАТ "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам" та Буланцов В.С. уклали договір добровільного страхування №101880 серії АТК майнових інтересів власника автомобіля марки “Lexus LX 470” (д.н. АА 7935 АХ , номер кузова кузова JTJHTOOW564005921), вартість якого відповідно до довідки рахунку № 097290 від 02.11.2005р. становить 545898 грн.

Відповідно до угоди про факультативне перестрахування та ретроцесію №26 від 07.04.2004р. та ковер - нота № 118 - 2/2005 від 04.11.2005р. відповідач СТ зДВ СК "Гарантія" прийняло під страховий захист частку майнового інтересу власника вищевказаного автомобіля, який первісно був прийнятий позивачем, як перестрахувальником відповідно до договору №101880 серії АТК від 02.11.2005р.

Відповідальність по договору перестрахування, яку взяв на себе відповідач СТзДВ СК "Гарантія", становить 80 000 грн., франшиза по ризику пошкодження становила - 0%, незаконне заволодіння -10%.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про страхування” перестрахування- страхування одним страховиком ( цементом,перестрахувальником) на визначених договором умова ризику виконання частини своїх обов”язків перед страхувальником у іншого страховика ( перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 08-2309 від 21.12.2005р. відповідачу було направлено повідомлення про те, що 18.12.2005р. в м. Києві на проспекті Героїв Сталінграду відбулося викрадення автомобіля марки “Lexus LX 470” (д.н. АА 7935 АХ ), застрахованого в позивача по полісу АТК 101880 від 02.11.2005р.

Встановлено, що вищевказаний випадок визнаний страховим, про що свідчить страховий акт № 130 від 05.04.2006р. та проведено розрахунок суми страхового відшкодування.

Збиток розраховано відповідно до Правил страхування, Договору про співробітництво по факультативному перестрахуванні та ретроцесію №26 від 07.04.2004р. та ковер-нота № 118-2/2005 р. від 04.11.2005р., довідки-рахунку ТОВ “Орлан-Авто” № 097290 від 02.11.2005р.

Платіжним дорученням № 2711 від 11.04.2006р. та платіжним дорученням № 2712 від 11 квітня 2006р. позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 454 500 грн.

20.04.2006р. позивач листом № 08-935 направив відповідачу пакет документів щодо необхідності проведення виплати частки страхового відшкодування по страховому випадку, який мав місце з автомобілем марки “Lexus LX 470” (д.н. АА 7935 АХ ), та був перестрахований в СТзДВ СК “Гарантія”.

Частка відповідальності ЗАТ СК "Альтернатива складає 15, 84 % від належної суми відшкодування, тобто 71 992,80 грн.

Згідно зі ст. 12 Закону України “Про страхування” страховик ( цемент, перестрахувальник), який уклав з пере страховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

Листом № 347 від 29.05.2006р. відповідач відмовив позивачу в проведенні виплати страхового відшкодування у зв”язку з тим, що згідно з Ковер-нот № 118-2/2005 від 04.11.2005р. була прийнята відповідальність по іншому автомобілю LEXUS LX 470, державний № АА 8882 КВ, 2005 року випуску, номер кузова ІТІНТООW264005121; у номері кузова виявлені помилки в 2 літерах та 2 цифрах, державний номер автомобіля зазначений зовсім інший: АА 7935 АХ замість АА 8882 КВ, що на думку відповідача не дає підстав для відшкодування збитків.

Позивач 04.05.2006р. направив відповідачу аргументовані пояснення на листи відповідача щодо допущених помилок в ковер- ноті № 118 -2/2005 від 04.11.2005р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не відмовляється нести відповідальність по перестрахувальному захисту, однак, лише щодо автомобіля “ LEXUS LX 470”, державний № АА 8882 КВ, 2005 року випуску, номер кузова ІТІНТООW264005121, який застраховано згідно з Ковер-нот № 118-2/2005р. від 04.11.2005р.

Щодо зазначених обставин колегією суддів встановлено наступне.

Пунктом 5.2. Ковер-ноту № 118-2/2005 від 04.11.2005р. об”єктами перестрахування між позивачем та відповідачем був автомобіль марки “ LEXUS LX 470”, державний № АА 8882 КВ, номер кузова ІТІНТООW264005121.

За приписами ч. 1 ст.981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов”язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Встановлено, що даний автомобіль був прийнятий на страхування відповідно до поліса АТК № 101880 від 02.11.2005р., підписаного сторонами. В зазначеному полісі погоджені всі істотні умови договору страхування, в тому числі предмет договору страхування – майновий інтерес власника автомобіля відповідної марки , державного номеру, номеру кузова, страхова сума, тощо.

За змістом Поліса АТК № 101880 від 02.11.2005р., який є основним документом при проведенні перестрахування, є документом суворої звітності та з якого в подальшому виписується сам об”єкт страхування, об”єктом страхування є : автомобіль марки “ LEXUS LX 470”, державний № АА 7935 АХ , номер кузова JTJHTOOW564005921.

Даний Договір зазначався у всіх звітах та був задекларований згідно з правилами та нормами страхування.

Тобто, викладене свідчить про те, що позивачем під час надання інформації до відповідача про об”єкт страхування були допущені технічні помилки, а саме :

помилково вказаний державний номер – АА 8882 КВ відповідно до договору № 101875 від 26.10.2005р. позивачем було прийнято під страховий майновий інтерес власника автомобіля “ SUBARU Forester”, державний номер якого АА 8882 КВ ;

помилково вказаний номер кузова автомобіля ІТІНТООW264005121.

Встановлено, що зазначений номер кузова не існує та не належить жодному автомобілю.

Відповідно до п.9.1 Угоди про факультативне перестрахування та ретроцесію № 26 від 07.04.2004р. ( далі- Угода) будь-які ненавмисні помилки або недоліки з боку Страховика або Перестраховика не позбавляють сторони прав та не звільняють від обов”язків за договором при умові, що інша сторона була інформована про такі помилки та недоліки одразу після їх виявлення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання положень пункту 9.1 даної Угоди після виявлення зазначених вище помилок листом № 08-1006 від 04.2006р. повідомив про виявлену помилку відповідача, а також всіх перестраховиків, у яких було перестраховано майновий інтерес власника зазначеного вище автомобіля.

Згідно з п.10.4.7 Угоди перестраховик має право відмовити у виплаті своєї частки страхового відшкодування або зменшити її, якщо Страховик навмисно надав Перестраховику неповні або перекручені дані про оригінальний договір страхування.

Слід зазначити, що колегією суддів не встановлено обставин, які свідчили б про навмисні дії Страховика щодо надання Перестраховику неповних або перекручених даних про оригінальний договір страхування.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зважає на те, що позовні вимоги ЗАТ “Акціонерна страхова компанія з наданням екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу та спростовують висновки суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог є помилковим, тому апеляційна скарга ЗАТ “Акціонерна страхова компанія з наданням екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачене ним державне мито за подання позову та апеляційної скарги, витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія з наданням екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” на рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2006 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2006 року у справі № 26/363 скасувати.

3. Позов Закритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія з наданням екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” задовольнити.

4. Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю “Гарантія” (04070, м. Київ, вул.. Шекавицька, 42, кв.27, р/р 2650400017835 в ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 300670, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Закритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія з наданням екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” (04050, м.Київ, вул.. Герцена, 10, р/р 2650324 в АППБ „Аваль”, МФО 300335, код 24745673) частку страхового відшкодування у сумі 71 992,80 грн.

5. Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю “Гарантія” (04070, м. Київ, вул.. Шекавицька, 42, кв.27, р/р 2650400017835 в ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 300670, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Закритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія з наданням екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” (04050, м.Київ, вул.. Герцена, 10, р/р 2650324 в АППБ „Аваль”, МФО 300335, код 24745673) витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 730 грн., за подання апеляційної скарги в сумі 365,50 грн. та витрат по сплаті інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

6. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

7. Матеріали справи № 26/363 направити до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Корсак В.А.

Судді Авдєєв П.В.

Коршун Н.М.