Рішення № 16300516, 14.06.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-1398/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі Челядник Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ДП «ВК «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ДП «ВК «Краснолиманська», про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування вимог за позовом зазначила, що вона є вдовою загиблого ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська».

19.07.2004 року у результаті нещасного випадку на ДП «ВК Краснолиманська»її чоловік загинув під час виконання трудових обов'язків, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Відповідно до акту спеціального розслідування аварії, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_2, смерть чоловіка настала в результаті впливу вибуху метано-повітряної суміші.

Вважає, що загибеллю чоловіка їй та її неповнолітньому сину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 спричинена моральна шкода, яка полягає у наступному.

Це був масовий смертельний випадок на підприємстві, ІНФОРМАЦІЯ_2 загинуло ще 35 чоловік. Поховання чоловіка, як і інших працівників підприємства було дуже жахливим через велику кількість людей, які, як і вона, страждали, що ще більше посилювало її горе.

Смерть чоловіка була жахливою, його тіло було обгорілим, тому вона неймовірно страждала, розуміючи, якою болісною смертю загинув її чоловік.

Моральна шкода спричинена ще й через несподівану смерть чоловіка, оскільки на момент смерті йому виповнилося лише 29 років , він був ще дуже молодою людиною. Її чоловік не хворів і міг би ще довго жити. Він був їй опорою у житті, а зараз їй його дуже не вистачає.

На час загибелі чоловіка вона була вагітна. Строк вагітності 1 місяць. Дитину вона народила у лютому 2005 року. Це їхня перша дитина з чоловіком, яку вони довго чекали і так сталося, що народила вона сина вже після смерті батька. Вони жили з чоловіком з 1998 року. Перша дитина в 2000 році померла одразу після народження, потім у 2002 році був викидень. І тільки сина ОСОБА_2 їй вдалося виносити та народити, хоча після загибелі чоловіка на фоні психостресу у 8-9 тижнів вагітності у неї була загроза викидня, про що зазначено в довідці дитячої консультації.

Вона вважає, що її психічний стан став причиною вродженої кавернозної гемангіоми спини дитини. У шість місяців йому була зроблена операція по видаленню пухлини. З 2009 року син ОСОБА_2 знаходиться на «Д»обліку у лікаря невропатолога ДП № 1 з діагнозом невроз, навязливих мигань, з приводу якого він курсами отримує амбулаторне лікування.

Для неї син ОСОБА_2 сенс її життя, частинка її загиблого чоловіка, вона завжди за нього дуже хвилюється. Дитина залишилася без уваги та турботи батька, через що дуже страждає, що додає їй моральних страждань. Вона намагалася приділяти дуже багато уваги а себе та за батька.

На час загибелі чоловіка їй було 25 років, вона не могла собі уявити, що в такому віці залишиться вдовою. Не зважаючи, що вже минуло більше 6 років, її особисте життя не влаштоване. Вона живе сама і виховує сина. Їй дуже важко вистроювати відносини з іншими чоловіками, хоча розуміє, що сину дуже потрібне чоловіче виховання.

Після того, як загинув чоловік, її життя змінилося, їй потрібно додавати додаткових зусиль для організації свого життя. Вона і досі знаходиться в пригніченому стані.

Дитина страждає від того, що немає найдорожчої людини - батька. І ця втрата є невідновною.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Завдану їй моральну шкоду позивач просить оцінює в 100000 грн. їй та 50000 грн. її сину, а всього 150000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» позов не визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров Донецької області в судове засідання не з»явився, про час і місце розряду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, на розсуд суду.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ДП «ВК «Краснолиманська»з вересня 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач ОСОБА_1 перебувала в юридичному шлюбі з ОСОБА_3 з 05.09.1998 року (а.с. 10).

Від шлюбу у них народився син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у результаті нещасного випадку на ДП «ВК «Краснолиманська»ОСОБА_3 загинув під час виконання трудових обов'язків, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 14)., актом про нещасний випадок за формою Н-1 (а.с. 4-5), протоколом засідання урядової комісії із рослідування аварії з груповим нещасним випадком (а.с. 6-8).

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України позивач ОСОБА_1 та її неповнолітній син ОСОБА_2 є особами, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.

Пунктом 2 частини 2 вказаної статті передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів.

Як наслідок, у даному випадку моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинила порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача, пов”язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, Гірничого Закону України, „Правил безпеки у вугільних та сланцевих шахтах”, що стало причиною нещасного випадку, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_3

Між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків, тобто смертю потерпілого і заподіянням моральної шкоди його близьким, є прямий причинний зв”язок, а також є вина відповідача у настанні вказаних негативних наслідків, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім”єю.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є дружиною загиблого ОСОБА_3 (а.с. 10).

Неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином загиблого ОСОБА_3 (а.с. 9).

Внаслідок смерті ОСОБА_3, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, позивачу ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 відповідачем було спричинено моральну шкоду, а саме:

Судом встановлено, що у зв”зку зі смертю ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку на виробництві завдано моральну шкоду позивачу ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2, яка полягає у душевних, психічних стражданнях, яких вони зазнали в зв»язку з втратою близької людини чоловіка та батька відповідно, характер яких полягає в тому, що їх неможливо відновити.

Смерть ОСОБА_3 була жахливою, його тіло було обгорілим, тому позивач ОСОБА_1 неймовірно страждала, розуміючи, якою болісною смертю загинув її чоловік.

Моральна шкода спричинена ще й через несподівану смерть чоловіка, оскільки на момент смерті йому виповнилося лише 29 років , він був ще дуже молодою людиною. Її чоловік не хворів і міг би ще довго жити. Він був їй опорою у житті, а зараз їй його дуже не вистачає.

На час загибелі чоловіка позивач ОСОБА_1 була вагітна. Строк вагітності 1 місяць. Дитину вона народила у лютому 2005 року. Це їхня перша дитина з чоловіком, яку вони довго чекали і так сталося, що народила вона сина вже після смерті батька. Вони жили з чоловіком з 1998 року. Перша дитина в 2000 році померла одразу після народження, потім у 2002 році був викидень. І тільки сина ОСОБА_2 їй вдалося виносити та народити, хоча після загибелі чоловіка на фоні психостресу у 8-9 тижнів вагітності у неї була загроза викидня, про що зазначено в довідці дитячої консультації.

Син ОСОБА_2 народився з вродженою кавернозною гемангіомою спини дитини. У шість місяців йому була зроблена операція по видаленню пухлини. З 2009 року син ОСОБА_2 знаходиться на «Д»обліку у лікаря невропатолога ДП № 1 з діагнозом невроз, навязливих мигань, з приводу якого він курсами отримує амбулаторне лікування.

Для позивача ОСОБА_1 син ОСОБА_2 сенс її життя, частинка її загиблого чоловіка, вона завжди за нього дуже хвилюється. Дитина залишилася без уваги та турботи батька, через що дуже страждає, що додає їй моральних страждань. Вона намагалася приділяти дуже багато уваги а себе та за батька.

На час загибелі чоловіка їй було 25 років, вона не могла собі уявити, що в такому віці залишиться вдовою. Не зважаючи, що вже минуло більше 6 років, її особисте життя не влаштоване. Вона живе сама і виховує сина. Їй дуже важко вистроювати відносини з іншими чоловіками, хоча розуміє, що сину дуже потрібне чоловіче виховання.

Після того, як загинув чоловік, її життя змінилося, їй потрібно додавати додаткових зусиль для організації свого життя. Вона і досі знаходиться в пригніченому стані.

Дитина страждає від того, що немає найдорожчої людини - батька. І ця втрата є невідновною.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину фізичних і душевних страждань кожного з позивачів, те, що ці страждання у них довічні, ступень вини відповідача, а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, що узгоджується з роз”ясненнями, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5), де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягнувши на користь позивача ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 по 50000 грн. на користь кожного.

Оскільки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є малолітньою особою, не досяг чотирнадцяти років, то у відповідності до ст. ст. 31, 32 ЦК України суми моральної шкоди, що належать йому, повинні бути стягнуті з відповідача на користь його законного представника, тобто позивача ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: 8,50 грн. по сплаті судового збору та 15,00 грн. по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 23, 268, 1168 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», р\р 26003301241 в Філії-Красноармійське відділення № 2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй та її неповнолітньому сину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 50000 (пятдесят тисяч) грн. на користь кожного, а всього 100000 (сто тисяч) грн.

Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», р\р 26003301241 в Філії-Красноармійське відділення № 2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

14.06.2011