Рішення № 1629762, 03.04.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" квітня 2008 р. Справа № 235/12-05/6-08

14.30 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючий суддя Маляренко А.В.

при секретарі Поднебес О.В

розглянувши адміністративну справу №235/12-05

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Бережанська пересувна механізована

колона –3”, м. Березань

до: 1)Баришівської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області,

смт. Баришівка;

2)Приватного підприємства „С.В.Т.”, м. Березань

про визнання недійсним договору купівлі - продажу

Представники сторін:

від позивача Скорина О.О.(довіреність №15 від 17.12.2006р.)

від відповідача 1 не з’явився ;

від відповідача 2Чейчук М.В.(довіреність б/н від 01.12.2007р.);

Обставини спору:

В господарський суд Київської області надійшла позовна заява за позовом Відкритого акціонерного товариства „Бережанська пересувна механізована колона –3”, м. Березань до 1)Баришівської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області, смт. Баришівка та Приватного підприємства „С.В.Т.”, м. Березань про визнання недійсним договору купівлі –продажу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем, при укладанні договору, норм Конституції, Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та цивільного законодавства.

Представник позивача надав суду заяву про зміну підстав позову та просить суд визнати договір недійсним.

Відповідачі позов не визнають, позовні вимоги вважають недійсними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

встановив:

Баришівською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області 22.10.2002 року було прийнято рішення №36 про стягнення коштів та продаж інших активі платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та складено акт опису активів ВАТ „Бережанська пересувна механізована колона - 3”, а саме: КАМАЗ 54-10. державний номерний знак 47-54 КХО, 1999 року випуску та автокран ЗІЛ державний номерний знак 00-56 КХР, 1998 року випуску, які передано на відповідальне зберігання керівнику ВАТ „Бережанська пересувна механізована колона-3” –Охріменку В.В.

Судом встановлено, що 24.06.2004 року на Торговій біржі „Універсальна товарно-сировинна біржа” були проведені прилюдні торги з продажу активів платника податку ВАТ „ПМК-3”, які перебували у податковій заставі.

За результатами проведення торгів, між Баришівською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області та приватним підприємством „С.В.Т.” було укладено договір купівлі –продажу №00038, згідно з умовами якого ПП „С.Т.В.” набуло право власності на автомобіль ЗІЛ 133 ГЯ КС-3575 А, 1988 р.в., держ. знак 00-56 КХР, техпаспорт ВР № 685537, шасі № 125997, двигун № 330892, який належав на праві повного господарського відання ВАТ „Березанське ПМК-3 ”. Договір зареєстрований на Товарній біржі „Універсальна товарно –сировинна біржа”.

Приватне підприємство „С.В.Т.” придбав зазначений автомобіль за 21 473,1 грн. без ПДВ, та 4 294,62 грн. ПДВ.

Позивач зазначає, що не був повідомлений організаторами аукціону щодо продажу зазначеного автомобіля, в результаті чого ВАТ „ПМК-3” не мав можливості прийняти участь в аукціоні.

Погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами повинно здійснюватися на підставі норм Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, „Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі” та „Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі”.

Пункт 10.2.4 ст.10 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначає, що при продажу активів на товарних біржах податковий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого активу за дорученням податкового органу на умовах найкращої цінової пропозиції. Однак продаж автокрану був здійснений за залишковою вартістю не зважаючи на те, що на ринку існує попит на таку техніку.

Відповідно до п.10.3.1 ст.10 Закону „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” організатором аукціону по продажу активів позивача, що перебували в податковій заставі, повинна була виступити біржа, визначена центральним податковим органом на конкурсних засадах . Однак, продаж заставленого майна позивача здійснила брокерська контора Товарно –сировинної біржі № 31, що не була визначена Баришівською ОДПІ на конкурсних засадах.

Як вбачається із матеріалів справи, договір № 59 про реалізацію на біржових торгах транспортних засобів, які знаходяться в податковій заставі, був укладений між Баришівською ОДПІ та брокерською конторою Товарно –сировинної біржі № 31за день до укладання оспорюваного договору купівлі –продажу транспортного засобу від 24.06.2004р.

В порушення п.10.3.2 ст.10 Закону„Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, інформація про час та умови проведення прилюдних торгів активами платників податків при продажу активів на біржовому ринку взагалі не була оприлюднена відповідною товарною біржею.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Матеріальні цінності визначаються активами платника податків, що належать юридичній чи фізичній особі на праві власності або повного господарського відання, тому вони підлягають конституційному захисту як об’єкт права власності.

Рішенням Конституційного суду України по справі №1-9/2005 від 24.03.2005 року у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень п.1.17 ст.1, ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(справа про податкову заставу) зазначено, що сутність податкової застави полягає в запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами.

Активами платника податків згідно з п.1.7 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Стаття 3 вказаного Закону зазначає, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а згідно вимоги ст.215 Цивільного кодексу недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 ЦК є підставою для визнання правочину недійсним.

Судом встановлено, що позивач не звертався до суду з позовом про звернення стягнення на активи боржника, а отже, продаж майна відбувся не на підставі рішення суду.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання договору купівлі –продажу від 24 червня 2004 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст. ст.203,215 Цивільного кодексу, ст.ст.49, 82, 83, 84, 85 ГПК, господарський суд,-

постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір купівлі –продажу від 24 червня 2004 року, укладений між Баришівською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області та приватним підприємством „С.В.Т.” недійсним.

3. Стягнути з Баришівської об’єднаної податкової інспекції Київської області (07500, смт. Баришівка, Київської області, вул. Леніна,48, ідентифікаційний код 19422347) на користь Відкритого акціонерного товариства „Бережанська пересувна механізована колона -3” (07541, м. Березань, Київська область, вул. Войкова,42, код ЄДРПОУ 05428564) 342 (триста сорок дві) грн.68 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя А.В. Маляренко