Постанова № 1629486, 29.04.2008, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"29" квітня 2008 р.

Справа № 8/75

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні при секретарі судового засідання Горловій М.С. адміністративну справу №8/75

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кіровоград

до відповідача: державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград

про визнання недійсним рішення

Представники сторін:

від позивача - Дудка А.Л., начальник юридичного відділу, довіреність №214/07 від 14.01.2008 р.; Стеценко О.О., юрисконсульт першої категорії, довіреність № 216/07 від 14.01.2008 р.

від відповідача - не з"явився.

Час прийняття постанови 16:25 год.

Відкритим акціонерним товариством “Кіровоградобленерго” подано позовну заяву про визнання недійсним рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 27.06.2001 р. № 740-23-1/23226362/6450.

У зв'язку із частковим скасуванням оскаржуваного рішення податковими органами вищого рівня ( т. 1 а.с. 93-99), заявою від 18.03.2002 р. позивач уточнив свої вимоги та просить суд визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 27.06.2001 р. № 740-23-1/23226362/6450 в частині донарахування податку на прибуток – 4026870 грн., фінансових санкцій за порушення – 1006718 грн.; земельного податку – 4690,47 грн., фінансових санкцій за порушення – 958,65 грн., а також в частині зменшення збитків ВАТ “Кіровоградобленерго” за 1998 р. в сумі 2483100 грн., за 2000 р. в сумі 5267700 грн., за 1 квартал 2001 р. - 306100 грн. ( т. 2 а.с. 4).

Позовні вимоги, з урахуванням уточнення, мотивовані тим, що відповідачем під час перевірки зроблено безпідставний висновок про необхідність оподаткування податком на прибуток отриманих на поворотній основі інвестицій. Також безпідставно здійснено донарахування земельного податку, так як право землекористування у позивача на час перевірки не виникло. Крім того, контролюючим органом ДПА в області порушено строк розгляду скарги позивача на вказане рішення.

Відповідач позов заперечив та просить у його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що сума інвестицій, яка надійшла до ВАТ “Кіровоградобленерго” на виконання договірних зобов'язань за договорами купівлі-продажу в процесі приватизації не є прямою інвестицією до його статутного фонду, а тому не виключається з валового доходу. Нарахування земельного податку здійснено на земельні ділянки, на яких розташовані трансформаторні підстанції, що рахуються на балансі позивача ( т. 1 а.с. 105-110).

Ухвалою суду від 26.03.2002 р. провадження у справі № 8/75 було зупинено до вирішення господарським судом Кіровоградської області пов'язаної з нею справи № 8/149.

Розпорядженням голови господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2008 р. справу № 8/75 передано на розгляд судді Тимошевській В.В. та ухвалою від 04.03.2008 р. дану справу прийнято суддею до свого провадження і поновлено провадження у справі з підстав усунення обставин, що слугували його зупиненню.

У зв'язку з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України та набранням ним чинності з 01.09.2005 р. господарським судом ухвалою від 04.03.2008 р. постановлено застосовувати при вирішенні спору у справі № 8/75 правил Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем 09.04.2008 р. подано обґрунтування позовних вимог з посиланням на відповідні норми Кодексу адміністративного судочинства України ( т. 2 а.с. 109-110).

В судовому засіданні 29.04.2008 р. представниками позивача позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримано у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 29.04.2008 р. не з'явився та подав клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ у м. Кіровограді.

В судовому засіданні 29.04.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства відкритим акціонерним товариством „Кіровоградобленерго” за період з 01.01.2000 року по 01.04.2001 року.

За результатами перевірки складено акт № 292/23-1 від 18.06.2001 року ( т. 1 а.с. 12-54), на підставі якого прийнято рішення № 740-23-1/23226362/6450 від 27.06.2001 р. про стягнення донарахованих податків та застосування фінансових санкцій (т. 1 а.с. 55-57).

Перевіркою встановлено, зокрема, що позивач отримав від компанії "ORLIK ENTERPRISES LIMITED" кошти в сумі 21479,6 тис. грн., які обліковувались на рахунку 92 “Довгострокові кредити банку”. Перевіркою визначено, що дані кошти підлягають включенню до валового доходу та оподаткуванню на загальних підставах.

Проте, такий висновок є помилковим.

Як вбачається з матеріалів справи 26.02.1998 р. Фонд державного майна України уклав із ЗАТ “Перший Український Фонд Приватизації” договір КПП-172 купівлі-продажу пакета акцій ДАЕК “Кіровоградобленерго” за комерційним конкурсом (т. 1 а.с. 112-115). Пунктом 12 договору передбачено зобов'язання покупця виконати умови комерційного конкурсу, які передбачені планом приватизації пакета акцій.

05.02.1999 р. до вказаного пункту договору внесені доповнення і зміни згідно додаткової угоди № 92 (т. 1 а.с. 117), укладеної між Фондом державного майна України та компанією "ORLIK ENTERPRISES LIMITED", яка придбала пакет акцій ДАЕК “Кіровоградобленерго” у компанії “Paddox Indastries Limited LTD”, яка в свою чергу згідно з п. 3 ст. 405 Цивільного кодексу України звільнила ЗАТ “Перший Український Фонд Приватизації” від зобов'язань перед Фондом державного майна по договору купівлі-продажу пакета акцій від 26.02.1998 р.

З урахуванням вказаної додаткової угоди пунктом 12 договору купівлі-продажу передбачено обов'язок покупця виконати умови комерційного конкурсу, які передбачені планом приватизації пакета акцій, та внести інвестиції на підприємство по наступним напрямкам, згідно з діючим законодавством.

Пунктом 13 договору купівлі-продажу від 26.02.1998 р. сторони встановили, що порядок, види і форми виконання покупцем фіксованих умов конкурсу визначаються в окремих договорах, які укладаються між покупцем та ДАЕК “Кіровоградобленерго”.

01.03.1999 р. між ДАЕК “Кіровоградобленерго” (Компанія) та компанією "ORLIK ENTERPRISES LIMITED" (Інвестор) укладено договір № 1 (т. 1 а.с. 117-122) про внесення інвестицій, за яким Інвестор зобов'язувався для виконання фіксованих умов комерційного конкурсу внести інвестиції, які передбачені планом приватизації пакета акцій Компанії та оговорені у п.п. 12, 13 договору КПП-172 купівлі-продажу пакета акцій ДАЕК “Кіровоградобленерго” за комерційним конкурсом за грошові кошти від 26.02.1998 р. Згідно з пунктом 3.4. вказаного договору Компанія зобов'язувалась повернути інвестиції, вкладені Інвестором по його розпорядженню.

Договір від 01.03.1999 р. оскаржувався державною податковою інспекцією в судовому порядку та рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.06.2002 р. по справі № 8/149 у задоволенні позову ДПІ в м. Кіровограді про визнання договору недійсним відмовлено ( т. 2 а.с. 68-70). За результатами апеляційного перегляду дане рішення залишено без змін ( т. 2 а.с.71-74) та є таким, що набрало законної сили.

Факт внесення інвестицій та їх отримання позивачем підтверджується самим відповідачем в акті перевірки та актами приймання-передачі ( т. 1 а.с. 123-134), актами поточної перевірки і платіжними дорученнями ( т. 2 а.с. 20-60).

Таким чином, з отриманням інвестицій на поворотній основі, у позивача виникло зобов'язання по їх поверненню, яке підтверджено матеріалами справи, а тому відсутні підстави вважати, що позивач отримав доход, який підлягав би внесенню до валового доходу, оскільки згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Заперечення відповідача, що сума інвестицій, яка надійшла у ВАТ “Кіровоградобленерго” на виконання договірних зобов'язань за договорами купівлі-продажу державної частки майна (пакету акцій) в процесі приватизації підприємства не є прямою інвестицією спростовується наступним.

Згідно п.п. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою. Матеріалами справи, зокрема, умовами договору КПП-172 від 26.02.1998 р. з урахуванням внесених змін, та договору № 1 від 01.03.1999 р. підтверджується, що внесення інвестицій здійснено в обмін на корпоративні права позивача, і є прямою інвестицією.

Оскаржуваним рішенням позивачу нараховано земельний податок в сумі 4690,47 грн. та застосовано фінансові санкції за порушення в сумі 958,65 грн.

Перевіркою встановлено, що на балансі позивача рахується по рах. 10 "Основні засоби" субрахунок 132, 132 Трансформаторні підстанції (лінії електромереж). Згідно довідки земельного кадастру про грошову оцінку землі від 10.04.2001 року площа земельної ділянки, яка розташована під даними підстанціями складає - 6342,71 кв. м., але позивач не нараховував та не сплачував податок із земельних ділянок, чим порушив ст. ст. 2, 5, 13 Закону України “Про плату за змелю”.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку, яка визначається залежно від грошової оцінки земель. При цьому, за нормами ст. 15 Закону України "Про плату за землю" власники земельних землі і землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування землею.

Стаття 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, чинного в період нарахування податковим органом земельного податку, передбачала, що право власності чи право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання документу, що засвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно зі ст. ст. 23, 24 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Відповідні документи на підтвердження набуття позивачем права власності чи права користування земельними ділянками в матеріалах справи відсутні та при перевірці податковим органом не використовувались, у зв'язку з чим господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачу земельного податку.

За результатами адміністративного оскарження позивачем рішення Кіровоградської ОДПІ № 740-23-1/23226362/6450 від 27.06.2001 р. залишено без змін рішенням Кіровоградської ОДПІ № 977-23-1/23226362/7584 від 27.07.2001 р. ( т. 1 а.с. 90-92). Рішенням ДПІ у Кіровоградській області №5113/25-036 від 09.10.2001 р. оскаржуване рішення скасовано в частині нарахованої плати за використання радіочастот за 2000 рік в сумі 1 639,90 грн. ( т. 1 а.с. 93-98). Рішенням Державної податкової адміністрації України № 17392/7/25-0115 від 19.12.2001 р. оскаржуване рішення скасовано в частині застосованих до позивача штрафних санкцій в сумі 1711253,28 грн. за неповернення споживачу коштів, сплачених не на розподільчий рахунок, а в іншій частині скарга залишена без розгляду ( т. 1 а.с. 97-99).

Господарським судом враховано, що згідно наказу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області № 81 від 31.03.2006 р. Державна податкова інспекція у м. Кіровограді є правонаступником Кіровоградської об”єднаної державної податкової інспекції в межах м. Кіровограда ( т. 2 а.с. 108).

З огляду на викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача та визнає недійсним рішення ДПІ у м. Кіровограді № 740-23-1/23226362/6450 від 27.06.2001 року в частині донарахування податку на прибуток в сумі 4026870 грн., фінансових санкцій за порушення в сумі 1006718 грн., земельного податку в сумі 4690,47 грн., фінансових санкцій за порушення в сумі 958,65 грн., а також в частині зменшення збитків ВАТ "Кіровоградобленерго" за 1998 р. в сумі 2483100 грн., за 2000 рік в сумі 5267700 грн., за І квартал 2001 року в сумі 306100 грн.

При зверненні до господарського суду ВАТ "Кіровоградобленерго" додано до позовної заяви платіжне доручення № 1204 від 26.12.01 як доказ сплати 67 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та платіжне доручення № 1206 від 26.12.01 як доказ сплати до державного бюджету 85 грн. державного мита.

Послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не входять до видів судових витрат, визначених у ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не позбавлений права звернутися до особи, на рахунок якої в банківській установі ним сплачені 67 грн., про повернення коштів.

До набрання чинності законом, який регулює порядок і розміри сплати судового збору судовий збір сплачується при зверненні до адміністративного суду згідно з ч. 3 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повернення судового збору, сплаченому у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою за клопотанням особи, яка його сплатила, що встановлено ч. 2 ст. 89 Кодексу адміністративного судочинства України.

На час вирішення спору клопотання позивача про повернення 81 грн. 60 коп. судового збору відсутнє, що не позбавляє його права звернутися у майбутньому із таким клопотанням до господарського суду.

Керуючись ст. 71, п. 4 ст. 94, ч.ч. 1-3 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ст. 163, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1-4 ст. 254, ст. 258, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді № 740-23-1/23226362/6450 від 27.06.2001 року в частині донарахування податку на прибуток в сумі 4026870 грн., фінансових санкцій за порушення в сумі 1006718 грн., земельного податку в сумі 4690,47 грн., фінансових санкцій за порушення в сумі 958,65 грн., а також в частині зменшення збитків ВАТ "Кіровоградобленерго" за 1998 р. в сумі 2483100 грн., за 2000 рік в сумі 5267700 грн., за І квартал 2001 року в сумі 306100 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15, р/р 26008302331850 у ПІБ м. Кіровограда, МФО 323301, ідентифікаційний код 23226362) судові витрати по справі в розмірі 3,40 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя

В.В.Тимошевська

Дата виготовлення постанови в

повному обсязі - 05.05.2008 р.