Постанова № 162895, 05.10.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2006 р.

Справа № 3/203/06

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Петрова М.С.

Суддів: Разюк Г.П.

Колоколова С.І.

при секретарі: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Посполітак О.П., довір. №2196 від 27.09.06 р.

від позивача: не з’явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений

від відповідача 1: Федорченко Є.В., довір. б/н від 03.01.06 р.

від відповідача 2: Порубай В.В., довір. №45 від 04.10.06 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України військового радгоспу „Гвардійський”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.07.2006р.

по справі №3/203/06

за позовом Військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (далі по тексту Прокурор)

до відповідачів:1. Державного підприємства Міністерства оборони України

військового радгоспу „Гвардійський”(далі по тексту радгосп

Гвардійський)

2. Військової частини А-0224 (далі по тексту в/ч А-0224)

про визнання недійсним з моменту укладання договору №41 від 09.08.2005р. про спільну обробку землі та зобов'язання повернути земельну ділянку законним користувачам –КЕВ м. Миколаєва і в/ч А-0224 .

В С Т А Н О В И Л А:

21.04.2006р. Прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до радгоспу „Гвардійський” та в/ч А-0224 про визнання недійсним з моменту укладання договору №41 від 09.08.2005р. про спільну обробку землі та зобов'язання повернути земельну ділянку законним користувачам –КЕВ м. Миколаєва і в/ч А-0224.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний договір був укладений всупереч вимогам чинного законодавства, а зокрема ст.4 Закону України „Про використання земель оборони”, що є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21 липня 2006 р. (суддя Таранущенко О.Г.) позов задоволено, визнано недійним з моменту укладання договір №41 від 09.08.05р. про спільну обробку землі, укладений між в/ч А-0224, Миколаївським КЕЧ та Військовим радгоспом „Гвардійський”, з огляду на те, що вказаний договір всупереч вимогам ст.4 Закону України „Про використання земель оборони” укладено без погодження з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, радгосп „Гвардійський” звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати рішення місцевого суду, в задоволенні позовних вимог Прокурора відмовити, оскільки дане рішення є незаконним і винесене при невірному тлумаченні діючого цивільного і господарського законодавства і з порушенням норм матеріального права.

Так, на думку скаржника суд 1 інстанції при прийнятті оскарженого рішення не зазначив яким саме нормам закону не відповідає визнаний ним недійсним договір про спільну обробку землі та в чому полягає порушення інтересів держави, а також прав та охоронюваних законом інтересів КЕВ, в особі якої Прокурор звернувся із позовом.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із Державним актом № 030183 від 1984 року на право постійного користування землею з визначенням зовнішніх меж , Миколаївській КЕЧ району, правонаступником якої є квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв, та військовій частині А 0224, яка є правонаступником в/ч 45301, надано в безстрокове користування 5733,5 га землі, що знаходяться на Тернівському учбовому центрі, що розташований в Жовтневому районі м. Миколаєва.

09 серпня 2005року з метою виконання програми по забезпеченню Збройних Сил України, в/ч А 0224 і Миколаївський КЕВ району уклали з військовим радгоспом „Гвардійський” договір № 41 про спільну обробку землі площею 1160 га. ріллі строком до 01 червня 2010 року.

Відповідно із ст.4 Закону України „Про використання земель оборони” військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному КМ України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Зміст вказаної статті Закону свідчить про те, що в/ч А0224 і КЕВ мали право на укладення вищезазначеного договору, але при наявності погодження з боку органів місцевого самоврядування або місцевих органів виконавчої влади. В наявних матеріалах справи відсутні докази отримання в/ч А0224 та КЕВ такого погодження, тобто зазначений вище договір суперечить вимогам ст.4 Закону України „Про використання земель оборони.

Вказана обставина стала підставою для звернення Прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі КЕВ м. Миколаєва.

Відповідно із ч.2 ст.29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Враховуючи вищенаведене, позивачем у даній справі є КЕВ м. Миколаєва і Прокурор повинен довести, що спірний договір порушує права та охоронювані законом інтереси КЕВ м. Миколаєва.

Як зазначалося вище спірний договір суперечить вимогам ст.4 Закону України „Про використання земель оборони” в частині неотримання в/ч А0224 та КЕВ м. Миколаєва погодження з боку органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади, тобто даний договір може порушувати лише права та законні інтереси вказаних органів, а не КЕВ м. Миколаєва.

Прокурор в ході розгляду справи як в суді 1 інстанції так і в апеляційному суді не довів належними доказами порушення прав та охоронюваних законом інтересів КЕВ м. Миколаєва, в особі якої звернувся із позовом.

Відповідно із ст.15 ЦК України захисту підлягає лише порушене або оспорюване право, а також в разі його невизнання, тому місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо визнання недійсним спірного договору та зобов’язання військового радгоспу повернути земельну ділянку, оскільки цей договір не порушує прав та законних інтересів КЕВ м. Миколаєва.

За таких обставин апеляційна скарга військового радгоспу „Гвардійський” підлягає задоволенню, оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню, позов Прокурора залишенню без задоволення.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на КЕВ м. Миколаєва.

Керуючись ст.ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України військового радгоспу „Гвардійський” задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 21.07.2006р. скасувати, у позові відмовити.

Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54030,м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова,41, р/р 35225003000030, Управління держказначейства у Миколаївській обл., МФО 826013, код 08029523) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України військового радгоспу „Гвардійський” ( 65000, Одеська обл., Комінтернівський район, с. Гвардійське, р/р 26003303000312, МФО 388391 в Комінтернівському відділенні Ощадбанку № 3163, ЄДПОУ 14304703) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 42 грн. 50 коп.

Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.