Постанова № 16288447, 14.06.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/2775/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Хоботні Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Корюківського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Корюківського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Корюківського району Чернігівської області 18.01.2011 року звернувся до суду в інтересах держави в особі Корюківського районного центру зайнятості з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття в розмірі 5934,43 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач під час отримання допомоги по безробіттю приховав факт відношення до категорії зайнятого населення, в звязку з чим допомогу по безробіттю йому було нараховано та перераховано безпідставно. Добровільно безпідставно виплачені кошти відповідачем на рахунок позивача повернуті не були, в звязку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

Представник прокуратури в судове засідання не зявився, натомість надав заяву, в якій просив справу розглянути без представника прокуратури та задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що докази, що знаходяться у справі, не містять допустимих даних, платіжні документи, які свідчать, що позивач дійсно перерахував відповідачу кошти, які позивач намагається стягнути з ОСОБА_1, а відповідач про отримання таких коштів від позивача не пригадує. Наполягав, що відповідач за законом звільнений від повернення безпідставно набутої допомоги, наданій йому як засіб до існування. Недобросовісність відповідача при отриманні допомоги відсутня, оскільки при присвоєнні йому статусу безробітного позивач належно не виконав свого обовязку - не перевірив наявність або відсутність даних про реєстрацію ОСОБА_1 як підприємця. Відповідач не здійснював підприємницьку діяльність тривалий час й забув про факт реєстрації у якості субєкта підприємницької діяльності, а також обґрунтовано сподівався на виконання позивачем своїх обовязків щодо перевірки в Держреєстратора даних про факт реєстрації або не реєстрації підприємцем. Крім того, представник відповідача звертав увагу суду на той факт, що після надання відповідачу 19.11.2008 року статусу безробітного, обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та соціальні послуги не виникали, а тому останній не порушував ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування на випадок безробіття». У звязку з чим представник відповідача вважав, що позивач при стягненні коштів не може посилатись на ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування на випадок безробіття», як на повноваження для стягнення. Крім того, відповідач посилався на пропуск строку позивачем звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

12.11.2008 року до Корюківського районного центру зайнятості як такий, що шукає роботу, звернувся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В звязку відсутністю підходящої роботи за його особистою заявою 19.11.2008 року було прийняте рішення про надання статусу безробітного позивачу та призначена виплата допомоги по безробіттю згідно зі статтями 22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В заяві від 19.11.2008 року про надання статусу безробітного відповідач зазначив, що не є підприємцем , пенсії не отримує.

Відповідно до даних про виконані платежі та довідки від 01.09.2010 року, сума, що була виплачена відповідачу, складає 5934,43 грн.

Згідно ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року міськрайонний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової служби України від 13.02.2009 року № 60/62.

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 N 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 N 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 N 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за N 1523/11803.

На підставі вищезазначеної норми чинного законодавства Корюківським районним центром зайнятості було зроблено запит до державного реєстратора щодо виявлення осіб, які на день надання статусу безробітного не припинили підприємницьку діяльність, або в період перебування у статусі безробітного її зареєстрували, що могло призвести до незаконного отримання матеріальних виплат.

12.08.2010 року позивачем було отримано відповідь від державного реєстратора, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований, як фізична особа підприємець з 04.08.2003 року і являвся таким на дату надання відповіді.

Згідно із ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підпунктом б) пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що до зайнятого населення відносяться громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України «Про особисте селянське господарство».

Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається із акту № 46 від 13.08.2010 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач при перебуванні на обліку в центрі зайнятості та отриманні допомоги по безробіттю був зареєстрований як фізична особа-підприємець, тобто належав до категорії зайнятого населення (а. с. 19).

Відповідно до частини 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, на підставі висновку комісії по розслідуванню страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення у звязку з виявленими порушеннями, що зазначене в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним заступником директора Корюківського районного центру зайнятості було прийнято наказ № 102 від 13.08.2010 року про повернення ОСОБА_1 виплаченого матеріального забезпечення в сумі 5934,43 грн.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем вживались заходи щодо повернення виплачених відповідачеві коштів, про що свідчить лист № 02/972 від 16.08.2010 року відповідно до якого Корюківський районний центр зайнятості звертався до відповідача з проханням в 15-денний термін добровільно перерахувати кошти в сумі 5934,43 грн., вказаний лист відповідач отримав 19.08.2010 року ,про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, на момент звернення до центру зайнятості, тим більше на момент надання статусу безробітного відповідач мав статус фізичної особи підприємця, що є підставою для віднесення відповідача до зайнятого населення, що в свою чергу, виключає можливість вважати таку особу безробітною.

Посилання представника відповідача на те, що відповідач тривалий час не здійснював підприємницьку діяльність і сподівався на виконання позивачем своїх обовязків щодо перевірки в Держреєстратора даних про факт реєстрації, є безпідставними, оскільки згідно з пунктом 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Також суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що відповідач за законом звільнений від повернення безпідставно набутої допомоги, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 №357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів відшкодовуються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок заниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Корюківського районного центру зайнятості в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Корюківського центру зайнятості (м. Корюківка, вул. Радянська, 13, р/р 37171974900235, код 14249192 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592) матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 5934,43 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Баргаміна Н.М.