Постанова № 16288275, 15.06.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 року Справа № 2а/2370/4101/2011

15 год. 35 хв.                                                                                м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Гараня С.М.,

при секретарі –Лисенко С.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

          Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про скасування рішень управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству ДАК «Хліб України»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»№ 290 від 13.05.2011 р. в розмірі 429 грн. 67 коп. та пені в розмірі 1052 грн. 34 коп. за період з 22.03.2010 р. по 19.01.2011 р., № 291 від 13.05.2011 р. в розмірі 2992 грн. 98 коп. та пені в розмірі 9042 грн. 95 коп. за період з 22.03.2010 р. по 19.01.2011 р. та № 292 від 13.05.2011 р. в розмірі 7331 грн. 91 коп. та пені в розмірі 22069 грн. 99 коп. за період з 20.01.2010 р. по 14.01.2011 р.

Представник позивача викладені у позові вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»застосував штрафні санкції та нарахував пеню згідно оскаржуваних рішень в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому такі стягнення є неправомірними. Також зазначив, що оскільки господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, є пріоритетним перед іншими юрисдикційними та правоохоронними органами, то введений ним мораторій на задоволення вимог кредиторів підлягає обов’язковому виконанню, навіть якщо зачіпаються рішення інших державних органів. Отже, є неправомірним застосування санкцій за порушення, вчинені до введення мораторію чи під час його дії, у разі, якщо рішення про застосування таких санкцій виноситься контролюючим органом під час дії мораторію.

Відповідач по справі в судове засідання не з’явився, направив на адресу суду письмове заперечення з посиланням на те, що його дії законні та обґрунтовані, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а фінансові санкції та пеня застосовуються на загальних підставах.

          Заслухавши представника позивача, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»зареєстроване як юридична особа Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області 02.04.1991 р., ідентифікаційний код 00952551.

Позивач зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі –Закон № 1058), страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Стаття 20 Закону № 1058-IV визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 4 статті 18 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

За порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду до страхувальників застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

Відповідно до пунктів 2, 3 та 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

За правилами пункту 10 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 11 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На підставі статті 25 Закону № 2464-VI відповідачем були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за № 290, № 291 та № 292 від 13.05.2011 р.

Так, рішенням № 290 від 13.05.2011 р. до позивача застосовано у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 429 грн. 67 коп. та нараховано пеню в розмірі 1052 грн. 34 коп. за період з 22.03.2010 р. по 19.01.2011 р.

Рішенням № 291 від 13.05.2011 р. до позивача застосовано у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 2992 грн. 98 коп. та нараховано пеню в розмірі 9042 грн. 95 коп. за період з 22.03.2010 р. по 19.01.2011 р.

Рішенням № 292 від 13.05.2011 р. до позивача застосовано у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 7331 грн. 91 коп. та нараховано пеню в розмірі 22069 грн. 99 коп. за період з 20.01.2010 р. по 14.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 листопада 2000 року по справі № 08/4129 відносно позивача було порушено провадження у справі про банкрутство, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі –Закон № 2343-XII), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Закон України № 2343-XII містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Статтею 1 Закону № 2343-XII визначено, що термін «мораторій на задоволення вимог кредиторів»вживається у цьому Законі у тому значенні, що це є зупиненням виконання боржником грошових зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з частиною 1 статті 11 та частиною 4 статті 12 Закону № 2343-XII мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Згідно з частиною 7 цієї статті дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури, за винятками, передбаченими Законом.

Абзацом 4 частини 4 статті 12 Закону № 2343-XII передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Таким чином, суд приходить до висновку, що за змістом статті 12 Закону України № 2343-XII мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію. Їх виконання для боржника є обов’язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов’язаний із його суттю.

В даному випадку застосовані штрафні санкції та пеня за порушення вимог законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» передбачено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування.

Проаналізувавши вказані норми, суд приходить до висновку, що за їх змістом боржник повинен виконувати зобов’язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

          З підстав викладеного суд приходить до висновку, що позов дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про скасування рішень підлягає до задоволення.

          Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          На підставі викладеного, керуючись статтями 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області № 290 від 13.05.2011 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству ДАК «Хліб України»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»в сумі 429 (чотириста двадцять дев’ять) грн. 67 коп. та пені в розмірі 1052 (одна тисяча п’ятдесят дві) грн. 34 коп. за період з 22.03.10 р. по 19.01.2011 р.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області № 291 від 13.05.2011 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству ДАК «Хліб України»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»в сумі 2992 (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто дві) грн. 98 коп. та пені в розмірі 9042 (дев’ять тисяч сорок дві) грн. 95 коп. за період з 22.03.10 р. по 19.01.2011 р.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області № 292 від 13.05.2011 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству ДАК «Хліб України»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»в сумі 7331 (сім тисяч триста тридцять одну) грн. 91 коп. та пені в розмірі 22069 (двадцять дві тисячі шістдесят дев’ять) грн. 99 коп. за період з 20.01.10 р. по 14.01.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 17 червня 2011 року.

Суддя С.М. Гарань