Постанова № 16288018, 08.06.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1422/11

"08" червня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 04.01.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 02.06.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

до: Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги;

про стягнення виплаченого забезпечення та наданих соціальних послуг безробітній, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості (далі позивач, Тернопільський МРЦЗ) звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги (далі відповідач) про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 2528,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 30.06.2010 року у Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги в порядку п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату працівників) згідно наказу №35К від 30.06.2010 року звільнена з роботи працівник ОСОБА_3 з посади провізора. 05.07.2010 року ОСОБА_3 зареєструвалась у Тернопільському МРЦЗ а 12.07.2010 року відповідно до наказу Тернопільського МРЦЗ №НТ100712 їй надано статус безробітної. У період з 31.07.2010 року по 11.01.2011 року ОСОБА_3 виплачена допомога по безробіттю в сумі 5381 грн. 92 коп. Крім того, у період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_3 приймала участь в оплачуваних громадських роботах по догляду та наданню допомоги особам похилого віку та інвалідам в Тернопільській міській організації Товариства Червоного Хреста і на оплату праці якої було профінансовано кошти на суму 2262,24 грн. Згідно рішення апеляційного суду Тернопільської області від 12.01.2011 року у справі №22ц-2853 вирішено поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді провізора Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги. 12.01.2011 року за наказом Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги №4-К поновлено на роботі ОСОБА_3 Відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Тернопільським МРЦЗ в порядку зазначеної статті 05.04.2010 та 08.04.2010р. рекомендованими листами направило до відповідача претензії про повернення виплаченого забезпечення та наданих соціальних послуг безробітній ОСОБА_3 в сумі 7644,16 грн., однак відповідач не повернув виплаченого забезпечення та наданих соціальних послуг, а тому, позивач просить суд стягнути з відповідача вказані кошти.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.06.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 12.01.2011 року у справі №22ц-2853, про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено та стягнуто з Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги 8931 грн. компенсації за вимушений прогул в користь ОСОБА_3 Дану компенсацію лікарня виплатила по касі к/о №23 від 25.01.2011 року. Наказом від 12.01.2011 року лікарня поновила ОСОБА_3 на роботі. З наведеного випливає, що ОСОБА_3 перебуваючи у вимушеній відпустці отримала кошти як і в лікарні так і в центрі зайнятості. Відповідно до законів України одночасно ОСОБА_3 не може отримувати допомогу як і в лікарні так і в центрі зайнятості. Також, відповідач зазначив, що ОСОБА_3 звільнена з роботи в лікарні, тому вони не можуть стягнути з неї виставлені Тернопільським МРЦЗ суми претензій, із заробітної плати ОСОБА_3 і вважають, що відповідачем у даній справі повинна бути ОСОБА_3

Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши подані докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд встановив наступне.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон України № 1533-ІІІ) Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України № 1533-ІІІ виконують органи державної служби зайнятості.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533-ІІІ об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.06.2010 року у Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги, в порядку п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату працівників), згідно наказу №35К звільнена з роботи працівник ОСОБА_3 з посади провізора, що підтверджується належно завіреною копією трудової книжки.

05.07.2010 року ОСОБА_3 (дата народження 01.10.1967р., ід. н. НОМЕР_1) зареєструвалась в Тернопільському МРЦЗ, персональна картка №190103210070500001.

12.07.2010 року на підставі заяви ОСОБА_3 за наказом Тернопільського МРЦЗ №НТ100712 їй надано статус безробітного.

З 31.07.2010 року відповідно до наказу № НТ100802 від 02.08.2010р. ОСОБА_3 розпочато виплату допомоги по безробіттю.

12.01.2011 року за зверненням ОСОБА_3 апеляційний суд Тернопільської області виніс рішення у справі № 22ц-2853, яким вирішено: поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді провізора Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України № 1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до абз. 3 підпункту 1 п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних»від 14 лютого 2007р. №219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку: з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

14.01.2011 року наказом №НТ110114 Тернопільського МРЦЗ, в порядку вищевказаних норм, з 12.01.2011 року припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням безробітної ОСОБА_3 за рішенням суду, що набрало законної сили та знято її з обліку.

Відповідно до наказу Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги від 12.01.2011 р. № 4-К поновлено на роботі ОСОБА_3 з 12.01.2011 року.

В період з 31.07.2010 року по 11.01.2011 року ОСОБА_3, як безробітній, виплачено допомогу по безробіттю в загальній сумі 5381 грн. 92 коп. Крім того, у період перебування її на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_3 приймала участь в оплачуваних громадських роботах по догляду та наданню допомоги особам похилого віку та інвалідам в Тернопільській міській організації Товариства Червоного Хреста і на оплату праці якої було профінансовано кошти на суму 2262,24 грн. зокрема, як свідчать матеріали справи:

по трудовому договору від 18.10.2010р. №381-10ф за період з 18.10.2010 р. по 29.10.2010р. на суму 589,11 грн.;

по трудовому договору від 02.11.2010р. №437-10ф за період з 02.11.2010 р. по 30.11.2010р. на суму 1180,99грн.;

по трудовому договору від 02.12.2010р. №460-10ф за період з 03.12.2010 р. по 15.12.2010р. на суму 492,14грн.

Згідно з п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

05.04.2010 та 08.04.2010р. Тернопільський МРЦЗ рекомендованими листами направлено до відповідача претензії №08/1745 (на суму 5381,92 грн.) та №08/1846 (на суму 2262,24) про повернення виплаченого забезпечення та наданих соціальних послуг безробітній ОСОБА_3 в загальній сумі 7644,16 грн., однак, вказані кошти повернуто не було.

Суд не погоджується з поясненнями відповідача, що виплата суми претензії необхідно стягувати безпосередньо з ОСОБА_3, оскільки, положенням п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»чітко встановлено порядок виплати сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а саме утримуються із роботодавця, яким є Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги. А тому, виходячи з вищенаведеного суд приходить до переконання, що вказані кошти необхідно сплатити Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищенаведене та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають повному задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги (вул. Шпитальна, 2, м. Тернопіль, 46006) виплачене забезпечення та надані соціальні послуги безробітній ОСОБА_3 у сумі 7644 (сім тисяч шістсот сорок чотири) грн. 16 коп. в тому числі:

- допомога по безробіттю на суму 5381 (пять тисяч триста вісімдесят одна) грн. 92 коп., яку перерахувати на р/р № 37171300901002 МФО 838012, Банк ГУДКУ у Тернопільській обл., код ЄДРПОУ 14029303, КЕКВ 1341;

- фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітної на суму 2262 (дві тисячі двісті шістдесят дві) грн. 24 коп., яку перерахувати на р/р № 37171300901002 МФО 838012 Банк ГУДКУ у Тернопільській обл., код ЄДРПОУ 14029303, КЕКВ 1341.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяСаадулаєв А.І.

копія вірна

СуддяСаадулаєв А.І.