Постанова № 16288003, 12.05.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1064/11

"12" травня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.03.2011р.;

від відповідача: не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовною заявою Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції;

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2;

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція (надалі по тексту позивач або ТОДПІ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі по тексту відповідач або ФОП ОСОБА_2) заборгованості в сумі 1052,82 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, як платник податків та зборів (обовязкових платежів) (перебуває на обліку в ТОДПІ з 05 червня 1996 року) відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 36 Податкового кодексу України зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни. Проте, в порушення вказаних норм та підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ відповідач узгоджені суми податкового зобовязання не сплачував, що призвело до виникнення станом на 13.01.2011 року податкового боргу в сумі 1052,82 грн., який підлягає до примусового стягнення в судовому порядку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 року відкрито провадження у справі № 2-а-1970/1064/11 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.05.2011р., представник позивача позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, що підтверджується записами в довідковому листі до справи, а також реєстром переданої на відправку кореспонденції від 27.04.2011 р. Судові виклики ФОП ОСОБА_2 здійснювались за адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а, тому, у відповідності до вимог статей 33 35 КАС України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про день, час і місце розгляду справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець, зареєстрований у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради 31.05.1996 року (довідка відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради №4022/02-2 від 10.12.2010р.), перебуває на обліку в ТОДПІ як платник податків з 05.06.1996 р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, п.3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року №1251-XII (із змінами та доповненнями в редакції, чинній на момент дії правовідносин) на відповідача покладений обовязок сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

В порушення вказаних норм та пп.5.3.1, п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями в редакції, чинній на момент дії правовідносин) (надалі Закон №2181-ІІІ) відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалися узгоджені суми податкових зобовязань, що призвело до виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

07.06.2010 року відповідач самостійно подав податкову декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року (ІV квартал) №93, чим, відповідно, самостійно узгодив суму податкового зобовязання.

Крім того, 17.08.2010 р. ТОДПІ проведено розрахунок податку з доходів фізичних осіб та ФОП ОСОБА_2 виставлено податкове повідомлення №000511701/0/47917, в якому визначено суму податкового зобовязання - 1260,30 грн. Відповідачем корінець даного податкового повідомлення отримано 01.10.2010 р., про що свідчить його підпис на даному документі.

Відповідно до абз. 2 пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Сумою податкового боргу відповідно до пп. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-ІІІ визнається узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені законом строки.

Відповідачем податкове зобовязання виконане не в повному обсязі та станом на 13.01.2011 року за ФОП ОСОБА_2 рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1052,82 грн.

Вказана сума податкового боргу підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: довідкою про наявність податкового боргу, світлокопією податкової декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року (ІV квартал), обліковими картками, світлокопією корінця податкового повідомлення.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, відповідачем порушено норми статей 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року №1251-XII; 2, 3, 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ; 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, та станом на сьогоднішній день заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку з доходів фізичних осіб становить 1052,82 грн., яка не сплачена, а, тому, підлягає до стягнення в примусовому порядку.

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Оцінивши зібрані у справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1052,82 грн., які перерахувати на б/р №33217801700002, код платежу 11010200 місцевий бюджет ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській обл., МФО 838012.

3.Копію постанови надіслати відповідачу по справі.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяСаадулаєв А.І.

копія вірна

СуддяСаадулаєв А.І.