Постанова № 16287829, 15.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4329/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача Шулік О.Ю.,

представника відповідача Кадишевій О.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Тихоход»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2011 року Приватне підприємство «Тихоход» (далі позивач, ПП «Тихоход»)звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі відповідач, КОДПІ у Полтавській області)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003572301/1369 від 19.04.2011, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 29824,75 грн, у тому числі основний платіж 29455,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 369,75 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ПП «Тихоход»за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року віднесло до податкового кредиту суму ПДВ, фактично сплачену ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»в ціні придбаних товарів, у відповідності до вимог пункту 1.7. статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пунктів 198.2., 198.6. статті 198, пунктів 201.1, 201.8. статті 201 Податкового кодексу України. На час здійснення господарських операцій з Приватним підприємством «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»підприємство було зареєстроване в установленому порядку, в тому числі як платник ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у межах, спосіб та на підставах передбачених Конституцією України та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №360114, наявної у матеріалах справи, 18.08.2010 ПП «Тихоход»зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області в якості субєкта господарювання (ідентифікаційний код 37227770).

Згідно із копією свідоцтва №100306401 серії НБ №201667, наявної у матеріалах справи, ПП «Тихоход»є платником податку на додану вартість з 20.10.2010.

У період з 01.04.2011 по 05.04.2011 КОДПІ у Полтавській області проведено невиїзну перевірку ПП «Тихоход» по питанню взаємовідносин з Приватним підприємством «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» (далі ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10») за період з 01.12.2010 по 28.02.2011.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту ПП «Тихоход»встановлено заниження податку на додані вартість на суму 1475,00 грн у грудні 2010 року та 27980,00 грн за січень-лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №1892/23-209/37227770 від 05.04.2011 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1. пункту 7.2, підпунктів 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1., пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 198, 201 Податкового кодексу України, частини першої та пятої статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України.

19.04.2011 на підставі акту перевірки КОДПІ у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003572301/1369, яким визначено суму податкового зобовязання по ПДВ у розмірі у розмірі 29824,75 грн, у тому числі основний платіж 29455,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 369,75 грн.

ПП «Тихоход»не погодилось із винесеним КОДПІ у Полтавській області податковим повідомленням-рішенням та оскаржило його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від №0003572301/1369 від 19 квітня 2011 року, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 29455,00 грн стали господарські операції між ПП «Тихоход»та ПП«Сільгоспнафтопродуктсервіс 10».

Так, судом встановлено, що у період з грудня 2010 року по лютий 2011 року ПП «Тихоход»мало господарські правовідносини з ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10», у якого позивач придбавав товарно-матеріальні цінності, а саме: автозапчастини, дизельне паливо, бітум. Купівля-продаж матеріальних цінностей відбувалася згідно договорів поставки, податкових та видаткових накладних:

-видаткова накладна №СНП-000190 від 20.12.2010 на суму 3 880 грн, у тому числі ПДВ - 646,67 грн;

-видаткова накладна №СНП-000191 від 23.12.2010 на суму 4 970 грн, у тому числі ПДВ - 828,33 грн;

-видаткова накладна №526 від 17.01.2011 на суму 7 200 грн, у тому числі ПДВ 1 200 грн;

-видаткова накладна №1185 від 08.02.2011 на суму 6 019,20 грн, у тому числі ПДВ 1 003,20 грн;

-видаткова накладна №1186 від 11.02.2011 на суму 122 377,60 грн, у тому числі ПДВ 20 396,27 грн;

-видаткова накладна №1187 від 15.02.2011 на суму 16 270 грн, у тому числі ПДВ 2 711,66 грн;

-видаткова накладна №1190 від 28.02.2011 на суму 16 014 грн, у тому числі ПДВ 2 669 грн;

-податкова накладна №197 від 20.12.2010 на суму 3880,00 грн, у тому числі ПДВ - 646,67 грн;

-податкова накладна №198 від 23.12.2010 на суму 4 970,00 грн., у тому числі ПДВ - 828,33 грн;

-податкова накладна №602 від 17.01.2011 на суму 7 200 грн, у тому числі ПДВ-1200 грн;

-податкова накладна №1006 від 08.02.2011 на суму 6 019,20 грн, у тому числі ПДВ-1003,20 грн;

-податкова накладна №1007 від 11.02.2011 на суму 122 377,60 грн, у тому числі ПДВ -20 396,27 грн;

-податкова накладна №1008 від 15.02.2011 на суму 16 270 грн, у тому числі ПДВ 2 711,66 грн;

-податкова накладна №1190 від 28.02.2011 на суму 16 014 грн., у тому числі ПДВ 2 669 грн.

Вартість отриманого товару разом з ПДВ позивачем сплачено контрагенту шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП«Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій.

Позивач включив суму податкового кредиту до декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року - лютий 2011 року.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 (який діяв на момент виписання видаткових накладних №СНП-000190 від 20.12.2010, №СНП-000191 від 23.12.2010 та податкових накладних №197 від 20.12.2010, №198 від 23.12.2010 ), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.8. статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 (який набрав чинності з 10.01.2011), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пунктом 5 Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 29455,00 грн за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року ПП «Тихоход»надало договори, податкові накладні, видаткові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, квитанції.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ПП«Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»під час здійснення господарських операцій було зареєстроване в установленому порядку та мало право видавати податкові накладні, суд вважає, що висновок КОДПІ у Полтавській області про заниження ПП «Тихоход» податку на додану вартість у період з грудня 2010 по лютий 2011 року на суму 29455,00 грн є неправомірним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Тихоход»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0003572301/1369 від 19 квітня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Тихоход» (ідентифікаційний код 37227770, пров. Правди, 7, м. Кременчук, Полтавська область, 39617) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2011 року.

СуддяК.І. Клочко