Постанова № 16287775, 15.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3281/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Матвійчук О.Ю.,

представника відповідача - Вербицька І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення № 0003251502 від 06.04.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Інтек" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Нафта-капітал". За результатами даної перевірки складений акт № 2333/15-2/23813444 від 21.03.2011 року (далі по тексту - Акт), згідно якого ТОВ "Інтек" порушено п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон про ПДВ, тут і далі посилання на даний закон наводяться щодо редакції, чинної на момент спірних правовідносин). На підставі вказаного акту ДПІ у м. Полтаві 06.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003251502, яким ТОВ "Інтек" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5664 грн. за основним платежем та 1416 грн. штрафні санкції.

ТОВ "Інтек" із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0003251502 від 06.04.2011 року прийняте з порушенням діючого законодавства, необгрунтовано, без наявності правових підстав, а тому, як на думку позивача, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таке твердження позивач обґрунтовував невірним, як на його думку, трактуванням Закону про ПДВ працівниками податкового органу. За наслідками господарських взаємовідносин з контрагентом ПП “Нафта-капітал” позивачем правомірно сформовано податковий кредит, а висновки про неправомірність його податковий орган обґрунтував відсутністю у ПП “Нафта-капітал” необхідних ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, складських приміщень. Позивач стверджував, що вказані обставини не передбачені законом як такі, що позбавляють його права на формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Надав пояснення, аналогічне викладеному обґрунтуванню позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки ТОВ "Інтек" виявлено порушення п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума податку на додану вартість на суму 5664 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача зазначив, що позивач формує свій податковий кредит від контрагента ПП "Нафта-капітал", у якого фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Також підприємство відсутнє за місцезнаходженням, у зв'язку із чим Кременчуцькою ОДПІ 20.01.2011 року анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП "Нафта-капітал".

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек" зареєстровано, як юридичну особу (ідентифікаційний код 23813444) виконавчим комітетом Полтавської міської ради 26.02.1996 року.

З 29.02.1996 року позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ (№ 7389) та є платником податку на додану вартість з 29.03.2005 року - свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23963749 від 30.06.1997 року.

ДПІ у м. Полтаві в період з 09.03.2011 року по 14.03.2011 року була проведена документальну невиїзну перевірку ТОВ "Інтек" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Нафта-капітал". За результатами перевірки 21.03.2011 року відповідачем складено Акт, в якому зроблено висновок про порушення платником податку п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума податку на додану вартість, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, в розмірі 5664 грн., за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів, у тому числі в податковій декларації за листопад 2010 року сума 5664 грн.

На підставі вищезазначеного Акту відповідачем 06.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003251502.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню субєкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені ч.3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення на встановлене ним у Акті перевірки порушення позивачем, як платником податків п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Згідно змісту Акту та пояснень представника відповідача, висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ТОВ "Інтек" та ПП "Нафта-капітал", від якого платником податку сформовано податковий кредит на суму 5664 грн. в листопаді 2010 року.

В акті вказано, що ПП “Нафта-капітал” згідно податкової звітності не має власного виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів, трудових ресурсів, достатніх для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Керівник підприємства не володіє інформацією про його діяльність, тому фактично фінансово-господарської діяльності не здійснював. Встановлено укладання підприємством цивільно-правових угод та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання. Згідно Акту обстеження №18 від 17 січня 2011 року встановлено відсутність підприємства за місцем знаходження. 20.01.2011 року підприємству анульовано свідоцтво платника ПДВ. По ПП "Нафта-капітал" в ході проведення камеральної перевірки встановлено ряд порушень, внаслідок яких зроблено висновок про завищення податкового кредиту та заниження податкового зобовязання з ПДВ.

За таких обставин зроблено висновок про неправомірність формування ТОВ "Інтек" податкового кредиту від ПП “Нафта-капітал”в листопаді 2010 року.

Судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що між ТОВ "Інтек" та ПП "Нафта-капітал" було укладено договір від 18.11.2010 року за № 81/11на купівлю-продаж інструментів та запчастин, необхідних для господарської діяльності.

На підтвердження дійсності укладення та виконання даної угоди представником позивача надано суду видаткову накладну РН-422 від 18.11.2010 року, згідно якої придбано за вищевказаним договором підшипники, також на даний товар надано податкову накладну № 422 від 18.11.2010 року, докази оплати господарської операції. Вказані докази свідчать про те, що підприємствами угода дійсно була укладена й виконана.

Тому суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента ПП "Нафта-капітал" власних виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обгрунтувати такі висновки. Так само нічим не обгрунтованим і не доведеним припущенням є твердження відповідача про те, що ним встановлено укладання ПП "Нафта-капітал" цивільно-правових угод та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, оскільки доказів вказаного суду не надано та не названо, окрім того відсутній зв'язок між можливою протиправною поведінкою контрагента та правомірністю формування податкового кредиту позивача -платника податку, який не може нести відповідальність за вищевказане в силу закону.

Необгрунтованим та безпідставним є твердження представника податкового органу про необізнаність керівника ПП “Нафта-капітал” щодо операцій підприємства. Це твердження було висунуто з посиланням на протокол співбесіди з директором ПП "Нафта-капітал" ОСОБА_4 робочою групою працівників ВПМ Кременчуцької ОДПІ. Даний протокол містить зроблений працівниками податкової міліції запис про встановлення у ході бесіди того, що директор підприємства не володіє інформацією про фінансово-господарську діяльність підприємства, його бухгалтерський та податковий облік, не надав відповідей на ряд запитань з цього приводу.

Суд не приймає до уваги даний протокол співбесіди, оскільки він не є документом, складення якого було б передбачене будь-якою процедурою, встановленою нормативно-правовим актом, протокол не містить підпису особи, з якою проводили співбесіду.

Неможливим суд вважає трактування відсутності ПП "Нафта капітал" за юридичною адресою як підстави для висновку про неправомірність формування від нього податкового кредиту. По-перше, це протирічить змісту норм Закону Про ПДВ. По-друге, представником позивача надано суду довідку з ЄДР станом на 07.04.2011 року, згідно якого стосовно ПП "Нафта-капітал" 20.01.2011 року (тобто пізніше, ніж відбувалася оподатковувана операція) внесено державним реєстратором запис про відсутність юридичної особи за адресою. А вже 03.02.2011 року внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу. Про викладені обставини податковий орган приховав інформацію, не врахувавши її також при прийнятті оскаржуваного рішення.

Не приймає суд до уваги і доводи податкового органу щодо анулювання 25.01.2011 року свідоцтва платника ПДВ ПП "Нафта-капітал", оскільки таке анулювання відбулося на два місяці пізніше, а ніж оподатковувана операція з ТОВ "Інтек", та на час її вчинення підприємство належним чином мало статус платника ПДВ, внесеного до відповідного реєстру.

Таким чином, ТОВ "Інтек" правомірно віднесено до складу податкового кредиту кошти, спрямовані на оплату товару від ПП "Нафта-капітал". Звідси випливає, що позивачем не було вчинено заниження податку на додану вартість.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його.

Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивації, наведеної вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми закону, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте необґрунтовано та не на підставі закону, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ ум.Полтаві № 0003251502 від 06.04.2011 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Інтек" судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2011 року.

СуддяІ.С. Шевяков