Постанова № 16287722, 14.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3813/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

при секретарі Ворошилові Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Солдатенко Е.С.,

представника відповідача - Божинського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомирторг"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомирторг" (надалі - позивач, ТОВ "Автомирторг")звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001241501/0/899 від 24.03.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомирторг" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 153 грн. 21 коп., в тому числі за основним платежем 33 722 грн 57 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8430 грн 64 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001241501/0/899 від 24.03.2011 року, винесено відповідачем на підставі висновку про порушення пп 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - ЗУ "Про ПДВ"), а саме: завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження суми ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 33 722 грн 57 коп. по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Нафта-Капітал" (надалі - ПП "Нафта-Капітал").

Разом з тим, правомірність віднесення підприємством до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої під час придбання у ПП "Нафта-Капітал" товару у грудні 2010 року, підтверджено належними документами (податковими накладними, видатковими накладними, рахунками, банківськими виписками та документами, що підтверджують зберігання придбаного товару та подальше використання відповідної продукції у господарській діяльності), складеними відповідно до вимог ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0001241501/0/899 від 24.03.2011 року зазначав, що перевіркою Кременчуцької ОДПІ встановлено, що позивачем неправомірно віднесено в грудні 2010 року суму ПДВ в розмірі 33 722 грн 57 коп. до складу податкового кредиту, оскільки контрагенту ПП "Нафта-Капітал", по відносинам з яким сформовано податковий кредит, анульовано свідоцтво платника ПДВ за ініціативою податкового органу 20.01.2011 року, крім того, згідно податкової звітності у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, згідно акту обстеження № 18 від 17.01.2011 року підприємство не знаходиться за юридичною адресою, відповідно до акту № 644 від 14.02.2011 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал" встановлено порушення Закону України "Про ПДВ" в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 6 379 408 грн., в т.ч. зменшено податкове зобов'язання по контрагенту ТОВ "Автомирторг" за грудень 2010 року на суму ПДВ 33 722,57 грн. За таких обставин позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 42 153 грн. 21 коп., в тому числі за основним платежем 33 722 грн 57 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8430 грн 64 коп.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, свідка ОСОБА_3, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.02.2011 року державним податковим інспектором адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Кугубаєвою Я.В. проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Автомирторг" (ідентифікаційний код 36194870), поданої за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.02.2011 року № 910/15-322/36194870, в якому відображено порушення позивачем пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 33 722 грн 57 коп.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001241502/0/899 від 24.03.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 153 грн. 21 коп., в тому числі за основним платежем 33 722 грн 57 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8430 грн 64 коп.

Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням № 0001241502/0/899 від 24.03.2011 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0001241502/0/899 від 24.03.2011 року, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон «Про ПДВ»), встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що ТОВ "Автомирторг" 01.12.2010 року уклало договір № 59 з ПП "Нафта-Капітал", відповідно до умов якого ПП "Нафта-Капітал" (постачальник) зобов`язується поставити ТОВ "Автомирторг" (покупцю) продукцію, а покупець зобов`язується купити товар і оплатити його вартість. Доставка товару Покупцю проводиться Постачальником до місця призначення. Сума цього договору складає 500 000 грн.

Актом перевірки від 28.02.2011 року № 910/15-322/36194870 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості товарів, придбаних у ПП "Нафта-Капітал", в розмірі 33722,57 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні, видані ПП "Нафта-Капітал", від 01.12.2010 року № 677, від 13.12.2010 року № 678, від 17.12.2010 року № 755, від 23.12.2010 року № 858, від 27.12.2010 року № 859.

Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ПП "Нафта-Капітал", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами. Рішенням Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції № 9 від 25.01.2011 року № 2463/10/29009 було анульовано реєстрацію платника ПДВ ПП "Нафта-Капітал".

Факт господарських операцій позивача із ПП "Нафта-Капітал" щодо поставки товарів (автомобільних деталей та приладдя) у грудні 2010 року підтверджується первинними та іншими документами, а саме: видатковими накладними № 538 від 01.12.2010 року, № 539 від 13.12.2010 року, № 755 від 17.12.2010 року, № 705 від 23.12.2010 року, № 706 від 27.12.2010 року , рахунками № 538 від 01.12.2010 року, № 539 від 13.12.2010 року, № 755 від 17.12.2010 року, № 705 від 23.12.2010 року, № 706 від 27.12.2010 року, банківськими виписками, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар.

Як встановлено судом із пояснень свідка ОСОБА_3 - директора ТОВ "Автомирторг", отримання товару від ПП "Нафта-Капітал" відбувалося на автомобільному ринку, що розташований по вул. Ярмарковій у м. Кременчуці, куди під'їджала вантажівка ПП "Нафта-Капітал" із товаром. Про дату поставки позивач домовлявся із контрагентом у телефонному режимі. Отримані на підставі довіреності товари директор ТОВ "Автомирторг" - ОСОБА_3 завантажував на вантажний автомобіль МАN реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_2. Частину придбаного товару ТОВ "Автомирторг" залишав для реалізації на ринку, а частину перевозив вищевказаним транспортним засобом для зберігання на склад за адресою м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 11, що орендується у ТОВ "АВТ-АВТО" на підставі договору оренди приміщення від 01.07.2010 року.

Факт зберігання придбаного товару на складі ТОВ "Автомирторг" та подальшої його реалізації підтверджується наявною в матеріалах справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 "товари на складі" за грудень 2010 року, відомостями обліку реалізації за 2010 рік, а також первинними бухгалтерськими документами (податкові, видаткові накладні тощо) щодо продажу придбаного у ПП "Нафта-Капітал" товару іншим підприємствам і фізичним особам - підприємцям, копії яких наявні в матеріалах справи.

Господарські операції позивача і ПП "Нафта-Капітал" здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ № 102980 від 27.11.2008 року, зокрема, 50.30.2. роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, 50.30.1. - оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, та не суперечили видам діяльності ПП "Нафта-Капітал", зазначеним у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.01.2011 року № 8192908, зокрема, 51.90.0 - інші види оптової торгівлі.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, обовязковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків, тому суд оцінює реальність господарських операцій позивача із урахуванням вказаної позиції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Нафта-Капітал" у грудні 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 33 722 грн 57 коп. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Нафта-Капітал" ґрунтується на вимогах Закону України «Про ПДВ».

Доводи перевірки про те, що згідно податкової звітності у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Незнаходження ПП "Нафта-Капітал" за юридичною адресою, про що зазначено в акті перевірки позивача, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру.

Відносно посилання в акті перевірки позивача на акт № 644 від 14.02.2011 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал", в якому встановлено порушення п.п. 1.6., п.п. 1.7., ст. 1, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.2.4., п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 6 379 408 грн., внаслідок чого також зменшено податкове зобов'язання по контрагенту ТОВ "Автомирторг" за грудень 2010 року на суму ПДВ 33 722,57 грн., суд виходить з наступного.

Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Крім того, суд враховує, що акти перевірки позивача та його контрагента - ПП "Нафта-Капітал" складені за результатами камеральних перевірок, тому їх висновки, зроблені без дослідження первинних бухгалтерських, фінансово господарських документів суб'єктів господарювання, не є обгрунтованими.

Доводи відповідача про те, що директор ПП "Нафта-Капітал" ОСОБА_5 взагалі не володіє інформацією про діяльність підприємства, тому є власником підприємства формально, фактично фінансово-господарську діяльність не здійснював, спростовуються змістом письмових пояснень ОСОБА_5, наданих 18.01.2011 року ВПМ Кременчуцької ОДПІ, в яких ОСОБА_5 підтвердив, що є директором та головним бухгалтером ПП "Нафта-Капітал" з листопада 2010 року і що він особисто підписує документи фінансово-господарської діяльності, первинні бухгалтерські документи і документи податкової звітності, але весь перелік підприємств, із якими укладалися договори, не пам'ятає, однак може надати список цих підприємств та копії документів по взаємовідносинам з ними на офіційний запит.

Беручи до уваги наведене, податкове повідомлення-рішення № 0001241502/0/899 від 24.03.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомирторг" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 153 грн. 21 коп., в тому числі за основним платежем 33 722 грн 57 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8430 грн 64 коп., суперечить вимогам Закону України “Про ПДВ”, винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Автомирторг " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0001241501/0/899 від 24.03.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю " Автомирторг " збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 153 грн. 21 коп., в тому числі за основним платежем 33 722 грн. 57 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8430 грн. 64 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Автомирторг " витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2011 року.

СуддяМ.В. Довгопол