Постанова № 16287716, 10.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4090/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Стемковській О.О.,

за участю:

представників позивача - Каранарука А.В., Роєнко Л.І.,

представника відповідача - Куришка О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс"до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс"16 травня 2011 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкових повідомлень-рішень № 0000021502/0 від 06.01.2011 року, № 0000071502 від 22.03.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що висновок податкової інспекції про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року та заниження податку на додану вартість є необґрунтованим та протиправним, оскільки ним не було допущено порушення вимог п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у звязку з чим просив скасувати спірні податкові повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

У письмових запереченнях на позов відповідач посилався на порушення позивачем вимог п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки первинні бухгалтерські документи, надані ТОВ "Транс - сервіс" на перевірку, заповнені неналежним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс" зареєстроване як юридична особа Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 21.05.1999 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00, № 131552 (т. І, а.с. 39).

Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 23606880 (т. І, а.с. 41).

Гадяцькою МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Транс - сервіс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування заявленого на р/р в декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 266/15/30080874 від 22.12.2010 року, в якому, зокрема, вказано на порушення позивачем п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого, на думку відповідача, ТОВ "Транс - сервіс" завищено суму, що заявлена до відшкодування у податковій декларації за жовтень 2010 року в розмірі 24 232 грн. та занижено податок на додану вартість в перевіряємому періоді на суму 17 682 грн. 66 коп. (т. ІІ, а.с. 89-109).

На підставі висновку даного акту перевірки Гадяцькою МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 000011502/0 від 06.01.2011 року, яким ТОВ "Транс - сервіс" зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 24 232 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 058 грн. (т. ІІ, а.с. 118);

- № 0000021502/0 від 06.01.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів" в розмірі 22 103 грн. 33 коп. (в т.ч., 17 682 грн. 66 коп. - основний платіж та 4 420 грн. 67 коп. - штрафна (фінансова) санкція) (т. ІІ, а.с. 118).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргою до ДПА у Полтавській області рішенням податкової адміністрації скасовано податкове повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ № 000011502/0 від 06.01.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 058 грн., у звязку з чим Гадяцькою МДПІ 22.03.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000071502, яким ТОВ "Транс - сервіс" зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 24 232 грн. (т. І, а.с. 32).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням - рішенням Гадяцької МДПІ № 0000021502/0 від 06.01.2011 року, № 0000071502 від 22.03.2011 року, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон - № 168/97-ВР) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відтак, право на формування податкового кредиту та відповідно бюджетне відшкодування безпосередньо повязане з господарською діяльністю платника такого податку.

За змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Дослідивши в судовому засіданні податкові декларації з ПДВ ТОВ "Транс - сервіс" за вересень 2010 року та жовтень 2010 року судом встановлено наступне.

За результатами господарської діяльності за вересень 2010 року позивачем у податковій декларації з ПДВ за звітний період задекларовано відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 24 232 грн., що відповідно до Закону № 168/97-ВР зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (жовтень 2010 року) (т. ІІІ, а.с. 68-74).

Внаслідок господарських операцій у жовтні 2010 року та перенесення залишків відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, позивач отримав також відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого в нього виникло право на бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 24 232 грн. (т. ІІІ, а.с. 52-59).

Як на підставу зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 24 232 грн. та донарахування суми ПДВ в розмірі 17 682 грн. 66 коп. Гадяцька МДПІ в акті перевірки від 22.12.2010 року посилається на невірно заповнені первинні документи.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Транс - Сервіс" надавало послуги з перевезення вантажним автотранспортом, що підтверджується, зокрема, копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т. ІІІ, а.с. 197-216).

З акту перевірки слідує, що позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2010 року віднесено суми ПДВ, сплачені ним у ціні придбаних паливно-мастильних матеріалів.

Так, 01.01.2010 року між ТОВ "Континент Нафто Трейд" (Продавець) та ТОВ "Транс - сервіс" (Покупець) укладено договір СК/П № 171 поставки паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС (т. І, а.с. 74-87).

У відповідності до п. 2.1 вказаного договору Продавець зобовязується передавати у власність Покупця через АЗС, що розміщені на території України, з використанням смарт-карт паливно-мастильні матеріали (ПММ), а Покупець зобовязується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість. Пунктом 4.1 договору визначено, що в ціну ПММ включено ПДВ - 20%. Оплата Покупцем вартості відпущених (поставлених) ПММ здійснюється періодично протягом 7 календарних днів з моменту фактичного отримання ПММ на АЗС (п. 4.4 договору).

На підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту за вересень 2010 року суми ПДВ в розмірі 41 914 грн. 66 коп. позивачем надано копії:

- податкової накладної № 40449 від 30.09.2010 року на загальну суму 251 917 грн. 51 коп., в т.ч. ПДВ - 41 986 грн. 25 коп. (т. І, а.с. 68, зворот);

- видаткової накладної № 66490 від 30.09.2010 року на загальну суму 251 917 грн. 51 коп., в т.ч. ПДВ - 41 986 грн. 25 коп. (т. І, а.с. 68);

- акту приймання - передачі паливно-мастильних матеріалів за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року, відповідно до якого ТОВ "Континент Нафто Трейд" передав, а ТОВ "Транс - сервіс" прийняв згідно договору СК/П № 171 від 01.01.2010 року паливно-мастильні матеріали на загальну суму 251 917 грн. 51 коп., в т.ч. ПДВ - 41 986 грн. 25 коп. (т. І, а.с. 73);

- рахунків-фактур № 9149 від 02.09.2010 року, № 9150 від 02.09.2010 року, № 48842 від 09.09.2010 року, № 48844 від 09.09.2010 року, № 49931 від 16.09.2010 року, № 49932 від 16.09.2010 року, № 51005 від 24.09.2010 року, № 51007 від 24.09.2010 року, № 52107 від 30.09.2010 року, № 52109 від 30.09.2010 року (т. І, а.с. 63-67);

- оборотно-сальдових відомостей по рахунку: 10 "Необоротні активи" (т. І, а.с. 61-62, 70-72);

- реєстр платежів та платіжні доручення № 456 від 03.09.2010 року, № 464 від 10.09.2010 року, № 484 від 17.09.2010 року, № 489 від 24.09.2010 року, № 502 від 30.09.2010 року (т. І, а.с. 55-60).

Відповідно до листа ТОВ "Континент Нафто Трейд" даним підприємством у вересні 2010 року через мережу АЗС відпущено ТОВ "Транс - сервіс" паливно-мастильні матеріали на загальну суму 251 917 грн. 51 коп., в т.ч. ПДВ - 41 986 грн. 25 коп. (т. І, а.с. 69).

Таким чином, в ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що подорожні листи оформлені з порушенням вимог нормативних документів, які регламентують порядок виготовлення та застосування первинної транспортної документації для перевезення вантажів (відсутні обов'язкові реквізити, які не дають можливості використання пального в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності), оскільки, подорожній лист заповняється міжнародним перевізником у довільній формі для внутрішнього використання та, відповідно до ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", він не включений до переліку обов'язкових документів, необхідних для здійснення міжнародних перевезень вантажів. А тому, довільне заповнення транспортним підприємством усіх перелічених в акті перевірки граф подорожнього листа не має ніякого відношення до бюджетного відшкодування ПДВ заявленого підприємством, оскільки нормативні акти, що регулюють міжнародні перевезення вантажів та Закон № 168/97-ВР, на підставі, якого здійснено нарахування суми бюджетного відшкодування мають абсолютно відмінний предмет регулювання.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку первинними документами, що підтверджують реальність господарських операцій за договором поставки ПММ є саме податкові, видаткові накладні, акти - прийому передачі виконаних робіт, платіжні доручення, належним чином завірені копії яких долучено позивачем до матеріалів справи та досліджено в судовому засіданні.

Подорожні листи не є єдиним та безумовним доказом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Відсутність або неправильність заповнення таких документів у господарських операціях може бути прийнята судом як доказ недійсності угоди лише у випадку, якщо податковий орган доведе суду наявність наміру в обох сторін на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

У відповідності до п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), датавиписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або датаотримання податкової накладної,що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону № 168/97-ВР, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

В підтвердження факту використання паливно-мастильних матеріалів у власній господарській діяльності позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії договорів міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, заявок на перевезення вантажу, рахунків - фактур, актів виконаних робіт, CMR, податкових накладних.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2010 року суми ПДВ, сплачені ним у ціні придбаних паливно-мастильних матеріалів.

Окрім того, при перевірці правильності формування податкового кредиту за жовтень 2010 року відповідач дійшов висновку, що ТОВ "Транс - сервіс" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1 086 грн. 86 коп.

Як на підставу для такого висновку, Гадяцька МДПІ посилається на неправильність оформлення звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за жовтень 2010 року ТОВ "Транс - сервіс" до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ в розмірі 1 086 грн. 86 коп.

Так, відповідно до договорів міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладених між ТОВ "Транс - сервіс" (Перевізник) та ТОВ "НВО "Червоний металіст", ТОВ "ВІП ТРАНС КОМПАНІЯ", ФО-П ОСОБА_4 (Замовники) та на підставі заявок на перевезення вантажу, що надійшли від вказаних контрагентів позивачем у вересні - жовтні 2010 року надавалися послуги з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом.

При цьому, водіям, що працюють у товаристві, під звіт видавалися кошти на відрядження.

В підтвердження факту здійснення перевезень вантажів позивачем до матеріалів справи додано належним чином завірені копії відрядних посвідчень, подорожніх листів, актів здачі-прийняття робіт, CMR, податкових накладних.

З підстав, наведених вище, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на неправильність оформлення звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, оскільки понесення працівниками ТОВ "Транс - сервіс" витрат у відрядженні підтверджується копіями фіскальних чеків, квитанцій банків, податкових накладних, рахунків.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року суму ПДВ в розмірі 1 086 грн. 86 коп.

Таким чином, дослідивши в судовому засіданні належним чином завірені копії первинних документів, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та визначено суму податку на додану вартість за жовтень 2010 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність своїх висновків щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року та заниження податку на додану вартість, а отже - правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 0000021502/0 від 06.01.2011 року, № 0000071502 від 22.03.2011 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Гадяцької МДПІ № 0000021502/0 від 06.01.2011 року, № 0000071502 від 22.03.2011 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням Закону України "Про податок на додану вартість", а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 69-71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області № 0000021502/0 від 06.01.2011 року, № 0000071502 від 22.03.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс" (код ЄДРПОУ 30080834) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба