Постанова № 16287133, 20.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/2762/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. при секретаріГудим І.В. за участю: представників позивача представника відповідача Волкової Л.І., Вервицької А.І. Васильченко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "АРТ" до Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «АРТ», в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення- рішення Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції від 15 лютого 2011 року № 0000032348 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 19361 (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят одна) грн. 75 коп. та від 15 лютого 2011 року № 0001961740/0 повністю (з урахуванням уточнень). В обґрунтування позову позивач зазначив, що Петропавлівською МДПІ, за актом перевірки були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі, на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з обігу готівки» від 12.06.1995р. №436/95, за порушення позивачем п.2.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національні валюті», а також порушення п.п.6.1.1. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями з підстав того, що роздрукування Z звітів денного № 2361 за 25.08.2009р. та № 1285 за 24.01.2010р. було роздруковано наступного дня зранку через технічні проблеми. Перед друкуванням Z звітів денних фармацевтом було зроблено Z звіт по відділам та Z звіт по артикулам. Сума відображена в кожному Z звіті була однакова. По даному факту фармацевтом було надано відповідне пояснення. Виручка за ці дні була повністю оприбуткована, що підтверджується записами в книгах обліку розрахункових операцій, приходними касовими ордерами та виписками з банку. Окрім того, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використання РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітів РРО або даних РК) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі.

Згідно з п.7.19. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», під час перевірки органи контролю мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованою в касі та зараховується в доход підприємства. З цієї норми вбачається, що лише готівкові кошти виявлені в касі підприємства (підприємця) не підтверджені документально вважаються не оприбуткованими.

Отже, таке порушення слід кваліфікувати, як порушення вимог п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У відповідності до норм Господарського кодексу України відповідач не мав права застосовувати до позивача фінансові санкції передбачені Указом Президента України та не передбачені законами України.

Також донарахування позивачу суми грошового зобов'язання за основним платежем 4 230 грн. 47 кок. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1057 грн. 62 коп. за порушення п.6.3.2. п. 6.3. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є неправомірним, оскільки керуючись нормами даного закону працівники ПП «АРТ» правомірно зверталися до дирекції підприємства з відповідними заявами про надання податкової соціальної пільги, що підтверджується копіями вказаних заяв.

Представник відповідача позов не визнав, надавши суду письмові заперечення в яких зазначив, що оскаржувані рішення були прийняті Петропавлівською МДПІ відповідно до норм чинного законодавства, оскільки в даній ситуації до відповідача повинні бути застосовані саме норми Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з обігу готівки» від 12.06.1995р. №436/95. А соціальні пільги працівникам надано в порушення порядку їх надання.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 13 грудня 2010 р. по 25 січня 2011 р. працівниками Петропавлівської МДПІ було проведено перевірку ПП «АРТ», про що складено акт «Про результати планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства «АРТ», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. № 3/230 30417780 від 01.02.2011 року.

Під час проведення вказаної перевірки було встановлено порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, а також пп. 6.3.2. п.6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ (зі змінами та доповненнями) в частині застосування податкової соціальної пільги без заяв про застосування пільги, встановленої центральним податковим органом форми.

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення- рішення №0000032348 від 15.02.2011 р., про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19400,88 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001961740/0 від 15.02.2011 р., яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання в розмірі 5288,09 грн., по податку з доходів найманих працівників.

На думку суду податкові повідомлення-рішення були винесені правомірно, на підставі обґрунтованих висновків з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п. 2.6. Постанови Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національні валюті», а саме, за 25.08.2009р. сума 2726,грн. 00 коп. відповідно до Z - звіту денного № 2361 відображена 26.08.2009р. об 07.04 годині ранку; за 24.01.2010р. сума 1146 грн. 35 коп. відповідно до Z звіту денного № 1285 відображена 25.01.2010р. об 08.04 год.

Вказаний факт, підтверджується записами у хронологічному порядку в КОРО позивача та поясненням директора ПП „АРТ", де зазначено, що такі порушення відбулися внаслідок халатності працівника аптеки, а не внаслідок технічних несправностей, як зазначалося позивачем.

Так відповідно до п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, передбачено, що уся готівка, що надходить до кас має своєчасно у день одержання готівкових коштів та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій па підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Статтею 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, на підставі вказаних норм відповідачем було прийнято рішення №0000032348 від 15.02.2011 р., про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19400,88 грн. (3872,35 грн. сума не оприбуткованих своєчасно в КОРО готівкових коштів) х 5.).

Суд не погоджується із твердженням позивача про те, що відповідальність суб'єктів господарювання визначається виключно нормами Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з посиланням на статтю 1 даного закону та вважає його необґрунтованим, оскільки вказана стаття закону не містить обмежень щодо встановлення іншими нормативними актами відповідальності за несвоєчасне оприбуткування в КОРО готівкових коштів в повній сумі їх надходжень на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Відповідно до ч.3 прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06.07.1995 р. до приведення чинного законодавства у відповідність з цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 33 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. встановлено повноваження Національного банку щодо організації готівкового грошового обігу та відповідно до якої розроблено Положення № 637, яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Отже, Петропавлівською МДПІ правомірно було винесено рішення №0000032348 від 15.02.2011 р., про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19400,88 грн. на підставі ст.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", оскільки відносини у сфері ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті та посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами, безпосередньо регулюється Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного баню України від 15.12.2004р. №637 та Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки". Предмет регулювання вказаних нормативних актів не співпадає з предметом регулювання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку з чим це виключає можливість застосування норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» замість норм Указу Президента України № 436/95.

Також безпідставним є посилання позивача на норми Господарського кодексу України, оскільки згідно зі ст.4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Стосовно оскарження податкового повідомлення рішення від 15 лютого 2011 року № 0001961740/0 суд зазначає наступне.

Перевіркою повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб було встановлено порушення позивачем - пп. 6.3.2. п.6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 № 889-ІУ, а саме при перевірці відомостей нарахування заробітної плати виявлено випадки надання соціальної пільги без заяв про застосування пільги встановленою центральним податковим органом форми.

Питання щодо права платника податку з доходів фізичних осіб на зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги регулюється Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб".

Механізм реалізації на практиці цього права визначений Порядком надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2035 та наказі Державної податкової адміністрації України від 30.09.03 № 461 „Про затвердження форм заяв та повідомлень з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку".

У відповідності до п.п.6.3.2 п. 6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податкову соціальну пільгу починають застосовувати до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня, коли працедавець отримав заяву про застосування пільги. Разом із тим, заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги працівники повинні подавати виключно за формою визначеною центральним податковим органом, а саме формою встановленою Наказом ДПАУ від 30.09.2003р. №461. Недотримання форми документа фактично означає його неподання.

Матеріалами справи підтверджено, що роботодавець не отримував від своїх працівників заяв про застосування соціальної пільги за встановленою формою. Таким чином, він не мав права застосовувати податкову соціальну пільгу до заробітної плати працівників.

Виходячи з наведеного відповідачем правомірно у відповідності до законодавчих норм було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001961740/0 від 15.02.2011 р., про збільшення суми податкового зобов'язання в розмірі 5288,09 грн., по податку з доходів найманих працівників

На підставі викладеного суд вважає, що в задоволені позовних вимог має бути відмовлено, оскільки відповідач приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах та у спосіб визначених законами України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову приватного підприємства «АРТ» до Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 лютого 2011 року № 0000032348 та від 15 лютого 2011 року № 0001961740/0 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови складено 14 червня 2011року.

Суддя О.В. Врона