Постанова № 16286021, 23.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2011 р.

(17:00) Справа №2а-1302/11/19/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімферопольська транспортна компанія” звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 18.01.2011 р. № 0000121502/0 та № 0000111502/0. На думку позивача, відповідач неправомірно визначив суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у тому числі застосував штрафні санкції, чим порушив законні права та інтереси позивача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направляв.

Представник відповідача до суду не з’явився, проте 22.02.11р. надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та надав заперечення на адміністративний позов, мотивуючи свої заперечення тим, що підстави про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення, відсутні.

У зв’язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімферопольська транспортна компанія”03.04.2009 року зареєстроване Сімферопольською районною державною адміністрацією в АР Крим як юридична особа, що підтверджується довідкою серії АА № 010720 з ЄДРПОУ, та є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (який діяв на момент перевірки) та Податковим кодексом України (який набув чинності з 01.01.2011 року).

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 27.09.2010 року та 29.12.2010 року проведені камеральні перевірки податкових декларацій за вересень та жовтень 2010 р.

За результатами перевірки податкової декларації за вересень 2010 року складений акт від 29.12.2010 року № 21621/15-2/30691999 в якому встановлено порушення позивачем п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: необґрунтоване включення до значення рядка 4 колонки А (операції, які звільнені від оподаткування) у сумі 364010,00 грн. та рядок 10.2 колонки А у сумі 172 544,00 грн. ( операції звільненні від оподаткування).

За результатами перевірки податкової декларації за жовтень 2010 року, складено акт від 29.12.2010 року № 21620/15-2/30691999 року в якому встановлено порушення позивачем п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: необґрунтоване включення до значення рядка 4 колонки А (операції, які звільнені від оподаткування) у сумі 556500,00 грн. та рядок 10.2 колонки А у сумі 191200,00 грн. ( операції звільненні від оподаткування).

На підставі зазначених актів перевірки відповідачем 18.01.2011 року прийняті податкові повідомлення –рішення:

№ 0000111502/0, в якому позивачу, на підставі п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абзацу 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та згідно з актом перевірки № 20621/15-2/30691999 від 29.12.2010 року визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 86162,00 грн., у тому числі за основним платежем –38294,00 грн. та 47868,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

№ 0000121502/0, в якому позивачу, на підставі п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абзацу 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та згідно з актом перевірки № 20620/15-2/30691999 від 29.12.2010 року визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 182560,00 грн., у тому числі за основним платежем –73024,00 грн. та 109536,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій,

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На момент проведення перевірки, платники податку на додану вартість, об’єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначались в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент перевірки, далі Закон України «Про податок на додану вартість») від оподаткування звільняються операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Крім того, відповідно до пп. 197.1.8 ст. 197 Податкового кодексу України (який набув чинність з 01.01.2011 року) звільняються від оподаткування операції з постачанням послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімферопольська транспортна компанія” відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт” та ліцензії серії АВ №477507 здійснює господарську діяльність по наданню послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт”.

На підставі рішення № 1524 від 27.06.2008 року виконавчий комітет Сімферопольської міської ради узгодив тариф на проїзд на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі до 2 гривень.

Між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (далі Замовник) та позивачем 22.02.2010 року укладений договір № 597 про те, що Замовник надає позивачу право на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування у м. Сімферополі (номер маршруту 54А найменування маршруту 7-ая міська лікарня –Мар’їно). Строк дії договору становить п’ять років.

Таким чином, судом встановлено здійснення позивачем діяльності по наданню послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом у межах населеного пункту, що не заперечував також представник відповідача у судовому засіданні.

Посилання представника відповідача, на те, що на позивача не поширюються винятки встановлені п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме, що від оподаткування звільняються операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, у тому випадку, коли тарифи на ці послуги регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом, у зв’язку з чим відповідач вважає, що, оскільки тарифи були погоджені, а ні врегульовані органом місцевого самоврядування, суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.

Ч. 6 ст. 10 Закону України “Про автомобільний транспорт”, який є спеціальним законом та визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, встановлено, що реалізація єдиної тарифної політики передбачає затверджену центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту методику розрахунку тарифів за видами перевезень.

Механізм формування тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, автобусних маршрутах спеціальних перевезень та автобусних маршрутах нерегулярних перевезень, а також тарифів на послуги з перевезення пасажирів у таксі та легковими автомобілями на замовлення встановлені Методикою розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 17 листопада 2009 року № 1175, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2009 р. за № 1146/17162 (далі Методика).

Відповідно до п.1.1. Методики, вона застосовується органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та автомобільними перевізниками незалежно від їх відомчої підпорядкованості, форми власності та організаційно-правової форми господарювання.

Пунктом 1.3. Методики передбачено, що тариф регульований - це тариф на послуги, який відповідно до законодавства встановлюється (затверджується або погоджується) органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

Статтею 28 ч. 1 п. “б” Закону України “Про місцеве самоврядування” встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських ради належить здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів.

Виходячи з аналізу наведених норм Закону України “Про автомобільний транспорт”, Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, Закону України “Про місцеве самоврядування”, Закону України “Про податок на додану вартість”, суд дійшов висновку про правомірність заповнення позивачем рядка 4 колонки А (операції, які звільнені від оподаткування), оскільки ці операції, зазначені позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2010 року, звільняються від оподаткування відповідно до п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення від 18.01.2011 р. № 0000121502/0 та № 0000111502/0, в яких позивачу, на підставі п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абзацу 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та згідно з актами перевірки визначено суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у зв’язку з невірним застосуванням ним, на думку податкового органу п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, прийняті без з’ясування всіх фактичних обставин та є необґрунтованими, внаслідок чого у відповідача не було правових підстав нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість за вересень в сумі 182560, 00 грн., за жовтень у сумі 86162,00 грн. відповідно.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення по справі ухвалене на користь позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.03.2011 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 28.03.2011 р.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 18.01.2010 року № 0000111502/0 на суму 86162,00 грн., де основний платіж –38294,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -47868,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 18.01.2011 р. № 0000121502/0 на суму 182560,00 грн., де основний платіж – 73024,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 109536,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сімферопольська транспортна компанія”(97573, АР Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова, 65) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Кузнякова С.Ю.