Рішення № 16285680, 17.05.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2011 р. Справа № 3/5027/309/2011. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аркада-Пласт”, смт. Глеваха Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “Комплекс БУД ЛТД”, м. Новоселиця

про стягнення заборгованості 36952,06 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність від 04.04.2011 року

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю “Аркада-Пласт” звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Комплекс БУД ЛТД” з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 36977,92 грн., з яких 31461,40 грн. основної заборгованості, 4215,83 грн. інфляційних та 1300,69 грн. трьох процентів річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань з оплати вартості отриманого ним товару, відповідно до видаткових накладних за №№0000002913, 0000002914, 0000002915 від 28.09.2009 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 29.03.2011 року порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 14.04.2011 року.

Ухвалою суду від 14.04.2010 року, у звязку із неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 17.05.2011 року.

На день вирішення спору по суті, 17.05.2011 року, представник відповідача повторно у судове засідання не зявився, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідача двічі належним чином повідомлено про час і місце даного судового засідання.

Присутнім у судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних до 1274,83 грн.

Так, станом на день вирішення спору, позивач просить стягнути з відповідача 36952,06 грн., з яких 31461,40 грн. основної заборгованості, 4215,83 інфляційних та 1274,83 грн. річних.

Зазначена заява про зменшення позовних вимог, будучи такою, що узгоджується з вимогами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, підлягає задоволенню. Відтак, сума позову становить 36952,06 грн.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

Згідно з видатковими накладними за №№0000002913, 0000002914, 0000002915 від 28.09.2009 року та довіреності № Д-000067 від 28.09.2010 року, позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 55667,93 грн.

Відповідачем вартість отриманого товару оплачена частково. Станом на день звернення до господарського суду з позовом, заборгованість відповідача перед позивачем становила 31461,40 грн.

За своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами з приводу продажу товару за вищезазначеними видатковими накладними є правовідносинами поставки.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до приписів частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України встановлено строк виконання зобов'язання оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, то, згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, дане зобов'язання підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною другою статті 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За таких умов, у відповідача, з моменту отримання товару, а саме з 28.09.2009 року виник обовязок оплатити вартість цього товару.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 31461,40 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобовязання, позивачем правомірно нараховано 4215,83 грн. інфляційних та 1274,83 грн. трьох процентів річних.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню: з відповідача належить стягнути на користь позивача 31461,40 грн. основного боргу, 4215,83 грн. інфляційних та 1274,83 грн. трьох процентів річних.

Беручи до уваги, що спір доведено до розгляду справи у господарському суді з вини відповідача, з нього стягуються судові витрати на користь позивача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Задовольнити заяву позивача про зменшення позовних вимог.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Комплекс БУД ЛТД” (м. Новоселиця, вул. Леніна, 88, код 25078492) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-пласт»(Київська область, смт. Глеваха, вул. Ботанічна, 15-А «а», код 21662878) 31461,40 грн. основного боргу, 4215,83 грн. інфляційних, 1274,83 грн. трьох процентів річних, 369,77 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повне рішення складено 18.05.2011 року.

СуддяО.В. Гончарук