Рішення № 16285613, 12.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2011 р. Справа № 5023/2353/11

вх. № 2353/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 52 від 20.04.2011 року відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - виробнича фірма "Югра", м. Харків

про стягнення 130306,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 130306,21 грн., у тому числі 94669,12 грн. боргу, 7236,35 грн. пені, 28400,74 грн. штрафу за договором поставки №224, укладеним між сторонами 15.07.2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав.

11.05.2011 року позивач надав до суду Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якої станом на 04.05.2011 року ТОВ "Торгівельно - виробнича фірма "Югра" зареєстровано за адресою: 61100, м. Харків, вул. Танкопія, буд. 8-А, квартира 5, тобто за тією ж адресою, яка вказана позивачем в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі, вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Томаш" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - виробнича фірма "Югра" (Покупець) був укладений договір поставки № 224. У відповідності до умов договору позивач зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність відповідача медикаменти, лікарські засоби, вироби медичного призначення (далі - Товар), а відповідач зобов'язався приймати Товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

У відповідності з умовами вказаного договору позивачем був поставлений відповідачеві Товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення) за накладною: № 145510 від 16.07.2009 року на суму 119669 грн. 12 коп..

Відповідач виконав свої договірні зобов'язання з оплати Товару частково, 04.11.2009 року сплатив за поставлений товар суму у розмірі 25000,00 грн., що підтверджується банківською випискою № 209 за 04.11.2009 року, решту боргу не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 94 669 грн. 12 коп., яка до цього часу не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст. 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 94669,12 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 6.2 договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 7236,35 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також згідно з ч. 2. п. 6.2. договору та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, позивачем нараховано штраф у розмірі 30% від суми невиконаної частини зобов'язання, розмір якого складає 28400 грн. 74 коп.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7236,35 грн. пені, 28400,74 грн. штрафу обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 1303,06 грн. грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "ЮГРА" (61100, юридична адреса: 61100, м. Харків, вул. Танкопія, 8-А, кв.15, фактична адреса: 61050, м. Харків, вул. Сомівська, 39 А, р\р 26003700764102 МФО 351964, ЗКПО 31634334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (юридична адреса: 61204, м. Харків, пр. Л. Свободи 46-в, кв. 79, фактична адреса: 61105, м.Харків, вул.Фонвізіна,18 р\р 26003860092471, в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351016, ОКПО 25184975) 94669,12 грн. боргу, 7236,35 грн. пені, 28400,74 грн. штрафу, витрати по сплаті державного мита у сумі 1303,06 грн. грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ травня 2011 року.