Рішення № 16285257, 18.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. Справа № 5023/835/11

вх. № 835/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Лиховид А.Л.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 1 від 06.12.11 р.);

відповідача - не прибув;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Сіверська сласть - продукт" , м. Харків

до Приватного підприємства "Бестмаркет", м. Харків

про стягнення 4773,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Фірма "Сіверська сласть - продукт", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача, ПП "Бестмаркет", заборгованість у сумі 4773,46 грн., з яких: основна заборгованість - 4190,29 грн., пеня - 412,53 грн., інфляційні - 87,99 грн., 3% річних - 82,65 грн., з покладенням судових витрат на відповідача.

09 лютого 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні 02.03.2011 р. о 11:00 год.

02 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи відкладено на 28.03.11 р.

28 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області за клопотанням позивача продовжено строк розгляду справи до 18.04.11 р. та відкладено розгляд справи на 18.04.2011 р. на 09:40 год.

08 квітня 2011 року до канцелярії господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 7833), в яких позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 4190,29 грн., пеню у сумі 415,16 грн., індекс інфляції 386,76 грн., 3% річних 143,27 грн., з покладенням судових витрат на відповідача.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.

18 квітня 2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач по справі правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві ( Роз*яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р.. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України».

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

19 травня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір № СС-373 та пролонгований додатковою угодою від 31.12.2009 р. до 31.12.2010 р. Відповідно до умов договору позивач зобв"язався у порядку та у строк, встановлений даним договором, передати у власність відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його.

Згідно п.6.3. договору відповідач оплачує товар на умовах відстрочки платежу (21 календарний день) з моменту поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов"язання та поставив товар на загальну суму 11427,18 грн. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач виконав свої зобов"язання не в повному обсязі у зв"язку з чим виникла заборгованість сумі 4190,29 грн.

12.07.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 72 про виконання договірних зобов"язань та сплати боргу у сумі 4190,29 грн., яка залишена без відповіді та виконання відповідачем.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 4190,29 грн., документів, що спростовували б викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню

Пунктом 7.2. договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати відповідачем за товар, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких обставин суд визнає вимогу позивача про стягнення пені у сумі 415,16 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 143,27 грн. та інфляційні у сумі 386,76 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим також підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Бестмаркет" (61045, м. Харків, вул. Шекспира, 7, р/р 2600501011147 у Харківській філії ФВАТ "Кредобанк" м. Харків, МФО 350415, код ЄДРПОУ 36371972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Сіверська сласть - продукт" (61072, м. Харків, вул. 23-го Серпня, 12А, р/р 26002028930980, філія "Слобожанське РУ "ВАТ" Б "Фінанси і Кредит", МФО 350697, код ЄДРПОУ 31225982) заборгованість у сумі 4190,29 грн., пеню у сумі 415,16 грн., індекс інфляції у сумі 386,76 грн., 3% річних у сумі 143,27 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 26 квітня 2011 року

/справа № 5023/835/11/