Рішення № 16285254, 18.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. Справа № 5023/1245/11

вх. № 1245/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - не з"явився;

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора м. Ізюм в інтересах держави- в особі Управління житлово-комунального господарства Ізюмського міськвиконкому м. Ізюм

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ізюм

про стягнення заборгованості за договором оренди комунального майна

ВСТАНОВИВ:

Ізюмський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради, м. Ізюм звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 3186,22 грн. заборгованості, яка складається з суми основного боргу та пені, посилаючись на те, що Ізюмською міжрайонною прокуратурою проведена перевірка в управлінні житлово - комунального господарства Ізюмської міської ради, в ході якої було виявлено укладення між Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради - позивачем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 договору оренди комунального майна №14 від 19.04.2006 року, Цей договір було укладено на виконання рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області №1640 від 19.04.2006 року. Відповідно до п.5. цього договору "Обов'язки орендаря" підпункт 5.2. вказаного договору, орендар повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату орендодавцю відповідно до умов цього договору, однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендної плати здійснив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області від 18.04.11 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи та протоколу повторного розподілу справи між суддями від 18.04.11 р. справа №5023/1245/11 передана судді Светлічному Ю.В., в звязку із хворобою судді Задорожної І.М.

Представник прокуратури у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Представник позивача у судове засідання не з"явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 18 квітня 2011року клопотання за вх.№8896 в якому позивач просить відкласти розгляд даної справи у зв"язку із хворобою судді Задорожної І.М.

Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного. Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів справи достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, відкладено розгляд справи для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи, надати нові докази тощо).

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

З огляду на зазначене та те, що строк розгляду даної справи закінчується 22 квітня 2011 року, суд вважає, що клопотання позивача є необгрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами, тому відмовляє в його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи господарським судом встановлено наступне.

19 квітня 2006 року між територіальною громадою міста Ізюму Ізюмською міською радою від якої діяв начальник Управління житлово - комунального господарства Ізюмського виконкому, зареєстрованого рішенням №617 Ізюмської міської ради від 04 жовтня 2001 року, та за № 364 від 17.06.2002 р., та розпорядженням Ізюмського голови від 05.05.2003 р. за №259 (позивач та орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач та орендар) був укладений договір оренди №14 (далі по тексту - договір), відповідно до п. 1.1. на підставі рішень міськвиконкому Ізюмської міської ради від 13.07.05 р. за №0516 та №0353 від 06.04.2006 р., орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення "б"-17 кв.м., частина приміщення 7 - пл. 2,6 кв.м., частина 8 - пл. 0,4 кв.м., частина приміщення 11 - площею 0,3 кв.м., частина приміщення 5 - площею 2,4 кв.м., що складає 9/2500 ч., розміщені за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 19.04.2006 р.

Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником Майна залишається територіальна громада міста Ізюму в особі міської Ради, а Орендар користується ним протягом строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір укладено на десять років, що діє з 19 квітня 2006 р. до 19 квітня 2016 р. включно.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. 3.1. договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання №208/07 від 03.10.2007 року. Згідно протоколу засідання конкурсної комісії від 20.01.2009 року розрахункова орендна плата складає 2 800,00 грн. в місяць без урахування індексів інфляції.

Згідно до п.4.4. договору відповідач зобов"язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Відповідно до п. 3.5. договору, орендна плата перераховується до місцевого бюджету у розмірі 100% до15 числа наступного місяця на поточний рахунок .....

Ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 договору орендар повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату орендодавцю відповідно до умов цього договору.

Відповідач свої зобов*язання виконував несвоєчасно та не належним чином, унаслідок чого виникла заборгованість, про яку позивач неодноразово повідомляв позивача листами №1542 від 24.05.09 р., №579 від 29.03.10 р.

Відповідач у відповідь на лист №1542 від 24.05.09 р. надав позивачу заяву від 08.07.09 р. в якому він повідомляє про скрутне матеріальне становище, просить дозволу погасити заборгованість у розмірі 1 340,00 грн. до 01 вересня 2009 р. та зобов"язався не накопичувати борги, але всупереч своїм обіцянкам продовжував не сплачувати платежі за оренду приміщень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 2 746,55 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того прокурором та позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 439,55 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3.5. договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на дату нарахування пені від суми заборгованості , з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 257, 258, 267, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи - відмовити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління житлово-комунального господарства Ізюмського міськвиконкому (64300, м. Ізюм, Харківська область, вул. Фрунзе, б. 32, р/р 33214871700012 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 241343) суму основної заборгованості у розмірі 2 746,55 грн. та пеню у розмірі 439,55 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/1245/11

Повне рішення складене 21 квітня 2011 року.