Ухвала суду № 16285139, 12.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"12" квітня 2011 р. Справа № 5023/1096/11

вх. № 1096/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивач- не з*явивися, відповідач- не з*явився

розглянувши справу за позовом ПП "Ліга", м. Куп'янськ

до ЗАТ "Домобудівник" м. Куп"янськ

про стягнення коштів за поставку ПММ в розмірі 2764,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ліга" ( позивач) просить суд стягнути з ЗАО"Домобудівник" ( відповідача) суму боргу 2764,75 грн., судові витрати покласти на відповідача.

11.04.11 року до суду надійшов лист позивача в якому останній просить суд припинити провадження у справі в зв*язку з тим, що основний борг відповідачем повністю сплачено та претензій один до одного не мають.

У відповідності до ст. 80 п.1-1 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне, що 01.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 0023-А на проведення заправки автотранспорних засобів ( а.с.7-8). У відповідності до умов договору позивач зобов*язався проводити заправку автотранспортних засобів відповідача з АЗС позивача п.1.1. договору. Відповідач зобов*язався сплатити за товар на умовах даного договору ( п.1.2.договору). Ціна товару включає в себе оптову ціну поставщика з ПДВ.( п.2.1.договору). На виконання умов договору позивач поставив відповідачу дизпаливо, бензин на загальну суму 4859,90 грн. Відповідач частково розрахувався за отриманий товар ,борг на день звернення з позовом становило 2764,75 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем сплачена, суд керуючись ст. 80 п.1-1 ГПК України , припиняє провадження у справі.

Судові витрати у відповідності до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44,80 п.1-1,86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі 5023/1096/11 припинити .

Стягнути з ЗАТ"Домобудівник" ( Харківська обл, м.Куп*янськ, вул.Дзержинського, буд.81, код 22673768 р/р 26004405072001 в КБ"ПриватБанк" м.Куп*янськ) на користь Приватного підприємства "Ліга" (Харківська обл, м.Куп*янськ, вул.Дзержинського, буд.47, код 22709325 р/р 26008036248600 в АКІБ "Укрсіббанк" м.Харків, МФО 351005) державне мито 102 грн та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранням ухвали законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

ухвала підписана 12.04.11 року.