Рішення № 16284907, 09.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2011 р.Справа № 30/17-1068-2011 За позовом: Відкрите акціонерне товариство «ЯНТАР»

До відповідача: Виробничо-комерційна фірма «АГРОМАРІН»

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1.- довіреність від 21.02.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2. довіреність № 1 від 04.01.2011 р.

Суть спору: Позивач, Відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) „ЯНТАР”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Виробничо-комерційної фірми (далі - ВКФ) „АГРОМАРІН” про стягнення заборгованості у розмірі 156 052 грн. 78 коп., що складається із: 152 617 грн. 62 коп. основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, 2 878 грн. 11 коп. штрафних санкцій, 557 грн. 05 коп. 3% річних.

В ході розгляду справи,05.05.2011р. , позивач надав до суду уточнення розміру заявлених позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача 8 453 грн. 39 коп., що складається з: інфляційних у сумі 3099 грн., 4486 грн. 11 коп. штрафних санкцій, 868 грн. 28 коп. 3% річних.

Представник позивача позовну заяву підтримує, на своїх вимогах наполягає.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з мотивів викладених у відзиві.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив:

22 листопада 2010р. між ВАТ «ЯНТАР»(Постачальник) та ВКФ «АГРОМАРІН»(Покупець) був укладений Договір поставки молока та молокопродуктів № 22/11/10, згідно якого Постачальник зобовязується виготовляти та систематично відвантажувати і передавати у власність Покупцю на умовах DDP, склад Покупця (згідно Правил «Інкотермс 2000») певний товар певної кількості, а Покупець зобовязується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах Договору. Предметом постачання є молоко, надалі Товар. Строк дії договору до 30 квітня 2011 р. та повного виконання ними своїх обовязків за Договором.

За умовами Договору Покупець обовязаний приймати увесь обсяг Товару, який пропонує Постачальник. Загальний обсяг фіксується у накладних, що є невідємною частиною Договору. Кількість Товару визначається методом важення на вагах, які сертифіковані та пройшли пробірний контроль згідно вимог та в порядку встановленим чинним законодавством України, безпосередньо при отриманні товару у Постачальника та про що відзначається в накладній. Якість Товару, що відвантажується, по санітарним, ветеринарним та технічним вимогам повинна відповідати ДСТУ 3662-97. Якість, кількість та час відвантаження Товару визначається безпосередньо при відвантажуванні Товару у Покупця та зазначається у накладній.

Відповідно розділу 4 Договору Покупець оплачує відвантажений Постачальником Товар за ціною, яка визначається Додатком та накладною до Договору, що є невідємною частиною Договору. Ціни за Договором є договірними, та фіксуються Додатком до Договору та накладною. Товар оплачується виходячи із базисної норми масової частки жиру у молоці 3,4%.

Згідно п. 5.1 Договору розрахунки за поставлену партію Товару здійснюються на протязі 3 календарних днів з моменту поставки Товару та/або на інших умовах зазначених у додатках до Договору підписаних сторонами.

За видатковою накладною №5127 від 30.07.2010р. ВАТ «ЯНТАР» відпустило ВКФ «АГРОМАРІН»Товар на суму 80 450 грн. 70 коп., за видатковою накладною № 5462 від 30.12.2010р. - на суму 169 817 грн. 41 коп., видатковою накладною №342 від 31.01.2011р. на суму 306 432 грн. 45 коп., за видатковою накладною №579 від 28.02.2011р. - на суму 114 058 грн. 30 коп. Всього відповідачем було отримано Товар на суму 670758 грн. 86 коп.

Але, відповідач за отриманий Товар розрахувався частково, а саме сплачено лише 520109 грн. 30 коп. в період з 25.11.2010 р. по 18.03.2011 р., що підтверджується актами звірок.

Претензіями від 01.03.2011 р. та від 14.03.2011 р. ВАТ «ЯНТАР»звернулося до відповідача з вимогою сплатити грошові кошти за поставлений Товар та штрафні санкції, нараховані за несвоєчасне здійснення розрахунків. Але дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Остаточно суму заборгованості відповідачем було оплачено лише в ході розгляду справи, що на думку позивача є порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів та є підставою для застосування до відповідача санкцій за неналежне виконання зобовязань.

Позивач зазначає, що відповідно п. 7.2 Договору у разі здійснення несвоєчасних розрахунків за поставлений та отриманий згідно Договору Товар Покупець повинен сплатити, якщо Постачальник буде вимагати, штрафні санкції за несвоєчасне здійснення розрахунків у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню) у сумі 4 486 грн. 11 коп.

Крім того, позивач посилається на ст.625 Цивільного кодексу України яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу інфляційні у сумі 3099грн. та 3% річних у сумі 868 грн. 28 коп., які також просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що ВАТ «ЯНТАР»не здійснювало свого обовязку за Договором щодо передачі ВКФ «АГРОМАРІН»оформлених товарно-транспортних накладних за весь період поставки товару, а згідно п. 4.1 Договору накладна (товарно-транспортна накладна) є невідємною частиною Договору.

Відповідач посилається на ст.. 662 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що Постачальник повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач зазначає, що згідно Наказу Мінтранспорту України від 14.10.1997 р. № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»основним документом на перевезення товару є товарно-транспортна накладна, яка є юридичним документом, що призначений для бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобовязанні свого обовязку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обовязку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обовязку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. У звязку з чим ВКФ «АГРОМАРІН»призупинила виконання свого зобовязання по оплаті поставленого позивачем товару до виконання свого обовязку щодо передачі товарно-транспортних накладних за весь час поставки товару.

За таких обставин, відповідач вважає, що відсутні підстави для застосування до нього санкцій за неналежне виконання зобовязань.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 листопада 2010р. між ВАТ «ЯНТАР»(Постачальник) та ВКФ «АГРОМАРІН»(Покупець) був укладений Договір поставки молока та молокопродуктів № 22/11/10, згідно якого Постачальник зобовязується виготовляти та систематично відвантажувати і передавати у власність Покупцю на умовах DDP, склад Покупця (згідно Правил «Інкотермс 2000») певний товар певної кількості, а Покупець зобовязується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах Договору. Предметом постачання є молоко, надалі Товар. Строк дії договору до 30 квітня 2011 р. та повного виконання ними своїх обовязків за Договором.

За умовами Договору Покупець обовязаний приймати увесь обсяг Товару, який пропонує Постачальник. Загальний обсяг фіксується у накладних, що є невідємною частиною Договору. Кількість Товару визначається методом важення на вагах, які сертифіковані та пройшли пробірний контроль згідно вимог та в порядку встановленим чинним законодавством України, безпосередньо при отриманні товару у Постачальника та про що відзначається в накладній. Якість Товару, що відвантажується, по санітарним, ветеринарним та технічним вимогам повинна відповідати ДСТУ 3662-97. Якість, кількість та час відвантаження Товару визначається безпосередньо при відвантажуванні Товару у Покупця та зазначається у накладній.

Згідно п. 5.1 Договору розрахунки за поставлену партію Товару здійснюються на протязі 3 календарних днів з моменту поставки Товару та/або на інших умовах зазначених у додатках до Договору підписаних сторонами.

Позивач свої зобовязання за Договором поставки виконав належним чином: поставив відповідачу молоко пастеризоване натуральне на загальну суму 670758 грн. 86 коп. Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив зобов'язання, адже не виконав свого зобов'язання у передбачений Договором термін щодо сплати за отриманий Товар, адже, заборгованість за поставлений Товар була погашена лише станом на 04.05.2011р.

Відповідно п. 7.2 Договору у разі здійснення несвоєчасних розрахунків за поставлений та отриманий згідно Договору Товар Покупець повинен сплатити, якщо Постачальник буде вимагати, штрафні санкції за несвоєчасне здійснення розрахунків у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню) у сумі 4 486 грн. 11 коп.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні у розмірі у сумі 3099 грн. та 3% річних у сумі 868 грн. 28 коп.

Посилання відповідача на нездійснення ВАТ «ЯНТАР»обовязку за Договором щодо передачі ВКФ «АГРОМАРІН»оформлених товарно-транспортних накладних за весь період поставки товару, судом не береться до уваги, оскільки Договір поставки молока та молокопродуктів № 22/11/10, укладений між сторонами по справі не передбачає обовязку Постачальника надавати Покупцю товарно-транспортні накладні. Крім того, як зазначив сам відповідач згідно Наказу Мінтранспорту України від 14.10.1997 р. № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»основним документом на перевезення товару є товарно-транспортна накладна, яка є юридичним документом, що призначений для бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу. Отже, зазначений документ лише підтверджує факт перевезення вантажу, а не є підставою оплати за перевезений вантаж.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних у сумі 3099 грн., штрафних санкцій у сумі 4486 грн. 11 коп. та 3% річних у сумі 868 грн. 28 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст..ст.44,49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «ЯНТАР» - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Виробничо-комерційної фірми «АГРОМАРІН»(65031, м. Одеса, вул.. Новомосковська дорога, 21, код ЄДРПОУ 00446724, р/р 26005013002392 в ПАТ «Дочерний Банк Сбербанк России», МФО 320627) на користь Відкритого акціонерного товариства «ЯНТАР»(65031, м. Одеса, вул.. Новомосковська дорога, 23, код ЄДРПОУ 13925644, р/р 26008302535810 в БВ № 1 «Іллічівське»ОЦО ПІБ м. Одеси, МФО 328135) інфляційні у сумі 3099 грн., штрафні санкції у сумі 4486 грн. 11 коп., 3% річних у сумі 868 грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1560 грн. 53 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 14 червня 2011р.

Суддя Рога Н. В.