Рішення № 16284899, 09.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2011 р.Справа № 30/17-1120-2011 За позовом: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України ; Військової частини 3012

Відповідач: Комунальне підприємство «УЗБЕРІЖЖЯ»

Про стягнення

Та за зустрічним позовом: Комунальне підприємство «УЗБЕРІЖЖЯ»

До відповідача: Військова частина 3012

Про визнання недійсним договору

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від прокуратури: Уразовський С.І.- згідно посвідчення

Від МВС України : не зявився;

Від В\ч 3012: ОСОБА_1.- згідно довіреності №1 від 02.02.2011р.

Від КП «УЗБЕРІЖЖЯ»: ОСОБА_2.- згідно довіреності №448 від 06.06.2011р.

Суть спору: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 3012 (далі - В\ч 3012), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства (далі - КП) „УЗБЕРІЖЖЯ” про стягнення заборгованості у сумі 29 280 грн. 60 коп. та пені у сумі 543 грн. 15 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позов. Крім того, відповідно до ст.22 ГПК України, до початку слухання справи по суті відповідачем було подано зустрічну позовну заяву до Військової частини 3012 про визнання недійсним з моменту укладення Договору №7 про надання послуг про забезпечення безпеки, укладеного 31.12.2009р. між КП „УЗБЕРІЖЖЯ” та В\ч 3012.

Військова частина 3012 проти зустрічного позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на зустрічний позов.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін на прокуратури , суд встановив:

31 грудня 2009р. між КП „УЗБЕРІЖЖЯ” (Замовник) та В\ч 3012 (Виконавець) був укладений Договір №7 про надання послуг по забезпеченню безпеки, предметом якого є надання послуг по забезпеченню безпеки силами Виконавця на відповідній території Замовника за адресою: м. Одеса, спуск Азарова , без матеріальної відповідальності.

Перелік обовязків Виконавця забезпечення безпеки викладений у п.2.1 Договору.

За умовами п.3.1.1 Договору Замовник зобовязався здійснювати оплату наданих Виконавцем послуг у порядку і строки, визначені у Договорі. Відповідно до п.4.1 Договору за надані послуги Замовник розраховується з Виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами Акту наданих послуг та Табелю робочого часу проводиться в кінці місяця. Згідно п.4.2 Договору вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 5 грн. (з ПДВ), вартість послуг за один місяць 28 днів становить 6720 грн. (з ПДВ), 30 днів становить 7200 грн. (з ПДВ), 31 день 7440 грн. ( з ПДВ). Вартість Договору на рік становить 87600 грн. ( з ПДВ).

Згідно Актів виконаних робіт по забезпеченню безпеки на обєкті №298 від 30.09.2010р., №330 від 31.10.2010р., №362 від 30.11.2010р. та №386 від 31.12.2010р., підписаних сторонами за Договором, а також Табелів виділення особового складу на службу по забезпеченню безпеки згідно Договору №7 від 25.12.2009р. за вересень - грудень 2010р., також підписаних обома сторонами, Виконавець виконав свої зобовязання за Договором та надав послуги щодо забезпечення безпеки. Але КП „УЗБЕРІЖЖЯ” своїх зобовязань щодо оплати за виконі послуги не здійснило, у звязку з чим, за розрахунком Виконавця за Замовником утворилася заборгованість у сумі 29280 грн.

Такі дії відповідача Військовий прокурор вважає порушенням прав та охоронюваних законом інтересів держави, адже, військові частини внутрішніх військ МВС України, зокрема В\ч 3012, укладаючи договори в порядку здійснення господарської діяльності, мають на меті отримання додаткових джерел фінансування виключно на виконання покладених на них державою правоохоронних функцій, невиконання умов таких договорів завдає шкоду майновим інтересам Міністерства внутрішніх справ України, а звідси й майновим інтересам держави.

Крім того, відповідно до п.5.5 Договору у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг Замовник зобовязаний сплатити Виконавцю пеню в розмірі не нижче облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору Військовий прокурор просить стягнути з відповідача пеню у сумі 543 грн. 15 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що зобовязання мають виконуватися належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно п.4.1 Договору оплата Замовником наданих послуг здійснюється Виконавцем на підставі наданих рахунків. Але, відповідач заперечує отримання таких рахунків, у звязку з чим вважає, що строк виконання зобовязання ще не настав.

Крім того, відповідач подав зустрічну позовну заяву до В\ч 3012 про визнання недійсним з моменту укладення Договору №7 про надання послуг про забезпечення безпеки, укладеного 31.12.2009р. між КП „УЗБЕРІЖЖЯ” та В\ч 3012.

В обґрунтування зустрічного позову КП „УЗБЕРІЖЖЯ” зазначає, що відповідно до п.1.1 Договору його предметом є надання послуг по забезпеченню безпеки ( код 74.60.1) , але Переліком видів господарської діяльності , здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил, код КВЕД 74.60.0 (код 74.60.1 взагалі відсутній у Переліку) передбачає „Проведення розслідувань та забезпечення безпеки), тобто інший вид діяльності. Позивач за зустрічним позовом вважає, що така підміна змісту коду в Договорі звільняє В\ч 3012 від будь-якої відповідальності за невиконання Договору.

На думку позивача за зустрічним позовом діяльність за кодом КВЕД 74.60.0 підлягає ліцензуванню, а, оскільки, за його даними, у В\ч 3012 відсутня відповідна ліцензія , вона не мала права на укладання Договору, який відповідно до ч.1 ст.227 Цивільного кодексу України може бути визнаний судом недійсним.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що оскаржуваний Договір є нікчемним , оскільки порушує публічний порядок.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що перекручення предмету Договору свідчить про те, що він суперечить ст.ст.3, 10 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України, постанові Кабінету Міністрів України від 25.07.2000р. №1171 про затвердження Переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил, що є підставою для визнання оскаржуваного Договору недійсним відповідно до ч.1 ст.203 та ст.215 Цивільного кодексу України.

В\ч 3012 проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що В\ч здійснює свою діяльність відповідно до Свідоцтва про реєстрацію управління територіального командування, військової частини, установи та організації внутрішніх військ МВС України як субєкта господарської діяльності, виданого Головним управлінням внутрішніх військ МВС України 17.09.2001р. за №00003, в якому одним із дозволених видів діяльності є забезпечення безпеки код 74.60.0. У Договорі №7 від 31.12.2009р. помилково (механічна помилка) зазначено код 74.60.1, що підтверджується правильним зазначенням виду діяльності „забезпечення безпеки”.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що В\ч 3012 має ліцензію з надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, яка видана МВС України за №20 від 07.05.2007р. і діє до 07.05.2012р.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2000р. №1171 про затвердження Переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил, одержані від здійснення господарської діяльності військовими частинами Збройних Сил України кошти зараховуються до спеціального фонду державного бюджету.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2009р. між КП „УЗБЕРІЖЖЯ” (Замовник) та В\ч 3012 (Виконавець) був укладений Договір №7 про надання послуг по забезпеченню безпеки, предметом якого є надання послуг по забезпеченню безпеки (код 74.60.1) силами Виконавця на відповідній території Замовника за адресою: м. Одеса, спуск Азарова, без матеріальної відповідальності.

Відповідно до ст.215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У якості обґрунтування вимоги щодо визнання недійсним Договору №7 про надання послуг по забезпеченню безпеки від 31.12.2009р. позивач за зустрічним позовом посилається на відсутність у В\ч 3012 ліцензії на здійснення передбаченого Договором виду діяльності, але, як вбачається з матеріалів справи, В\ч 3012 здійснює свою діяльність відповідно до Свідоцтва про реєстрацію управління територіального командування, військової частини, установи та організації внутрішніх військ МВС України як субєкта господарської діяльності, виданого Головним управлінням внутрішніх військ МВС України 17.09.2001р. за №00003, в якому одним із дозволених видів діяльності є забезпечення безпеки код 74.60.0. За таких обставин, суд погоджується з посиланням В\ч 3012 на те, що у Договорі №7 від 31.12.2009р. помилково (механічна помилка) зазначено код 74.60.1, що підтверджується правильним зазначенням виду діяльності „забезпечення безпеки”.

Крім того, В\ч 3012 має ліцензію з надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, яка видана МВС України за №20 від 07.05.2007р. і діє до 07.05.2012р.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач за зустрічним позовом не надав доказів того, що оскаржуваний договір був укладений з порушенням актів цивільного законодавства, що є підставою для відмови у позові.

Що стосується позову Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України , Військової частини 3012 щодо стягнення з КП „УЗБЕРІЖЖЯ” заборгованості у сумі 29 280 грн. 60 коп. та пені у сумі 543 грн. 15 коп., то він, на думку суду є обґрунтованим та підлягає задоволенню виходячи з такого:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами п.3.1.1 Договору №7 від 31.12.2009р.Замовник зобовязався здійснювати оплату наданих Виконавцем послуг у порядку і строки, визначені у Договорі. Відповідно до п.4.1 Договору за надані послуги Замовник розраховується з Виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами Акту наданих послуг та Табелю робочого часу проводиться в кінці місяця. Згідно п.4.2 Договору вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 5 грн. (з ПДВ), вартість послуг за один місяць 28 днів становить 6720 грн. (з ПДВ), 30 днів становить 7200 грн. (з ПДВ), 31 день 7440 грн. ( з ПДВ). Вартість Договору на рік становить 87600 грн. ( з ПДВ).

Згідно Актів виконаних робіт по забезпеченню безпеки на обєкті №298 від 30.09.2010р., №330 від 31.10.2010р., №362 від 30.11.2010р. та №386 від 31.12.2010р., підписаних сторонами за Договором, а також Табелів виділення особового складу на службу по забезпеченню безпеки згідно Договору №7 від 25.12.2009р. за вересень - грудень 2010р., також підписаних обома сторонами, Виконавець виконав свої зобовязання за Договором та надав послуги щодо забезпечення безпеки. Але КП „УЗБЕРІЖЖЯ” своїх зобовязань щодо оплати за виконі послуги не здійснило, у звязку з чим, за розрахунком Виконавця за Замовником утворилася заборгованість у сумі 29280 грн.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За таких обставин, правомірною є вимога щодо стягнення з КП „УЗБЕРІЖЖЯ” заборгованості у сумі 29280 грн.

Відповідно до п.5.5 Договору у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг Замовник зобовязаний сплатити Виконавцю пеню в розмірі не нижче облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору Військовий прокурор правомірно просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню у сумі 543 грн. 15 коп.

В судовому засіданні 09.06.2011р. відповідач за первісним позовом - КП „УЗБЕРІЖЖЯ” надав до суду клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду за наступним графіком: червень 2011р.- 6905 грн. 78 коп., липень 2011р.- 6905 грн. 78 коп., серпень 2011р.- 6905 грн. 78 коп., вересень 2011р. - 6905 грн. 78 коп. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що він є комунальним підприємством, засновником якого є Одеська міська рада, та на даний час знаходиться у скрутному фінансовому становищі, через що одночасне стягнення заборгованості може спричинити значну шкоду господарській діяльності підприємства.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, за заявою сторони по справі суд може розстрочити виконання рішення, постанови. Враховуючи те, що КП „УЗБЕРІЖЖЯ” є комунальним підприємством, засновником якого є Одеська міська рада, та на даний час знаходиться у скрутному фінансовому становищі, через що одночасне стягнення заборгованості може спричинити значну шкоду господарській діяльності підприємства, суд доходить до висновку про можливість задоволення клопотання відповідача та надання йому розстрочки виконання рішення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача за первісним позовом згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 3012 задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства „УЗБЕРІЖЖЯ” м.Одеса, пляж „Аркадія”, 29, код ЄДРПОУ 31228684, р\р 26008311583501 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь держави в особі Військової частини 3012 (м.Одеса, вул..Промислова, 22, код ЄДРПОУ 23314215, р\р 312562722210138 в ГУ ДКУ в Одеській області , МФО 828011) заборгованість у сумі 29 280 грн. 60 коп. , пеню у сумі 543 грн. 15 коп. з розстрочкою платежу згідно графіку: червень 2011р.- 6905 грн. 78 коп., липень 2011р.- 6905 грн. 78 коп., серпень 2011р.- 6905 грн. 78 коп., вересень 2011р. - 6905 грн. 78 коп.

3.Стягнути з Комунального підприємства „УЗБЕРІЖЖЯ” м.Одеса, пляж „Аркадія” , 29, код ЄДРПОУ 31228684, р\р 26008311583501 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь державного бюджету України (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито у сумі 298 грн. 23 коп.

4.Стягнути з Комунального підприємства „УЗБЕРІЖЖЯ” м.Одеса, пляж „Аркадія” , 29, код ЄДРПОУ 31228684, р\р 26008311583501 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь державного бюджету України (р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

5.У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 14 червня 2011р.

Суддя Рога Н. В.