Рішення № 16284781, 15.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р. Справа № 5016/1653/2011(16/129)

м. Миколаїв

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_3)

до відповідача: малого приватного підприємства «Алсу-1»(м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2)

про: стягнення 8391,64 грн.

суддя Фролов В.Д.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 09.04.2009 р.

від відповідача:

в засіданні приймає участь:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до малого приватного підприємства «Алсу-1»про стягнення 8391,64 грн. боргу за договором купівлі-продажу товарів продовольчої групи. Також просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою від 30.05.2011 р. порушено провадження у справі, сторони зобовязано виконати вимоги вказаної ухвали, зокрема позивача уточнити суму позовних вимог, а саме суму боргу, суму від інфляції, 3% річних та підтвердити доказами, відповідним розрахунком.

У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що юрисконсульт підприємства знаходиться у відпустці, також зазначив, що позивачем здійснено невірний розрахунок заборгованості та вказані не всі оплати відповідача.

Дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки представляти інтереси юридичної особи може будь-яка особа за дорученням керівника цієї юридичної особи або керівник підприємства. Також слід зазначити, що, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відсутність представника сторони є підставою для відкладення розгляду справи лише у випадку, коли явка сторін була визнана судом обовязковою. Суд не визнавав явку сторін обовязковою, тому підстави, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи, відсутні.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у його відсутність.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується матеріалами справи, 15.01.2010 р. між сторонами було укладено договір купівлі продажу товарів продовольчої групи. За умовами договору Покупець зобов'язався провести відповідні розрахунки на протязі 5 банківських днів з моменту постачання товару Продавцем.

Позивач повністю виконував свої договірні зобов'язання постачаючи товар Покупцю. У свою чергу Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував за товар.

За поставки товарів від 21.12 2010 р. по накладним № № 217523, 217434, 217543, 217527 розрахунок повністю не проведено. Заборгованість станом на 26.05.2011 року становить 7652 грн., що підтверджено актом звіряння розрахунків, оплатами боржника та накладними на товар.

Згідно з розділом 4 договору оплата повинна здійснюватися не пізніше 21 дня з моменту постачання товару.

У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог. Зазначив, що відповідач сплатив позивачеві 4500 гривень, що підтверджується доданим взаєморозрахунком від 14.06.2011 р. У звязку із викладеним просить стягнути з відповідача суму основного боргу 3152 гривні, інфляційні витрати 229,56 грн., 3% річних 47,45 грн., пеню в розмірі 462,63 грн.

Суд приймає заяву та в подальшому розглядає справу з урахуванням такого зменшення.

Стаття 509 ЦК України визнає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 5 ст. 225 ГК України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами

Згідно з розділом 5 договору за несвоєчасну оплату поставленого Товару Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення терміну оплати. Кінцевий строк оплати сплив 12.01.2011 року 3 цієї дати прострочення виконання останнього зобов'язання становить 90 днів.

У відповідності із ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри відсотки річних від простроченої суми.

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню частково у розмірі 3891,64 грн., з яких сума основного боргу 3152,00 грн., інфляційні витрати 229,56 грн., 3% річних 47,45 грн., пеню в розмірі 462,63 грн. (Розрахунок додається).

У звязку із надлишковою сплатою по квитанції № ПН3443 від 13.04.2011 р. позивачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 держмита за розгляд позовної заяви в сумі 125,87 грн., держмито в сумі 23,87 грн., помилково сплачене підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з малого приватного підприємства «Алсу-1»(54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2, Ід. код 34437266) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (95034, Автономна АДРЕСА_2; поштова адреса: АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_1 в КРД ПАО «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324010, м. Симферополь, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця 20024303973) основний борг 3152,00 грн. (три тисячі сто пятдесят дві гривні 00 коп.), інфляційні витрати 229,56 грн. (двісті двадцять девять гривень 56 коп.), 3% річних 47,45 грн. (сорок сім гривень 45 коп.), пеню в розмірі 462,63 грн. (чотириста шістдесят дві гривні 63 коп.), 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути позивачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (95034, Автономна АДРЕСА_2; поштова адреса: АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_1 в КРД ПАО «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324010, м. Симферополь, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця 20024303973) з Державного бюджету України помилково сплачене по квитанції № ПН3443 від 13.04.2011 р. держмито в розмірі 23,87 грн. (двадцять три гривні 87 коп.)

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д.Фролов