Рішення № 16284564, 14.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.11 Справа № 17/75/2011

За позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ “Донбастрансгаз”, смт. Новопсков Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промресурси”, смт. Марківка Марківського району Луганської області

про стягнення 149 грн. 77 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники: від позивача - ОСОБА_1 - провідний юрисконсульт, довіреність № 3, від 04.01.2011;

від відповідача - Потапов Ю. О. - директор, довідка № 064685, від 22.02.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 149 грн. 77 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 09.06.2011 позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Дочірньою компанією “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ “Донбастрансгаз” (позивач у справі), як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промресурси»(відповідач у справі), як Замовником укладено договір № 2/33 МП від 01.02.2010 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (далі Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, предметом договору є надання оплачуваних послуг з транспортування природного газу Замовника магістральними трубопроводами від пунктів прийому-передачі газу в систему магістральних трубопроводів до ГРС, в обсязі орієнтовно 4,2 тис. м/куб, у тому числі по місяцях: у лютому 2010 року обсяг транспортування природного газу склав 0,8 тис. м/куб; у березні 2010 року 0,5 тис. м/куб.

Як встановлено у пункті 4.1 Договору, тариф на транспортування газу встановлюється згідно Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 935 від 07.08.2008 року «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу»та приймається сторонами до виконання і складає 47 грн. 04 коп. за 1000 куб. м.

Згідно пункту 4.2 Договору, тариф на транспортування газу, зазначений у пункті 4.1 може змінюватись Національною комісією регулювання електроенергетики України.

У разі зміни новий тариф є обовязковим для сторін за даним договором з моменту ведення його в дію постановою НКРЕ без укладання додаткової угоди. Про введення нового тарифу Замовнику відповідного листа разом з рахунком про оплату послуг з транспортування природного газу за той місяць, в якому змінено тариф.

У пункті 5.1 Договору встановлено, що Замовник здійснює оплату Виконавцю за послуги з транспортування природного газу до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно пункту 9.1 Договору, він вважається укладеним з 01.01.2010 і діє по 31.12.2010.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору, він надав послуги з транспортування природного газу магістральними шляхами в лютому та березні 2010 року на загальну суму 149,77 грн. Проте, в порушення умов Договору, зокрема, пункту 5.1, відповідач не здійснив оплату наданих послуг, у звязку з чим позивач звернувся до суду з даною вимогою.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Вищевказаний Договір за своєю правовою природою є договором на надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними шляхами в лютому та березні 2010 року на загальну суму 149,77 грн., що підтверджується актами приймання-здачі виконаних робіт з транспортування природного газу від 28.02.2010 та 31.03. 2010 (а.с.35-36).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право визнати позов повністю або частково. Відповідачем позов визнано в повному обсязі.

Суд приймає визнання позову, оскільки таке визнання не суперечить законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, позовні вимоги слід задовольнити повністю у сумі 149,77 грн., з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промресурси”, смт. Марківка Луганської області, пров. Лермонтава, буд. 20, ідентифікаційний код 31816167 на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ “Донбастрансгаз”, смт. Новопсков Луганської області, вул. К.Маркса, буд. 268, ідентифікаційний код 00153169, заборгованість у сумі 149,77 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 16.06.2011.

Суддя О.С. Фонова