Рішення № 16284101, 14.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р.

Справа № 5004/971/11

за позовом дочірнього підприємства "Савсервіс столиця" в особі філії у м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю " Захід Рітейл"

про стягнення 4003грн.98коп.

Суддя: Слупко В. Л.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 4 003 грн. 98 коп., в т.ч. 2 997грн. 44 коп. заборгованості за поставлений по договору купівлі - продажу № LV-939/2010 від 01.06.2010р. товар, 89 грн. 91 коп. пені, 17 грн. 40 коп. - 3% річних нарахованих у зв’язку з простроченням оплати товару та 899 грн. 23 коп. штрафу у зв’язку з простроченням оплати за поставлений товар понад 30 календарних днів.

Позивач у судове засідання не з’явився, проте, на адресу суду подав клопотання від 14.06.2011р. (вх. господарського суд №01-29/7843/11 від 14.06.2011р.) про долучення до матеріалів справи оборотньо - сальдової відомості по рахунку 36, як підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати та повернення товару. Крім того, позивач просить розглядати справу без участі представника за поданими матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки у судове засідання не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа за №4301030000263 (а.с.23).

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.

Враховуючи те, що судом вчинено всі процесуальні дії, щодо належного повідомлення відповідача, суд приходить до висновку, про відсутність обставин, щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 14.06.2011р., а тому суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд, суд встановив наступне:

01.06.2010р. між дочірнім підприємством "Савсервіс столиця" в особі філії у м. Львів (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Рітейл" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № LV-939/2010, відповідно до умов якого подавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах визначених договором. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі –передачі кожної партії товару (п.п. 1.1., 1.2. договору).

На виконання вказаного договору купівлі –продажу № LV-939/2010 від 01.06.2010р. позивач в період з січня 2011р. по лютий 2011р. відпустив відповідачу товар на загальну суму 3 560 грн. 57 коп., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, підписаними та скріпленими печатками відповідача про отримання товару (а.с. 12-20).

Згідно п. 5.1. договору покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених сторонами у Додатку № 1 (а.с.7), який є невід’ємною частиною даного договору.

Як вбачається з Додатку №1 (а.с. 7) до договору, відповідач зобов’язався оплачувати товар на умовах відтермінування платежу в залежності від того, якої торгової марки товар поставлено - протягом 28 календарних днів з дати прийому – передачі товару.

Згідно розрахунку позивача із врахуванням часткової оплати товару та часткового його повернення, на момент подачі справи до суду у відповідача існує заборгованість в сумі 2 997,44 грн.

Відповідач суми боргу не оспорив, доказів про його погашення не надав, а тому суд бере до уваги розрахунок заборгованості позивача як обґрунтований.

Згідно п. 7.1 договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов’язався сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка згідно розрахунку позивача становить 89 грн. 91 коп.

Нарахування позивачем на прострочену заборгованість 3% річних за користування коштами в сумі 17 грн. 40 коп. ґрунтується на нормі ч. 2 ст. ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більш ніж на 30 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов’язаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару.

Як вбачається з розрахунку позивача відповідачу нараховано штраф в сумі 899 грн. 23 коп.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язанням відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що заборгованість в сумі 2 997грн. 44 коп. підтверджена матеріалами справи, пеня в сумі 89 грн. 91 коп. нараховано відповідно до положень п. 7.1 договору, 3% річних - 17 грн. 40 коп. згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, штраф в сумі 899 грн. 23 коп. згідно п. 7.4 договору, а тому вимога позивача підставна і підлягає задоволенню.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Із врахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 599, 610, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Рітейл" на користь дочірнього підприємства "Савсервіс - столиця" 4 003 грн. 98 коп., в т.ч. 2 997грн. 44 коп. заборгованості, 89 грн. 91 коп. пені, 17 грн. 40 коп. - 3% річних, 899 грн. 23 коп. штрафу, а також судові витрати по справі в сумі 338 грн.

Суддя В. Л. Слупко

Повний текст рішення

складено та підписано

14.06.11