Рішення № 16284042, 16.06.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 червня 2011 р. Справа 11/57/2011/5003

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Козятин

до публічного акціонерного товариства «АК Вінницяобленерго»в особі

структурної одиниці «Козятинські електричні мережі »,

с. Сигнал Козятинського району

про визнання недійсним акту про порушення ПКЕЕ №005356 та рішення комісії

від 29.04.2011р.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_2 за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про визнання недійсним акту про порушення правил користування електроенергією № 005356 від 02.02.2011 р. та рішення публічного акціонерного товариства «АК Вінницяобленерго»в особі структурної одиниці «Козятинські ЕМ»оформлене комісією протоколом № 8 від 29.04.2011 р. про нарахування вартості не облікованої електричної енергії СПД ОСОБА_1 на загальну суму 8999, 34 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що 02 лютого 2011 року представниками відповідача був складений Акт про порушення Правил користування електроенергією серії ЮО № 005356 на підставі якого 09.02.2011р. прийнято рішення про нарахування вартості електричної енергії згідно п.п.7 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією»в розмірі 8999,34 грн..

Рішенням господарського суду Вінницької області від 07 квітня 2011 року у справі № 9/30/2011/5003, що набрало законної сили, рішення ВАТ «АК Вінницяоблеренго»в особі структурної одиниці «Козятинські ЕМ»оформлене протоколом № 5 від 09.02.2011 року визнано недійсним.

Водночас, протоколом №8 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією від 29 квітня 2011 року, був знову розглянутий акт від 02 лютого 2011 року №005356, (тобто той самий акт, на підставі якого було прийняте попереднє рішення визнане судом недійсним) та прийняте наступне рішення «Провести нарахування згідно п.2.1. п.п.7 Методики з дня заміни електролічильника 29.05.2009 року до дня виявлення , усунення порушення 02.02.2011 року по перерізу проводу алюміній 2 мм»в сумі 8999,34 грн..

Відповідач заперечує проти позову та вказує що акт про порушення Правил користування електроенергією № 005356 від.02.02.2011 року, складено відповідно до пункту 6.41. Правил користування електричною енергією N 28 від 31 липня 1996 року, із змінами і доповненнями.

В акті вказані всі вихідні дані, необхідні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії, і акт підписаний представником споживача, як того вимагають Правила.

Нарахування проведено відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.затверджено Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 8 лютого 2007 року N 154, від 18 грудня 2008 року N 1384, від 14 жовтня 2010 року N 1338.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали господарської справи № 9/30/2011/5003, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

11 жовтня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «АК Вінницяобленерго»в особі «СО Козятинські ЕМ»(за договором Постачальник) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (за договором Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії за № 28476.

Згідно з пунктом 2.1 указаного договору під час його виконання, а також при вирішенні всіх питань, що ним не обумовлені, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

За розділом 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5 квт., а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

02 лютого 2011 року представниками Постачальника проведено перевірку дотримання Споживачем правил користування електроенергією, за результатами якої складено Акт про порушення Правил користування електроенергією серії ЮО № 005356 ( надалі Акт). У вказаному Акті зазначено , що при обстеженні точки обліку № НОМЕР_2 виявлено безоблікове підключення розетки поза приладом обліку, таким чином спожита електроенергія не обліковувалась та не оплачувалась, площа поперечного перерізу проводу АВВГ 2,2.

09 лютого 2011 року на засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією при СО «Козятинські ЕМ»ВАТ «АК Вінницяобленерго»розглянуто Акт від 02.02.2011р. № 005356 було прийнято рішення про нарахування вартості електричної енергії згідно п.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією з дня заміни електролічильника 29.05.2009 року до дня усунення порушення 02.02.2011 року по перерізу проводу алюмінієвого 2 мм. На підставі даного рішення відповідачем складено розрахунок та визначено до сплати суму збитків у розмірі 8999,34 грн..

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсним рішення комісії щодо визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією за період з 25.05.2009 р. по 02.02.2011 р. на загальну суму 8999,34 грн., яке було винесене на підставі акту про порушення Правил користування електричною енергією серії ЮО № 005356 від 02.02.2011 р..

Рішенням господарського суду від 07.04.2011р. у справі № 9/30/2011/5003, яке набрало законної сили, рішення ВАТ «АК Вінницяоблеренго»в особі структурної одиниці «Козятинські ЕМ»оформлене протоколом № 5 від 09.02.2011 року визнано недійсним.

29 квітня 2011 року протоколом №8 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією повторно розглянуто Акт від 02 лютого 2011 року №005356, та прийняте наступне рішення: «Провести нарахування згідно п.2.1. п.п.7 Методики з дня заміни електролічильника 29.05.2009 року до дня виявлення, усунення порушення 02.02.2011 року по перерізу проводу алюміній 2 мм»в сумі 8999,34 грн..

Позивач? посилаючись на невідповідність висновків Акту, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії від 29.04.2011р. та Акту від 02.02.2011р..

Беручи до уваги встановлені обставини суд зазначає наступне.

Провадження у справі в частині визнання недійсним акту про порушення правил користування електроенергією № 005356 від 02.02.2011 р. припинено по п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, про що винесено ухвалу від 16.06.2011р..

Взаємовідносини між споживачами електричної енергії та енергопостачальником, регулюються Законом України «Про електроенергетику»від16.10.1997р. №-597/97 із змінами і доповненнями, Правилами користування електричною енергією N 28 від 31 липня 1996 року із змінами і доповненнями та договором про постачання електричної енергії.

Стаття 27 Закону України «Про електроенергетику»встановлює відповідальність за крадіжку електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пункт 4.2.3. договору обумовлено що, Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану за визначеним відповідно до площі перерізу та профілю проводів (кабелів) допустимим тривалим струмом (згідно з гл. 1.3 ПУЕ) та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення Споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 5 грудня 2001 року № 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій Споживача:

-самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

-пошкодження засобів облік) електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

-споживання електроенергії поза засобами обліку;

-інших умов, визначених Методикою.

Пунк 6.41. ПКЕЕ передбачає, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Відповідно до п. 4.1. Постанови НКРЕ України № 1338 від 14.10.2010р., якою внесено зміни до Методики, акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в додатку 3.

Пунктом 4.6. згаданої Постанови визначено, що в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Як встановлено рішенням суду від 07.04.2011р. у справі 9/30/2011/5003 акт оформлений з порушеннями вимог п.4.1. Методики, а саме за відсутності Споживача. Також судом встановлено, що форма акту не відповідає типовій, яка затверджена Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1338 від 14.10.2010 року.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зважаючи, що судовим рішенням у справі № 9/30/2011/5003р., що набрало законної сили, встановлено невідповідність форми акту, дана обставина не потребує доказування.

Водночас, на підставі згаданого акту відповідачем 29.04.2011р. прийнято нове рішення оформлене протоколом № 8 про нарахування збитків в сумі 8999,34 грн..

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

В протоколі засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією № 8 зазначено, що засідання проведено без участі ОСОБА_1.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що рішення від 29.04.2011р. комісії про нарахування вартості електричної енергії, яке оформлено протоколом № 8 винесено з порушенням положень діючого законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання недійсним рішення оформлене комісією протоколом № 8 від 29.04.2011 р. про нарахування вартості не облікованої електричної енергії СПД ОСОБА_1 на загальну суму 8999,34 грн., яке було винесене на підставі Акту про порушення Правил користування електроенергією серії ЮО № 005356 від 02 лютого 2011 року.

Судом також розглянуто вимогу позивача про відшкодування за рахунок відповідача фактично понесених витрат на оплату юридичної допомоги в розмірі 1 500 грн.. Розглянувши вказану вимогу суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Згідно ст. 12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріали справи вказують, що 20.05.2011 року між юридичним агентством «Юкон»та СПД ОСОБА_1 укладено договір про прийняття доручення на ведення справи за позовом до ПАТ «Вінницяобленерго»в особі «Козятинські ЕМ»в господарському суді Вінницької області. Даний договір свідчить про породження господарських відносин між двома суб'єктами господарювання.

Водночас, представником позивача при розгляді справи згідно довіреності № 369 від 04.03.2011р., був ОСОБА_3, який має статус адвоката, що підтверджується Свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_3.

Квитанція № К1/К/19 від 20.05.2011р., яка надана на підтвердження понесених позивачем витрат зі сплати юридичних послуг, свідчить про перерахування 1500 грн. ПП Юридичне агентство «Юкон» за угодою № 280 від 20.05.2011р., тобто на виконання господарського зобов'язання. Будь-яких доказів понесення витрат за послуги адвоката ОСОБА_3 позивач не надав.

За таких обставин, дані витрати не є витратами за послуги адвоката, а відтак, вказане не дає підстав віднести понесені позивачем витрати до судових витрат на підставі ст. 44, 48 ГПК України.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Визнати недійсним рішення публічного акціонерного товариства «АК Вінницяобленерго»в особі структурної одиниці «Козятинські ЕМ»оформлене комісією протоколом № 8 від 29.04.2011 р. про нарахування вартості не облікованої електричної енергії СПД ОСОБА_1 на загальну суму 8999, 34 грн..

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства «АК Вінницяобленерго»в особі структурної одиниці «Козятинські електричні мережі»(Вінницька область, Козятинський район, с. Сигнал, вул. Щорса, 172, код 25510239) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення направити позивачу.

Повне рішення складено 20.06.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (22100, АДРЕСА_1)