Рішення № 16280022, 11.05.2011, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 2-699/11

Справа № 2-699/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.

при секретарі Заколодній Ю.О.,

з участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовною заявою ОСОБА_2 до комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги», третя особа на стороні відповідача - головний лікар комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги»ОСОБА_3, про визнання неправомірним та скасування наказу в його частині, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 у позові та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просив визнати неправомірним та скасувати наказ комунального лікувально-профілактичного закладу (КЛПЗ) «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги» від 11 квітня 2011 року № 24-0 «Про розірвання трудового договору у зв»язку із скороченням штату працівників» в частині звільнення його з роботи з посади водія автотранспортного засобу санітарної швидкої медичної допомоги у зв»язку із скороченням штату за ст.40 п.1 КЗпП з 09 квітня 2011 року, поновити його на роботі на посаді водія автотранспортного засобу санітарної швидкої медичної допомоги, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 квітня 2011 року по день поновлення на роботі, стягнути 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що його з роботи звільнено незаконно, так як він не був попереджений за два місяці про наступне звільнення і його підпис у наказі від 01 лютого 2011 року № 6-ОД відсутній та що в цьому наказі його прізвище, як водія, який підлягає звільненню, зазначено без попереднього обговорення питання про переважне право на залишення на роботі і в поданні на засідання профспілкового комітету ніякого обґрунтування, чому саме він має бути звільнений, немає, на засіданні профспілкового комітету питання про переважне право на залишення на роботі не обговорювалося, звільнення проведено без врахування того, що порушень трудової дисципліни в нього не було, без врахування наявності на утриманні неповнолітньої дитини, що він має перший клас водія.

питання про надання відпусток без збереження заробітної плати не вирішувалосяё звільнення проведено без врахування наявності осіб, які досягають пенсійного віку у 2011 році.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали.

Позивач ОСОБА_2 дав пояснення по суті позову, аналогічні обставинам в обґрунтування позову, викладеним у позовній заяві.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 дала пояснення, аналогічні поясненням позивача ОСОБА_2 та обставинам, викладеним у позові, а крім того зазначила, що відповідачем не враховано, що водії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вересні-листопаді 2011 року досягнуть пенсійного віку, а тому могли бути звільнені, що дружина позивача працює не на повний посадовий оклад, а позивач є єдиним у сім»ї з повним заробітком.

Представник відповідача Дерека С.В. позовні вимоги не визнала та пояснила, що скорочення 4-х посад водіїв проведено на виконання наказу від 01лютого 2011 року № 27 по Ніжинській центральній міській лікарні ім.М.Галицького «Про оптимізацію лікувальних закладів», що визначення осіб водіїв, які підлягали звільненню, оскільки всі вони мають перший клас, проведено відповідно до норм КЗпП України із врахуванням стажу роботи, професійних здібностей, продуктивності праці, переважного права залишення на роботі. Що звільнення позивача ОСОБА_2 проведено за згодою профспілкового комітету, жодних переваг на залишення на роботі в нього не було, так як він у зміну не приймався, а працював підмінним водієм і до того ж нетривалий час, має одного утриманця неповнолітню дитину, дружина має можливість працювати на повний посадовий оклад, що він був присутній на засіданні профспілкового комітету, а від ознайомлення з наказом від 01 лютого 2011 року № 6-ОД відмовився.

Третя особа на стороні відповідача - головний лікар КЛПЗ «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги»ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що всі водії автотранспортних засобів санітарної швидкої допомоги до 01 липня 2010 року рахувалися на роботі у Ніжинській центральній міській лікарні ім.М.Галицького, а з зазначеного часу наказом № 24-0 від 01 липня 2010 року прийняті по переводу до КЛПЗ «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги» і автомобілі передані з балансу Ніжинської ЦМЛ на баланс КЛПЗ «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги».Всі водії мають перший клас. Визначення осіб водіїв, які підлягали звільненню у зв»язку із скороченням, проводилося з врахуванням вимог ст.42 КЗпП України, обговорення кандидатур водіїв на звільнення також проводилося на загальних зборах, і так як позивач на роботу у зміну не приймався, а працював підмінним водієм, нетривалий час (до уваги брався час прийняття на роботу в Ніжинську ЦМЛ), переваг для залишення на роботі не мав, оскільки наявність однієї неповнолітньої дитини такої переваги не надає, дружина позивача має реальну можливість працювати на посаді медсестри на повний посадовий оклад, перевести його на іншу роботу не було можливості, то його після закінчення часу перебування на лікарняному було звільнено за згодою профспілкового комітету.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є головою профспілкового комітету КЛПЗ «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги», на засіданні якого розглядалося подання адміністрації на звільнення водія ОСОБА_2 у зв»язку із скороченням штату, що водій ОСОБА_2 був присутній, і так як він працював підмінним водієм, має найменший досвід та стаж роботи, переваг на залишення на роботі не мав, тому була дана згода профспілкового комітету на його звільнення.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, третьої особи, свідка, дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Наказом по Ніжинській ЦМЛ від 07 серпня 2009 року № 83-0 позивач ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду водія 1-го класу на автомобіль по обслуговуванню швидкої медичної допомоги з 07 серпня 2009 року (а.с.6), а наказом по ЦМЛ від 01 липня 2010 року № 109-А його в числі інших водіїв (всього 25) з роботи звільнено по переводу в КЛПЗ «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги»(а.с.7). Наказом по КЛПЗ «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги»від 01 липня 2010 року № 24-0 його прийнято на роботу на посаду водія санітарної швидкої медичної допомоги(а.с.8-9). В зазначених наказах не вказано, що ОСОБА_2 був підмінним водієм, але з записів у його трудовій книжці, з тарифікаційних списків водіїв швидкої медичної допомоги убачається, що як у Ніжинську ЦМЛ, так і в КЛПЗ «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги» він був прийнятий на посаду підмінного водія (а.с. 97, 41, 42). Сам позивач ОСОБА_2 також визнав, що як у Ніжинській ЦМЛ, так і в КЛПЗ «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги»працював на посаді підмінного водія і постійний автомобіль за ним не був закріплений. Тобто, не дивлячись на зазначені розбіжності між записами у трудовій книжці та в наказах суд вважає встановленим, що позивач ОСОБА_2 працював на посаді підмінного водія. До того ж, відповідно до наказу № 33 МОЗУ від 23 лютого 2000 року, копія якого на а.с.107, на санітарний автомобіль водій приймається у зміну, на що звертали увагу суду представник відповідача та третя особа. Позивач ОСОБА_2 у зміну не приймався.

Наказ від 01 лютого 2011 року № 5-ОД про скорочення з 01 квітня 2011 року 4-х посад водіїв, копія якого на а.с. 13, видано відповідачем на виконання наказу Ніжинської центральної міської лікарні від 01 лютого 2011 року № 27, що на а.с.10-11, тому посилання позивача у позові на ту обставину, що відповідачем не вирішувалося питання про надання відпусток без збереження заробітної плати, суд вважає таким, що суті даного позову не стосується. Про фактичне скорочення зазначених посад водіїв свідчать і штатні розписи на а.с.103-106. Та обставина, що штатний розпис станом на 01 квітня 2011 року не затверджений Ніжинським міським головою, оскільки, як пояснила представник відповідача, ними ще не виконано всіх вимог наказу від 01 лютого 2011 року № 27 «Про оптимізацію лікувальних закладів», не є підставою вважати, що таке скорочення фактично не відбулося.

Далі, як убачається з протоколу засідання профспілкового комітету на а.с. 98-101, при вирішенні питання щодо водіїв, які підлягали звільненню, враховувалися положення ст.42 КЗпП України і позивачем ОСОБА_2 при цьому не були наведені жодні підстави, які б давали йому право переважного залишення на роботі.

Позивач та його представник посилалися як на підставу для переважного права на залишення на роботі на ту обставину, що дружина позивача працює на 0,5 посади медичної та на 0,25 посади молодшої медсестри, але довідкою Ніжинської ЦМЛ на а.с.73 підтверджується наявність вакантних посад середнього медичного персоналу у поліклінічному відділенні Ніжинської ЦМЛ, тобто наявність можливості у дружини позивача працювати на повній посаді.

Довідкою на а.с.43 підтверджується відсутність вакантних посад водіїв автотранспортних санітарних засобів швидкої медичної допомоги, тобто, підтверджується неможливість переведення позивача на іншу роботу.

Актом на а.с.32 та доповідною на а.с.33 підтверджується відмова позивача ОСОБА_2 від письмового ознайомлення з наказом від 01 лютого 2011 року № 6-ОД «Про попередження працівників про наступне звільнення за скороченням штату».

Копією листка непрацездатності № 873682, виданого поліклінічним відділенням Ніжинської ЦМЛ, підтверджується, що позивач ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 19 березня 2011 року по 08 квітня 2011 року і йому слід стати до роботи 09 квітня 2011 року, який припадає на суботу, а відповідно 10 квітня 2011 року є неділею (а.с.52).

Наказом від 05 квітня 2011 року № 22-О було скасовано наказ від 15 березня 2011 року № 15-0 про звільнення позивача ОСОБА_2 з роботи з посади водія з 31 березня 2011 року з посиланням на те, що він з 19 березня 2011 року перебуває на лікарняному (а.с.46), а наказом від 11 квітня 2011 року № 24-О його звільнено з роботи за ст.40 п.1 КЗпП України з 09 квітня 2011 року на підставі ст.40 п.1 КЗпП України у зв»язку з скороченням штату (а.с.47). З зазначеним наказом позивач ОСОБА_2 ознайомлений у той же день.

Наявність водіїв, які досягнуть у 2011 році пенсійного віку, не відноситься до числа передбачених ст.42 КЗпП України підстав на переважне залишення на роботі для позивача.

За таких обставин суд вважає, що звільнення позивача з роботи проведено відповідачем відповідно до норм КЗпП України, у зв»язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними належними доказами, тому у їх задоволенні слід відмовити, а відповідно відмовити і у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат та витрат на правову допомогу.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивачі за вимогами, що випливають з трудових правовідносин, звільняються від сплати судового збору, а відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 ЦПК України у справах про стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати - витрати на інформаційно-технічне забезпечення не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом, тому з позивача слід стягнути зазначені витрати у розмірі 120 грн. в доход державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 81 ч.3 п.2 ЦПК України, ст. 232 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги», третя особа на стороні відповідача - головний лікар комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська міська станція швидкої медичної допомоги»ОСОБА_3, про визнання неправомірним та скасування наказу від 11 квітня 2011 року № 24-0 «Про розірвання трудового договору у зв»язку із скороченням штату працівників» в частині звільнення ОСОБА_2 з роботи з посади водія автотранспортного засобу санітарної швидкої медичної допомоги у зв»язку із скороченням штату за ст.40 п.1 КЗпП з 09 квітня 2011 року, про поновлення на роботі на посаді водія автотранспортного засобу санітарної швидкої медичної допомоги, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 120 (сто двадцять) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в держбюджет м. Ніжина на р/р 31211259700005, код 22820749, МФО 853592 в ГУДКУ в Чернігівській області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом 10-и днів з дня його проголошення.

Суддя Ніжинського

міськрайонного суду Діденко О.П.