Вирок № 16276072, 08.06.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

                                                                      дата документу :          

Справа № 1-249/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 року                                                                                 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Ярмак М.І.,

за участю прокурора Рифи Н.В., захисника ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого директором ДП "Постер Донбас", раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_2.

27.10.2010 року, близько 12.00 годин, ОСОБА_4, керуючи власним технічно справним автомобілем ВМW 530І, н.з. АН0171ВМ, рухався по автошляху "Бортничі –Рогозів", неподалік с. Рогозів Бориспільського району Київської області, в напрямку с. Рогозів. Під час руху ОСОБА_4 не діяв таким чином, щоб не загрожувати життю та здоров’ю громадян, чим порушив вимоги п.1.5 ПДР, та на перехресті з автодорогою "Бориспіль – Рогозів", ОСОБА_4, проявив неуважність та безпечність, чим порушив вимоги п. 2.3 б) ПДР та не виконав вимоги знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено»розділу 33 ПДР, не надав переваги в русі автомобілю який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п. 16.3 ПДР, в наслідок чого виїхав на перехрестя та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21013, н.з. АІ8999АМ, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по автошляху "Бориспіль –Рогозів" в напрямку м. Бориспіль.

Зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21013 відбулось внаслідок порушення ОСОБА_4 наступних положень Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме: п. 1.3., де вказано, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.4., де вказано, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила; п. 1.5., де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 16.3., згідно якого, у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед краєм перехрещуваної проїзної частини; п. 16.11., згідно якого, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі незалежно від напрямку їх подальшого руху; Розділ 33. Дорожні знаки. 2.2 “Проїзд без зупинки заборонено”, згідно якого, забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12, а якщо вона відсутня –перед знаком.

В результаті ДТП пасажир автомобіля ВАЗ 21013 ОСОБА_2 згідно висновку експерта №22д від 14.02.2011 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: посттравматичної перфорації барабанної перетинки зліва, забою м’яких тканин лівого плечового суглобу, які за своїм характером тягнуть розлад здоров’я на строк понад 6, але менш ніж 21 день, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; тілесні ушкодження у вигляді множинних саден поперекового відділу хребта, перелому тіла L5, антероспонділолістезу L4 хребця за своїм характером тягнуть тривалий розлад здоров’я, на строк понад 21 день, і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості; тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: забій головного мозку з локалізацією в правій тім’яній долі, перелом основи черепа з ліва, субарахноїдального крововиливу, - за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, згідно п.2.1.3.б, “Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень”.

Дії ОСОБА_4, які виразились в порушенні зазначених вище вимог Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої потерпілій ОСОБА_2 спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Такі дії ОСОБА_4 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

Під час попереднього розгляду кримінальної справи згідно постанови суду від 08.10.2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано цивільними позивачами, зважаючи на те, що останніми 05.05.2011 року подано цивільний позов, згідно якого просили з ОСОБА_4 стягнути 160346 грн. 07 коп. завданих матеріальних збитків та 500000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

За клопотанням захисника підсудного до участі в справі залучено в якості цивільного відповідача НАСК "Оранта", оскільки ОСОБА_4 застрахував в даній страховій компанії свою цивільно-правову відповідальність згідно полісу №ВС/6280516 від 29.12.2009 року (а.с. 219).

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, у скоєному ним розкаявся. Цивільний позов підсудний визнав частково: в частині відшкодування матеріальних збитків - в межах доведеного доказами, а щодо стягнення моральної шкоди –на суму 3000 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно 27.10.2010 року повертався до місця свого проживання в м. Донецьк з відпочинку з-за кордону, та рухаючись зі швидкістю близько 80 км/год. по дорозі в напрямку с. Рогозів при перетинанні головної дороги з запізненням помітив дорожній знак "Проїзд без зупинки заборонений" і одночасно виїжджаючий на цю головну дорогу легковий автомобіль ВАЗ, уникнути зіткнення з яким він не зміг, хоча намагався. Пояснив це поганими погодними умовами, незначною відстанню між транспортними засобами та власною неуважністю. Визнав, що не зупинявся при перетинанні головної дороги, чим порушив вимоги знаку "Проїзд без зупинки заборонений", його транспортний засіб був справний. Просив при призначенні покарання врахувати, що у нього на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, те що він згоден відшкодувати завдані його діями збитки, розмір яких визначить суд. В подальшому намагався надати допомогу та примиритись з потерпілою. Зазначив, що застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а тому заподіяні здоров’ю потерпілої шкоду повинна оплатити страхова компанія. Моральну шкоду визнає на суму 3000 грн.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 27.10.2010 року вона разом із своїм сином ОСОБА_3 їхали на автомобілі ВАЗ 21013, н.з.АІ8999АМ, з с. Рогозів в напрямку м. Бориспіль, по автошляху "Бориспіль –Рогозів". В автомобілі вона знаходилась на передньому пасажирському сидінні. В той день проїзна частина дороги була мокра, так як перед цим пройшов дощ, пора доби була світла. Близько 12.00 годин вони рухались із невеликою швидкістю якою саме сказати не може так як на спідометр не дивилась. Виїхавши на перехрестя з автодорогою "Бортничі –Рогозів", на відстані приблизно 10 м з лівого боку від неї на перехрестя, з автошляху "Бортничі –Рогозів", виїхав легковий автомобіль, який не зменшуючи швидкості руху рухався прямо на їхній автомобіль. Після чого вона відчула сильний удар в автомобіль, що було потім не пам’ятає, до свідомості прийшла через деякий час на місці пригоди. В подальшому визнала, що ОСОБА_4 передав на лікування 1000 грн. через доньку, а за цим уникав зустрічей з нею та жодної матеріальної допомоги не надав, в тому числі й на досить дорогу та важку операцію, пов’язаною з відновленням функцій ходи. Просила врахувати, що останній не вибачився перед нею, та повністю підтримала наведені в позові обставини на просила стягнути їх з підсудного, внаслідок ДТП та отриманих тілесних ушкоджень їх надано статус інваліда ІІІ групи.

Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що рухався в автомобілі ВАЗ 21013 та керував ним. Їхав він разом з матір'ю, яка перебувала на пасажирському сидінні. Дорога була вологою після несильного дощу. Близько 12.00 години, рухаючись із швидкістю близько 50 км/год по автошляху "Бориспіль –Рогозів", доїжджаючи до перехрестя з автодорогою "Бортничі –Рогозів", на відстані приблизно 10 м з лівого боку від себе він помітив як по автошляху "Бортничі –Рогозів", на перехрестя виїжджає автомобіль БМВ та не зупиняючись рухається прямо на його автомобіль. Щоб уникнути з ним зіткнення він почав тиснути на гальма та вивертати кермо автомобіля в правий бік, але із-за незначної відстані між ними йому не вдалось уникнути з ним зіткнення, яке трапилось на його смузі руху на відстані приблизного 1 м від середини перехрестя в напрямку м. Бориспіль. Внаслідок зіткнення його автомобіль відкинуло в правий по напрямку руху кювет, а автомобіль БМВ зупинився на узбіччі яке прилягає до смуги руху в напрямку м. Бориспіль. Внаслідок ДТП він отримав незначні тілесні ушкодження, від госпіталізації відмовився, однак мати постраждала, отримала тілесні ушкодження і лікувалась більше трьох місяців. Цивільний позов в частині стягнення завданого матеріального збитку, що виразився у пошкодженні транспортного засобу підтримав, та просив стягнути її з ОСОБА_4

Представник цивільного відповідача НАСК "Оранта" в судове засідання не з'явився, однак відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Допитавши в судовому засіданні підсудного, потерпілу, свідка, заслухавши пояснення цивільного позивача, думку захисника й прокурора, дослідивши всі матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 в інкримінованому органами досудового слідства злочині доведена повністю, а його дії за ч.2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно, оскільки останній порушив правила дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_2

Так, окрім особистого визнання підсудним своєї вини, його вина підтверджується показами потерпілої та свідка ОСОБА_3, та іншими дослідженими при судовому слідстві матеріалами кримінальної справи: висновком судово-автотехнічної експертизи № 194А від 16.03.2011 року, згідно якого система робочого гальма автомобіля ВМW 530І н.з. АН 0171 ВМ, на момент огляду знаходиться в працездатному справному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено; рульове керування автомобіля ВМW 530І н.з. АН 0171 ВМ, на момент огляду знаходиться в працездатному справному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі рульового керування перед подією, не виявлено; елементи підвіски автомобіля ВМW 530І н.з. АН 0171 ВМ, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено (а.с. 98-109);           висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 195 А від 22.03.2011 року, згідно якої в момент первинного контакту продовжні вісі автомобілів ВАЗ 21013 н.з. АІ8999АМ та ВМW 530І н.з. АН 0171 ВМ, утворювали кут 70...800. При цьому автомобіль ВМW 530І контактував своєю передньою частиною з передньою лівою частиною автомобіля ВАЗ 20013; зіткнення автомобіля ВМW 530І н.з. АН 0171 ВМ з автомобілем ВАЗ 21013 н.з. АІ8999АМ найбільш ймовірно відбулося в межах перехрестя автодоріг Бортничі - Рогозів та Бориспіль-Рогозів на смузі для руху в бік м. Бориспіль; протоколом огляду місця події від 27.10.2010 року, фототаблицею та схемою до нього, згідно якого на перехресті автодоріг "Бориспіль –Рогозів" та "Бортничі-Рогозів" поблизу с. Рогозів Бориспільського району Київської області встановлено факт ДТП за участю автомобілів ВАЗ 21013, н.з. АІ8999АМ, та ВМW 530І, н.з. АН0171ВМ (а.с. 14-32); протоколом огляду транспортного засобу від 27.10.2010 року, згідно якого оглянуто автомобіль ВМW 530І, н.з. АН 0171 ВМ, зазначено його технічний стан та механічні пошкодження; (а.с. 33); протоколом огляду транспортного засобу від 24.12.2009 року, згідно якого оглянуто автомобіль ВАЗ 21013, н.з. АІ8999АМ, зазначено його технічний стан та механічні пошкодження (а.с. 34).

Належність автомобіля "ВМW 530І" н.з. АН 0171 ВМ, підсудному та наявність у ОСОБА_4 прав керування транспортними засобами категорії «В»підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та посвідченням водія на ім’я підсудного (а.с. 32).

Зазначені докази підтверджують час, місце, дату вчинення злочину, його наслідки, вину ОСОБА_4 у порушенні вимог Правил дорожнього руху України.

Заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості підтверджується висновком експерта від 14.02.2011 року №22 д, згідно якого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: посттравматичної перфорації барабанної перетинки зліва, забою м’яких тканин лівого плечового суглобу, які за своїм характером тягнуть розлад здоров’я на строк понад 6, але менш ніж 21 день, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; тілесні ушкодження у вигляді множинних саден поперекового відділу хребта, перелому тіла L5, антероспонділолістезу L4 хребця за своїм характером тягнуть тривалий розлад здоров’я, на строк понад 21 день, і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості; тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: забій головного мозку з локалізацією в правій тім’яній долі, перелом основи черепа з ліва, субарахноїдального крововиливу, - за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, згідно п.2.1.3.б, “Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень”.

Зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_4 слід визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначаючи підсудному покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, відношення підсудного до скоєного, у зв’язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_4 покарання пов’язаного з позбавленням волі із застосуванням ст. 75 КК України визначення іспитового строку.

Визнання вини підсудним, його щире каяття у скоєному, активне сприяння ним розкриттю злочину, суд визнає обставинами, які пом’якшують його відповідальність.

Суд приймає до уваги позицію прокурора щодо необхідності віднесення до обставин, що обтяжують відповідальність підсудного по справі, встановлення потерпілій ІІІ групи інвалідності, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, спричинених внаслідок ДТП, винуватцем якої визнано ОСОБА_4

Судом при призначенні покарання також враховано, що ОСОБА_4 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, вчинив злочин вперше. Він є батьком двох малолітніх дітей відносно яких повинен здійснювати матеріальне забезпечення.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудному покарання у виді чотирьох років позбавлення волі із призначенням іспитового строку терміном в три роки. При цьому суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_5 прав керування транспортними засобами строком на два роки, зважаючи на обставини вчинення ДТП та його наслідки. Таке покарання слід виконувати окремо.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

Розв'язуючи заявлений потерпілою ОСОБА_2 та цивільним позивачем ОСОБА_3 цивільний позов суд виходить з вимог ст.ст. 28 та 328 КПК України, а також того, що потерпіла та цивільний позивач наполягали на вирішенні даного позову під час розгляду кримінальної справи.

Також при вирішенні заявленого цивільного позову враховані вимоги ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1192, 1194, 1197 ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та положення постанов Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику про відшкодування морально (немайнової) шкоди»та від 31.03.1989 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна».

З урахуванням вказаних норм та вимог, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо відшкодування матеріальних збитків спричинених лікуванням ОСОБА_2, а саме: придбання медикаментів та лікування на суму 16869 грн. 40 коп. (а.с. 167-179).

При цьому суд виключає із суми оплаченого потерпілою лікування в КОР "Київська обласна клінічна лікарня" оплату згідно квитанцій на страхування, сплату вартості проведення аналізу крові, здійсненої ОСОБА_3

У суду відсутні підстави для стягнення з підсудного ОСОБА_4 суми втраченого заробітку, оскільки, як встановлено судом ОСОБА_2 є пенсіонером по віку, і пенсію отримує до ДТП. З роботи в ТОВ "Душа" потерпіла звільнилась за власним бажанням згідно наданих суду доказів (а.с. 164). Розмір втрати працездатності суду не надано, доказів останнього в матеріалах справи відсутні. З цього приводу у суду відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_2 в порядку ст. 1197 ЦК України та стягнення з підсудного 132297 грн. 60 коп. втраченого заробітку внаслідок каліцтва.

В матеріалах справи знайшли своє підтвердження вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення матеріального збитку в розмірі 9344 грн. 00 коп. завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу, яким цивільний позивач керував на підставі довіреності. Судом з цього приводу перевірено повноваження позивача щодо отримання ним спричинених збитків. З цього приводжу підлягають відшкодуванню і витрати пов’язані з проведенням експертизи в розмірі 650 грн. 00 коп. (а.с. 160-162, 180-210).

Крім того, суд вважає за доведеними вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 70000 грн. Так, суд вважає що саме такий розмір відшкодування моральної шкоди буде справедливим та розумним з урахуванням втрати потерпілою можливості продовжити працювати, перебуваючи на пенсії, здійсненням в подальшому хірургічної операції для відновлення можливості ходи та опорно-рухомої частини тіла (потерпіла вимушена постійно стояти), наявністю складності в пересуванні та в повному обсязі виконувати свої життєві функції та нормально існувати, а також особистими переживаннями ОСОБА_2 з цього приводу та отриманих нею ушкоджень, що спричинило психологічну травму. В іншій частині вимог (в розмірі 430000 грн.) моральна шкода є недоведеною та необґрунтованою потерпілою.

З урахуванням зроблених судом висновків щодо доведеності підстав для відшкодування завданих потерпілій матеріальних збитків та моральної шкоди та з урахуванням наведених вище норм ЦК України та Законів України про страхування витрати ОСОБА_2 щодо оплати власного лікування на загальну суму 16869 грн. 40 коп., а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 2550 грн. (5% від ліміту страхового відшкодування) слід здійснити за рахунок НАСК "ОРАНТА", з якою ОСОБА_4 уклав договір цивільно-правової відповідальності, що підтверджується полісом страхування (а.с.219).

Інша частина моральної шкоди, а саме: 67450 грн. на відшкодування моральної шкоди слід стягнути з ОСОБА_4, як винуватця дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої потерпілій ОСОБА_2 заподіяно тяжких тілесних ушкоджень.

З урахуванням зазначеного вище у задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити з наведених вище підстав.

На користь ОСОБА_3 зі страхової компанії НАСК "Оранта" підлягає стягненню у відповідності до полісу страхування завдані матеріальні збитки у вигляді пошкодження транспортного засобу в розмірі 9344 грн. 00 коп. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 також підлягає стягненню 650 грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи.

Згідно матеріалів кримінальної справи підсудному обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

При вирішенні питання про речові докази суд враховує вимоги ст. 81 КПК України, на підставі якої транспортні засоби, за участю яких сталось ДТП, підлягають поверненню власникам.

У справі проводились судова транспортно-трасологічна експертиза та експертиза технічного стану транспортного засобу, вартість яких в розмірі 3797 грн. 93 коп. (а.с. 78-94, 98-109) в порядку ст. 93 КПК України підлягає стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324, 328, 334 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, наступних обов’язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Додаткове покарання у виді позбавлення права ОСОБА_4 керування транспортними засобами на два роки підлягає окремому виконанню.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити без зміни –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Донецької обласної дирекції НАСК "Оранта" (м. Донецьк) на користь ОСОБА_2 16869 грн. 40 коп. витрат пов’язаних з оплатою лікування, та 2550 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 19419 (дев’ятнадцять тисяч чотириста дев’ятнадцять) грн. 40 коп.

Стягнути з Донецької обласної дирекції НАСК "Оранта" (м. Донецьк) на користь ОСОБА_3 9344 (дев'ять тисяч триста сорок чотири) грн. 00 коп. витрат пов’язаних з пошкодженням транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_2 67450 (шістдесят сім тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_3 650 (шістсот п’ятдесят) грн. 00 коп. сплачених витрат послуг експерта.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Речові докази по справі: автомобіль ВМW 530І, н.з. АН 0171 ВМ, переданий на зберіганні власнику, - після набрання вироком суду законної сили, - залишити в користуванні ОСОБА_4; автомобіль ВАЗ 21013, н.з. АІ 8999 АМ, що знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, - повернути в користування законному володільцю –ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2) судові витрати щодо вартості проведених експертиз в розмірі 3797 (три тисячі сімсот дев’яносто сім) грн. 93 коп. (Одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції.

Суддя                     С.М.Вознюк